3. Права

• Користуватися правами і свободами, передбаченими Конституцією України, Законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу» та іншими законодавчими актами України.

4.Кваліфікаційні вимоги

• наявність громадянства України;

• вища юридична освіта;

• володіння державною мовою;

• постійне проживання на території України не менше 10 років;

• позапартійність, тобто неналежність до будь-якої партії, руху;

• відсутність судимості;

• відповідний віковий ценз;

• відповідний стаж роботи за юридичною спеціальністю.

5. Відповідальність

• Голова судової колегії несе персональну відповідальність за виконання покладених законом на суд завдань.

• Відповідно до законодавства України несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх функціональних обов’язків, бездіяльність або невикористання наданих йому прав, перевищення своїх повноважень, за вчинок, який порочить його як суддю або дискредитує місцевий суд, порушення трудової дисципліни, порушення присяги судді та норм етики поведінки судді.

• ВИСНОВОК

Організаційні документи є правовою основою діяльності органів виконавчої влади, в яких містяться положення, які ґрунтуються на нормах адміністративного права і є обов’язковими для їх виконання державними службовцями.

Організаційні документи закріплюють порядок здійснення процедур діяльності, регулюють загальний порядок діяльності органу виконавчої влади щодо виконання повноважень, віднесених до їх компетенції. Розробляються організаційні документи відповідно до норм Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів.

Пунктом 1 ст. 29 Кодексу Законів про працю України передбачено, що до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов’язаний роз’яснити працівникові його права і обов’язки. Якщо права працівника є, як правило, загальними і в більшості випадків викладені в колективному договорі і правилах внутрішнього трудового розпорядку, то обов’язки кожного працівника залежать від займаної ним посади повинні бути закріплені в посадовій інструкції. На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що на всіх підприємствах, незалежно від форм власності повинні бути розроблені і затверджені посадові інструкції. Саме вони сприяють чіткій організації виробництва і визначають конкретні завдання, функції, права і обов’язки працівників підприємства. В посадових інструкціях конкретно визначаються обов’язки працівника з урахуванням отриманої освіти і займаної посади, його права, а також відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків. Посадові інструкції мають статус нормативного документа — вони чітко визначають вимоги до конкретних посадових осіб, забезпечують раціональний розподіл обов’язків між працівниками, визначають об’єктивне оцінювання їхньої діяльності і є нормативною основою для застосування до них заходів. Вимоги посадових інструкцій враховують під час прийняття працівників на роботу, їхньої атестації, притягнення до дисциплінарної відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання обов’язків, порушення правил внутрішнього трудового розпорядку.

Посадова інструкція є постійно діючим нормативним документом. До неї можуть вноситися доповнення або зміни (у разі перерозподілу обов’язків, скорочення штатів та в інших випадках), але лише на підставі наказу, з яким працівника, що обіймає посаду, потрібно ознайомити не пізніше як за два місяці до внесення зазначених змін (доповнень). У разі зміни назви підприємства, підрозділу чи посади до посадової інструкції вносять відповідні зміни і знову затверджують їх. Оригінал затвердженої посадової інструкції зберігається в кадровій службі (у посадової особи, яка виконує її функції). Копії посадових інструкцій, засвідчених в установленому порядку, видаються кадровою службою під розписку працівникові та керівнику структурного підрозділу. Ознайомлення працівника з посадовою інструкцією здійснюється в порядку встановленому на підприємстві. Працівник повинен бути ознайомлений з нормативними документами при прийнятті на роботу і при внесенні змін до них.

Посадові інструкції повинні бути взаємопов’язаними аби не допустити дублювання в роботі працівників. Крім того, слід пам’ятати, що вони розробляються не на якого-небудь працівника, а на посаду, передбачену штатним розписом підприємства. Тобто в посадових інструкціях ніколи не вказується прізвище, ім’я, по-батькові працівника. Посадові інструкції зберігаються постійно після затвердження, а після заміни на нові — три роки. Для керівника підприємства посадова інструкція не складається, його завдання, обов’язки, права та відповідальність обумовлюються у статуті підприємства, інших установчих документах, а також в укладеному з ним трудовому договорі (контракті).