
- •1.Туристичний бізнес як економіко-технологічна система
- •3. Завдання економічної діяльності субєктів туристичного бізнесу
- •5. Властивості та функції туристичного бізнесу
- •6.Фактори розвитку туристичного бізнесу
- •9.Туристичний ринок як економічна система
- •11. Конкуренція на туристичному ринку її види та типи
- •14. Механізм обігу коштів на ринку туристичних послуг
- •2.Що включає економіка туристичної діяльності ??????
- •12. Характерні риси ринку туристичних послуг
- •4.Субєкти туристичного бізнесу та їх роль
- •7. Показники, що відображають економічну ефективність управління в туризмі
- •8. Ринок туристичних послуг та його суб’єкти
- •10. Туристичний попит, пропозиція та ціна
- •13. Структурованість, як риса ринку туристичних послуг
- •15. Економічна природа попиту.
- •16. Економічна природа пропозиції.
- •17.Теорія загальної рівноваги на ринку туристичних послуг
- •18. Фактори формування попиту.
- •19. Характерні риси формування туристичного попиту.
- •20. Фактори формування пропозиції туристичного ринку.
- •21. Кон’юнктура ринку туристичних послуг.
- •22. Суть підприємницької діяльності в туризмі.
- •23. Мета, об’єкти та суб’єкти підприємницької діяльності в туризмі.
- •24. Принципи підприємництва в туристичному бізнесі.
- •25. Функції підприємництва в туризмі.
- •26. Роль підприємництва в туризмі
- •27. Правові основи організації туристичного підприємництва в Україні.
- •28. Система ресурсного забезпечення формування та реалізації туристичного продукту
- •29. Характерні риси підприємницької діяльності в туризмі.
- •30. Сутність і роль доходу підприємств туристичного бізнесу.
- •31. Особливості та формування доходу тур оператора та тур агента.
- •32. Економічний механізм формування та розподілу доходу.
- •33. Валовий дохід та джерела його формування. Таблиця в пит. 34
- •34. Фактори коригування валового доходу.
- •35. Валові витрати та їх характеристика.
- •36. Джерела отримання доходу відповідно до видів діяльності.
- •37. Джерела отримання доходу від операційної діяльності.
- •38. Джерела отримання доходу від фінансової діяльності.
- •39. Стратегія формування доходу підприємств.
- •40. Політика оптимізації доходу туристичних підприємств.
- •41. Завдання оптимізації доходів туристичних підприємств.
- •42. Принципи формування політики оптимізації доходу.
- •43 Собівартість та її суть
- •44 Структура виробничої собівартості тур продукту. 46 Види витрат що включаються до собівартості турпродукту
- •45 Класифікація витрат за видами діяльності туроператора
- •47 Класифікація витрат повязаних з операційною діяльність підприємств
- •48 Витрати на операційну діяльність підприємств туристичного бізнесу за економічними елементами
- •49 Планування витрат туристичних підприємств
- •50 Сутність прибутку в туристичному бізнесі
- •51 Функції прибутку підприємств
- •52 Класифікація прибутку
- •53 Види прибутку за джерелами отримання
- •54 Рентабельність як показник прибутку підприємств
- •55. Групи показників рентабельності
- •Суть та показники рентабельності діяльності підприємств
- •57.Суть та показники рентабельності використання ресурсів
25. Функції підприємництва в туризмі.
Серед функцій підприємництва в туризмі виділяються такі:
1) організація маркетингу і реклами з метою визначення міст-кості ринку вироблюваних і запроектованих до впровадження турис-тичних послуг;
2) упровадження інновацій у виробництво туристичних послуг і формування туристичного продукту (пакета послуг);
3) формування ефективної системи забезпечення туристич-ної діяльності необхідними ресурсами;
4) просування на ринок (збут) туристичного продукту.
Щоб виконувати ці функції, підприємництво в туризмі повинне ґрунтуватися на науково-технічній, організаційно-управлінській та виробничо-комерційній творчості
26. Роль підприємництва в туризмі
Термін "підприємництво" вперше ввів на початку XVIII ст. французький економіст Ришар Кантильон. Він розглядався як самостійна діяльність, спрямована на отримання доходу (прибутку) і пов'язана з господарським ризиком. Поняття "підприємництво" асоціюється з економічною активністю, спрямованою на здобуття вигоди, тобто із заповзятливою діловитістю у сфері бізнесу. Сучасна економічна наука до факторів розвитку бізнесу відносить не тільки землю та її багатства, працю та капітал, а й підприємницькі здібності, що утворюють особливий ресурс - інтелект. Це дає підставу стверджувати: для підприємця в туристичному бізнесі головним ресурсом є не гроші, не знаряддя чи предмети праці, а його уміння господарювати (талант господарника), знання психології споживача туристичного продукту та суспільних потреб у туристичному бізнесі. Підприємця варто відрізняти від менеджера. Підприємець виступає ініціативним і самостійним агентом ринку. Він діє на "свій страх і ризик", використовує власні ресурси і несе повну відповідальність за результати своєї діяльності. Менеджери найчастіше є найманими працівниками, що виконують завдання, поставлені підприємцем. Менеджер у своїй діяльності ризикує власністю підприємця, хоча за договором може нести майнову відповідальність за свої дії. Підприємець може поєднувати в собі риси власника ресурсів (капіталу) і менеджера. Його часто порівнюють із гравцем в економіці, який не тільки пускає капітал у гру, а й добре знає правила гри, щоб у будь-який момент ними скористатися самостійно або разом зі своїми менеджерами. Виникнення туристичного підприємництва пов'язане з переходом туризму на комерційну основу, тобто з появою організації платних подорожей різної спрямованості як основи ринкових відносин. Бурхливий розвиток туризму в Україні на підприємницькій основі історично збігається з чумацтвом, яке дало поштовх до пізнання нових земель найперше з метою пошуку нових ринків збуту. Зміцнення торговельно-обмінних відносин між регіонами України, а також між Україною та іншими територіями викликало взаємний інтерес до культури, звичаїв, релігії, історичних пам'яток не тільки свого народу, а й народів інших країн. Вважається, що чумацтво зіграло велику роль у формуванні в Україні сільської буржуазії і в розвитку підприємництва, у тому числі й туристичного. Стійкому розвиткові підприємництва сприяло також скасування кріпацтва і перехід до ринкових відносин. Однак перешкодами на шляху розвитку підприємництва в Україні були світові війни та Велика Жовтнева соціалістична революція. В часи радянської влади в колишньому СРСР підприємництво вважалося сугубо капіталістичною формою господарювання, неприйнятною для соціалізму. Та все ж навіть у пору централізованого управління, яке пригнічувало ініціативу на місцях, підприємництво існувало "інкогніто". Нині підприємництво позбулося клейма "непорядності", що сприяє зростанню його престижності як виду діяльності. У чинному законодавстві України підприємництво розглядається як безпосередня самостійна систематична, на свій ризик діяльність, пов'язана з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою одержання прибутку, що здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, установленому законодавством. З цього визначення видно, що до підприємництва відноситься й діяльність з надання послуг. Отже, надання туристичних послуг є об'єктом підприємницької діяльності всіх суб'єктів туристичної індустрії. Статус підприємницької структури одержують фізичні та юридичні особи шляхом державної реєстрації у встановленому порядку. Економічною передумовою існування підприємництва є приватна власність на засоби виробництва. Для розвитку підприємництва в туризмі неодмінною умовою виступає не тільки приватна власність, а й інші умови, зокрема: - стабільність державної економічної й соціальної політики; - пільговий податковий режим для соціальних видів туризму; - розвинута інфраструктура підтримки підприємництва, починаючи з ліцензування і закінчуючи державними органами регулювання й контролю; - гнучкий ринковий механізм участі туризму в глобалізаційних процесах і в інтеграції України в європейські та світові економічні структури.