- •1. Формування та розвиток первісного ладу на території України. Трипільська культура.
- •2. Кочові народи на території України.
- •3. Античні міста-держави (поліси) Північного Причорномор’я та їч суспільно-політичний устрій.
- •4. Походження східних слов’ян та їх розселення на території сучасної України. Основні теорії утворення держави Київська Русь.
- •5. Політичний та соціально-економічний розвиток Київської Русі
- •6. Запровадження християнства на Русі та його історичне значення.
- •7.Причини феодальної роздробленості Київської Русі, її політичний та соціально-економічний розвиток у серед. Хі – пер. Пол. Хііі ст.
- •8. Галицько-Волинське князівство спадкоємець державності, традицій та культури Київської Русі.
- •9. Боротьба Русі проти монголо-татарської навали.
- •10. Культура України давньоруського періоду.
- •11. Україна у склады Великого князівства Литовського (серед. XIV – хvi ст.). Національно-визвольний рух.
- •12. Україна у складі Речі Посполитої (серед. XVI – пер. Пол. XVII ст.).
- •13. Соціально-економічний розвиток України у серед. XVI – пер. Пол. XVII ст. Литовські Статути.
- •14. Кревська, Віленська, Городельська, Люблінська, Берестейська унії та їх наслідки для населення українських земель.
- •15. Феномен козацтва: генезис, характерні риси та особливості. Запорізька Січ та її суспільно-політичний устрій.
- •16. Козацькі повстання проти Речі Посполитої (кінець XVI – поч. XVII ст.).
- •17. Причини Української Національної революції середини XVII ст. Та її основні етапи.
- •18. Ліквідація старого державного ладу та утворення української козацької держави в середині XVII ст.
- •19. Українсько – Російський договір 1654 р. Та його оцінка в історіографії.
- •20. Політичний розвиток України у др. Пол. XVII ст. – поч. Xviiі ст. Руїна.
- •21. Культура України у XIV – пер. Пол. XVII ст.
- •22. Правобережні та Західноукраїнські під владою Польщі (др. Пол. XVII - xviiі ст.)
- •23. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Івана Мазепи.
- •24. Конституція Пилипа Орлика «Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького.
- •25. Остаточна ліквідація царизмом автономії України (1722 – 1786 рр.)
- •26. Три розподіли Польщі у кінці xviiі ст. Та доля Українських земель.
- •27. Українські землі у складі Російської імперії у др. Пол. Xviiі – пер. Пол. Хіх ст.
- •28. Українські землі у складі Австрійської імперії у др. Пол. Xviiі – пер. Пол. Хіх ст.
- •29. Антифеодальна боротьба народних мас в Україні у xviiі – пер. Пол. Хіх ст.
- •30. Буржуазні реформи 60-70х років хіх ст. В Україні та їх історичне значення.
- •31. Селянській та робітничий рух в Україні у пореформену добу (др. Пол. Хіх – поч. Хх ст)
- •32. Українське національне відродження у хіх ст.: етапи, організації, лідери.
- •33. Особливості соціально – економічного розвитку Українських земель на при кінці хіх – поч. Хх ст.
- •34. Україна у демократичній революції 1905 – 1907рр.
- •35. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України.
- •36. Україна в Першій світовій війні.
- •37. Утворення уцр в березні 1917р., її лідери та діяльність.
- •38. Боротьба більшовиків за владу в Україні (1917 – 1920рр.). Перший, другий,третій радянські уряди.
- •39. Гетьманський переворот 1918р. В Україні. Внутрішня та зовнішня п.Скоропадського.
- •40. Проголошення зунр в листопаді 1918р., її внутрішня та зовнішня політика. Акт Злуки.
- •42. Громадянська війна ті іноземна військова інтервенція в Україні: уроки історії «1917 – 1920рр».
- •43. Економічний та політичний стан України після завершення громадянської війни. Голод 1921 – 1923.
- •44. Урср в умовах нэПу радянського режиму (1921 – 1929рр.)
- •45. Україна і створення срср.
- •46. Здійснення в Україні індустріалізації (20 – 30ті роки хх ст.):досягнення та протиріччя.
- •47. Насильницьке запровадження колгоспного ладу в Україні у 30ті роки хх ст. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •48. Становлення та розвиток тоталітарної системи у 20 – 30ті роки хх ст. Сталінський терор в Україні.
- •49. Політика коренізації в Україні 20тих – 30тих роках хх ст.: досягнення та протиріччя.
- •50. Західноукраїнські землі у 20 – 30ті роки хх ст. Розвиток національно – визвольного руху.
- •51. Політичний та соціально – економічний розвиток України на передодні Другої світової та Великої Вітчизняної війни.
- •52. Радянсько – німецький пакт 1939р. Та доля Західноукраїнських земель.
- •54. Україна в планах фашистського уряду Німеччини. Німецько-фашистський окупаційний режим (1941 – 1944рр.)
- •55. Особливості руху опору українського народу (1941 – 1945рр.)
- •56. Визволення України від Німецько – фашистських загарбників. Внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.
- •58. Україна у період відбудови народного господарства (1945 – 1955рр). Голод 1946 – 1947 та його наслідки в Україні.
- •59. «Радянізація» західноукраїнських областей у 40 – 50ті роки хх ст.
- •62. Зародження українського правозахисного руху у др. Пол. 50х – поч. 60х років хх ст. Диссидентських рух в Україні в 70х – 80х рр. Хх ст.
- •63. Політичний та соціально – економічний розвиток України у др. Пол. 60 – сер. 80р.
- •64. Еміграція українців за кордон: причини, етапи, характерні риси.
- •65. «Перебудова» в Україні: досягнення та протиріччя (1985 – 1991 роки). Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •66. Формування та розвиток багатопартійності в Україні в 80 – 90рр. Хх ст.
- •67. Україна в період від Декларації про державний суверенітет до референдуму про її незалежність.
- •68. Економічні та соціальні проблеми сучасної України: їх причини та шляхи вирішення.
- •69. Конституційний процес в Україні (1990 – 2006рр).
- •70. Державна символіка України та її історичне значення.
35. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України.
Жестокая политическая реакция сопровождалась ухудшением экономического положения в России. Сокращалось и прекращалосьпроизводство, росла безработица, остро стояла проблема малоземелья и безземелья. Чтобы прекратить сползание страны в пропасть и укрепить экономику в условиях монархического режима, в России второй раз после 1861г. было проведена аграрная реформа, ее инициатором выступил П. Столыпин. Логическим продолжением модернизационных процессов в России в середине ХХ-го века комплекс реформ, начатых указом 9 ноября 1906 г. В его основе были положены три главных идеи: разрушение крестьянскойобщины, разрешение крестьянину получить землю в частную собственность (хутор или отруб), переселение крестьян в малозаселенные районы Сибири, Средней Азии, Северного Кавказа . Основой аграрной реформы П. А. Столыпина была ставка на личную инициативу и, конкуренцию, которые противопоставлялись традиционной общинной равенства в бедности
Столыпинская аграрная реформа комплексно решала целый ряд важных задач: повысить эффективность сельскохозяйственного производства, повысить товарность крестьянского хозяйства, создать социальную опору самодержавия на селе, решить проблему аграрного перенаселения. В перспективе осуществления Столыпинской программы обещало улучшение ситуации в обществе. Однако она в значительной степени была встречена враждебно. Против нее выступили и правые, и левые политические силы. Правых не устраивало разрушение традиционного сельского уклада, а левые не желали ослабления противоречий на селе, которые были возбудителями революционной активности крестьянства. В целом крестьянство также очень настороженно отнеслось к реформаторских идей. Это было обусловлено естественным консерватизмом крестьян, уравнительной психологией и неверием в собственные силы.
Реформы Столыпина наибольший успех имели в Украину. Это обстоятельство следует объяснить особенностями украинскойментальности, сильнее, чем у россиян, поездом до индивидуального хозяйства, сравнительно меньшей распространенности на территории Украины крестьянских общин. За 1907-1915 гг на Правобережье вышли из общины 48% крестьян, на Юге - 42%, на Левобережье -16,5%. На 1916 год образовалось 440 000 хуторов, что составляло 14% крестьянских хозяйств. Крестьяне купили почти 500 тыс. десятин земли. Эти показатели были значительно выше, чем в европейской России, где из общины выделилось 24% крестьянских хозяйств, а переселилось на хутора 10,3%. Аграрные преобразования ускорили развитие товарных отношений в сельскохозяйственном производстве, способствовали развитию кустарных промыслов, артелей и кооперативных обществ. Украина стала житницей Российской империи, вышла на второе место в мире по производству сельскохозяйственной продукции. Украинская пшеница составляла более 40%, ячмень около 50% общероссийского экспорта этих культур.
Однако в результате проведения Столыпинской аграрной реформы так и не удалось окончательно разрушить крестьянскую общину. Не было ликвидувань и помещичье землевладение, хотя попытки перераспределения помещичьих земель путем купли-продажи через Крестьянский банк делались властями довольно активно. Аграрная реформа привела к социальному расслоению среди крестьянства, сокращение земельных наделов, а также к обезземеливание крестьян. Правительство воплощал программу переселения бедных крестьян на свободные земли Сибири и Дальнего Востока. На новые земли в течение 190б-1912 выехало из Украины почти 1 млн. человек. За плохой организации процесса переселения, тяжелые условия жизни треть переселенцев умерла, а четвертая часть вернулась в Украину.
Итак, аграрные реформы в начале ХХ века не реализовали полностью свой потенциал и не достигли поставленной цели по ряду причин: противодействие крестьян, политических сил, недостаточное финансирование и плохой организации реформационных мер, отсутствие социальной базы, гибель Столыпина т.д. Однако, они ускорили процесс перехода украинского села на рельсы буржуазного развития.
