16. Козацькі повстання проти Речі Посполитої (кінець XVI – поч. XVII ст.).

Было 10 казацких востаний:

1. 1490 -1492гг. Восстание под руководством Мухи.

2. 1591 – 1593гг. Восстание под руководством Криштофа Косинского.

3. 1594 – 1596гг. Восстание под руководством Северина Наливайка.

4. 1616 – 1622гг. Восстание под руководством гетьмана Петра Конашевича – Сагайдачного.

1621г. – битва под. Хотином.

5. 1625г. - Восстание под руководством Марка Жмайла.

6. 1630г. - Восстание под руководством Тараса Трясилы.

7. 1635г. - Восстание под руководством Ивана Сулимы. Разрушение крепости Кодак.

8, 9, 10. 1637г. - Восстания под руководством Павла Бута, Дмитрия Гуни и Карпа Скидана.

17. Причини Української Національної революції середини XVII ст. Та її основні етапи.

Причины:

- неудачные 10 восстаний.

- усиление 3х видов гнёта со стороны поляков.

- потребность всего украинского населения в своїм независимом гос-ве.

Национально-освободительная война началась в 1648г. под. началом Б.Хмельницкого.

Она делилась на 3 этапа.

1й) 1648 – 1651гг. Победа казаков под Желтыми водами, Корсунем, Пилявцами, Зборовом, Збаржем.

2й) 1651 – 1654гг. Поражение под. Берестечком, победа под Кнутом, Жванцем.

1654г. – Переяславская рада.

3й) Освобождение территории Речи Посполитой от казацких войск. Вхождение Левобережья в состав Московского царства.

18. Ліквідація старого державного ладу та утворення української козацької держави в середині XVII ст.

Гетьманщина мала всі ознаки державності. 1. Політична влада (військова, політична, адміністративна) належала гетьману та козацькій старшині. Козацькі ради розв'язували найважливіші питання внутрішньої та зовнішньої політики, але їхнє значення неухильно знижувалося. 2. Територією Гетьманщини були завойовані українськими військами землі. Її кордони змінювали україно-польські договори, проте Київщина залишалася козацькою. 3. Політико-адміністративний устрій складався з полків, що ділилися на сотні. Кількість полків змінювалася; за Зборівським договором, їх було 16. Полк міг охоплювати від 11 до 22 сотень. Великі міста зберігали магдебурзьке право, і влада в них належала магістратам. Рештою міст керували городові отамани, а селами — сільські отамани; посада отамана була виборною. Запорозька Січ була автономною й не входила до жодного полку. Всі органи влади підпорядковувалися гетьманському урядові. Найвищим органом влади була військова рада. 4. Право та судочинство ґрунтувалися на нормах звичаєвого, козацького, магдебурзького права, Литовських статутах. Польське законодавство в Гетьманщині не діяло. Були встановлені пока

5. Фінансова система та податки: введено посаду генерального підскарбія (1654 р.). який опікувався бюджетною сферою, податкову й митну системи; є згадки про карбування власної монети (втім, жодна монета не збереглася). 6. Соціальна структура населення включала п'ять станів: козацтво, шляхетство, духовенство, міщанство, селянство.До привілейованих верств населення належали українська шляхта, козацька старшина, вище православне духовенство та міська знать. 7.. За військовою організацією й тактикою українська армія була однією з найкращих у Європі XVII ст. 8. Зовнішня політика була складовою частиною діяльності гетьманського уряду. Україна підтримувала дипломатичні контакти з Росією, Кримським ханством, Туреччиною, Річчю Посполитою, Молдовським князівством, Трансільванією; Гетьманщину визнали Венеція, Волощина, Швеція тощо.

Мета війни: звільнити Україну з-під влади Речі Посполитої, сформувати власну Українську державу. Причини війни склалися у 30-40-х роках XVII ст. Соціально-економічні причини: 1) посилення кріпосного гніту: 5-6 днів панщини на тиждень, зростання податків через товарне виробництво хліба у Польщі; 2) погіршення становища міщан через свавілля польської адміністрації; самі поляки визнавали: «В Україні беззаконня 3) скорочення реєстрового козацтва до 6 тис. чоловік відповідно до «Ординації війська Запорозького» (1638 р.); нереєстрові козаки перетворювалися на кріпаків, скасовано козацький суд, козакам заборонено обирати гетьмана, а територія їхнього проживання обмежена.

Характер війни: антифеодальний, національно визвольний під релігійними гаслами. Рушійні сили: козацтво, селянство, міщани, дрібні шляхта та православне духовенство. Керівна роль на лежала українській козацькій старшині.

Перші перемоги повстанців (1648 р.): 19 квітня — 6 травня 1648р. — битва в урочищі біля річки Жовті Води, в якій загинув командувач польським загоном Стефан Потоцький. 15—16 травня 1648р. — битва під Корсунем; у полон потрапили польські командувачі М. Потоцький і М. Калиновський.

11—13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями; польські війська тікали разом із командувачами. Козакам дісталися 90 гармат, запаси пороху та зброї, коні та інше майно на суму близько 10 млн злотих.