Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Менеджмент шпори 2003.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
372.74 Кб
Скачать

5.Сучасні наукові школи управління

Емпірична школа управління (з 1940р.)

Одним із видатних теоретиків менеджменту і засновником зазначеної школи вважається Пітер Дракер (нар. в 1909 р.). Найвідомішою його теоретичною засадою є концепція «управління за цілями», яка зробила «революцію» в світовій управлінській науці, яка вважає , що основною діяльністю підприємства є його стратегічні цілі –виробничі, економічні, кадрові, інноваційні. Дракер запровадив менеджмент як навчальну дисципліну.

Загальна характеристика управління за цілями зводиться до трьох найбільш істотних його елементів: визначення чітких стратегічних цілей; залучення до процесу визначення цілей усіх працівників; оцінка ефективності на підставі отриманих результатів.

До провідних представників емпіричної школи відносяться також А. Слоун, Р. Девіс, Е. Плоумен, А. Чандлер, Л. Ньюмен, Д. Міллер та інші

«Нова школа»

Зазначена школа управління, або якісна школа (з 1960р.) характеризується прагненям впровадити в науку управління методи і апарат точних наук таких як кібернетика і теорія дослідження операцій. Представниками цієї школи були Р. Акофф, Л. Берталанфі, С. Бір, Р. Люс та ін.

Теорії менеджменту

Ситуаційна теорія менеджменту (з 1980 р.)

Це скоріше спосіб мислення, ніж набір конкретних дій. Розроблений у Гарвадській школі бізнесу, він допомогає майбутнім менеджерам швидко розв’язувати нагальні проблеми. Найбільш досконалими ситуаційними теоріями є теорія адаптації (стратегії пристосування), теорія глобальної стратегії і теорія управління за результатами.

Ситуаційна теорія:

-стратегія пристосування

-теорія глобальної стратегії

-теорія управління за результатом

Системна теорія менеджменту

Основною ідеєю теорії є розгляд організації як системи, що складається з взаємозв’язаних елементів.

Системний підхід у менеджменті характеризується впровадженням кібернетики, теорії дослідження операції.

Представники: С.Бір. Р.Люс.

Система- це сукупність елементів та взаємозв’язків між ними. Звіязки в системі: енергетичні, речовинні, інформаційні; внутрішні , зовнішні ; прямі і зворотні; формальні, функціональні.

Елемент – кінцева, неподільна частина системи.

Властивості системи: цілісність, структурність, взаємозв’язок, ієрархічність, множинність, динамічність.

Теорія організаційної культури (з 1985 р.)

Ця теорія є ще одним новим підходом до розробки теорії і практики сучасного менеджменту. Серед його представників відзначимо В. Сате, Е. Шайна, Т. Парсонса, Р. Квіна, Дж. Рорбаха. У межах теорії менеджменту організаційна культура розглядається як потужний інструмент, що дає змогу орієнтувати всі підрозділи організації і окремих осіб на досягнення спільних цілей, мобілізувати ініціативу співробітників, виховувати відданість організації, поліпшувати процес комунікації, корегувати поведінку.