6.Поняття про систему. Організація як система та об’єкт управління

Система- це сукупність елементів та взаємозв’язків між ними. Звіязки в системі: енергетичні, речовинні, інформаційні; внутрішні , зовнішні ; прямі і зворотні; формальні, функціональні.

Елемент – кінцева, неподільна частина системи.

Властивості системи: цілісність, структурність, взаємозв’язок, ієрархічність, множинність, динамічність.

Системи бувають закриті та відкриті.

Ієрархічність наявність рівнів влади.

Множинність – будь-яка відкрита система є підсистемою або елементом системи вищого порядку.

Організація – це соц.. утворення , група людей з певними межами, яка функціонує на постійних засадах, і свідомо координує свою діяльність для досягнення цієї мети.

Щоб група людей дійсно вважалась організацією вона повинна відповідати наступним вимогам:

1. Наявність по крайній мірі двох людей, які вважають себе частиною цієї групи.

2. Наявність мети (бажаного кінцевого стану ), яку приймають як загальну всі члени цієї групи.

3. Наявність членів групи, які навмисно працюють разом, щоб досягнути загальної для всіх цілі.

4. Єдність з навколишнім середовищем

Організації поділяють на формальні та неформальні. Формальні організації – це групи людей, діяльність яких свідомо планується, організовується, мотивується з метою досягнення певної цілі. Неформальні організації – групи людей, які виникають і функціонують спонтанно, але де люди вступають у взаємодію один з одним досить регулярно.

Класифікація

1. За метою та характером діяльності: комерційні, некомерційні

2. За розміром та чисельністю учасників: малі, середні, великі

3. За сферою діяльності: промислові, сільськогосподарські, сервісні, торгівельні, громадські, соціальні

Складовими успіху організації є:

1. Виживання.

2. Результативність і ефективність.

3. Продуктивність

Якщо організація має одну мету – то це проста організація. Але в економіці в основному діють складні організації, які характеризуються набором взаємопов’язаних цілей.

Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості відмінні від властивостей складових елементів.

В ХІД ПРОЦЕС ПЕРЕТВОРЕННЯ ВИХІД

7. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації

В нутрішнє середовище організації

Ефективність роботи організації в значній мірі визначається її внутрішнім середовищем.

Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами в середині організації.

Основними внутрішніми змінними в будь–якій організації є: місія і цілі, структура, технологія, люди (співробітники) і капітал.

Місія: - це призначення організації в просторі і часі і її соціальна значимість.

Цілі – це конкретний кінцевий стан або очікуваний результат організації (групи), тобто те, заради чого створювалась організація.

Цілі за змістом: економічні, технологічні, маркетингові, адміністративні, соціальні.

За значимістю: стратегічні, тактичні.

За часом: довгострокові(5-10), середньострокові(1-5) короткострокові (до 1 року0).

Технологія – спосіб перетворення вхідних елементів на вихідні продукти та послуги.

Види: екстенсивні і інтенсивні; індивідуальне дрібносерійне в-ва, масового крупно масштабного в-ва , безперервного в-ва.

Ресурси організації: люди і капітал.

Люди – найважливіший ситуаційний фактор організації. Усі люди які працюють на підприємстві складають його персонал.

Персонал

Робітники:

-основного в-ва

-допоміжного в-ва

Управлінці:

-керівник

-фахівці

-службовці

Структура організації – впорядкована сукупність елементів та взаємозв’язків між ними, що дає можливість перетворювати вхідні ресурси у вихідні продукт організації і досягати поставленої цілі.

Структура:

-формальна:

_виробнича

_управлінська

-неформальна

Взаємозв’язок та взаємодія складових внутрішнього середовища організації забезпечують організаційний рівень ефективності її функціонування та формують конкурентні переваги організації. Саме від факторів внутрішнього середовища залежить успіх організації.

Зовнішнє середовище організації

1. Фактори прямого впливу( -споживачі, - постачальники, - конкуренти, - акціонери, - союзи та обєднання за інтересами, -фінансово-кредитні установи, - місцеві органи влади, - уряд та органи виконавчої влади.

2. Фактори непрямого впливу: ( - міжнародні події, - геополітичне становище, - НТП, - політична ситуація, - стан економіки, - якість життя населення, - р-гь освіти, культури і науки, - законність та правопорядок)

Всі фактори мають спільні властивості:

• Об’єктивний характер

• Велика кількість та різноманітність

• Дуже швидко змінюються

• Невизначеність