1. Менеджмент як наука, мистецтво і практика

Менеджмент:

• Спосіб, манера спілкування з людьми;

• Влада, мистецтво управління;

• Особливого роду вміння та адміністративні навички;

• Орган управління , адміністративна одиниця.

Менеджмент:

• Ф-кція управління;

• Процес;

• Мистецтво управління;

• Наука управління;

• Органи управління;

• Люди управлінці.

Менеджмент – це інтеграційний процес за допомогою якого професійно підготовлені управлінці ств. підприємство і управляють ним, шляхом визначення певної мети і реалізації способів її досягнення.

Обєкт і суб’єкт:

1. Повинні відповідати один одному, бути сумісними;

2. Мати відносну самостійність

3. Повинні взаємодіяти

4. Зацікавленість

Стосунки між об’єктом і суб’єктом управління називаються управлінськими відносинами ( усі види виробничих та особистих стосунків між працівниками на підприємстві).

Менеджмент як наука управління розробляє свою теорію, змістом якої є:

• Закони і закономірності;

• Принципи

• Функції

• Форми і методи.

2. Предмет науки управління, необхідність та сутність управлінської діяльності.

Управлніння - це рух до певної мети.

• Управління ґрунтується на інформації

• Управління має як мінімум два канали впливу , енергію і засоби впливу на об’єкт

Поняття управління стосується :-технічних (машина), -природних(кінь), -соціальних (студент), -Соц.-технічних (п-ство), -Соц.-психологічних (особистість)

Головним елементом управління як процесу так і окремої ф-кції є:

• Апарат управління;

• Механізм управління;

• Технологія процесу управлінської діяльності:;

• Засоби що забезпечують процес управління

• Шляхи вдосконалення управління на підприємстві

Необхідність управління обґрунтовується необхідністю постановки організаційних цілей та визначення шляхів їх виконання, координації всіх ресурсів, що необхідні для випуску продукції, організації справи, що дозволяє найкращим чином розкритися здібностям людини. Крім того за допомогою управління здійснюється коригування дій там, де в цьому існує необхідність.

Управління – це цілеспрямована дія на об'єкт з метою змінити його стан або поведінку в зв'язку із зміною обставин.

1. Складовим елементом управління є менеджмент, під яким розуміють цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців для виконання поставлених завдань та досягнення визначеної мети. Термін “менеджмент” походить з англійської мови і означає “керувати, управляти, стояти на чолі, завідувати, бути здатним впоратися з чимось, якоюсь

проблемою”.

З функціональних позицій менеджмент – це процес планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для формування й досягнення мети організації.

Основним реалізатором процесу і функцій управління та складових елементів менеджменту виступає менеджер.

Менеджер – це керівник ринкової орієнтації, який добре орієнтується в ринкових відносинах. Тобто це не будь–який керівник, а тільки той, хто своєчасно реагує на кон’юнктуру ринку, динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробництво (діяльність) з урахуванням вимог ринку.

Торкаючись змісту роботи менеджера американський економіст Мінцберг виділив 10 управлінських ролей (видів діяльності) менеджерів:

-головний керівник ;

-лідер;

-ланка, яка зв’язує із зовнішніми організаціями та особами.

-одержувач інформації;

-розповсюджувач інформації;

-представник (при зовнішніх контактах організації).

-підприємець, який веде пошук можливостей

-вдосконалення організації;

-особа, що приймає на себе відповідальність;

-розподілювач ресурсів) ;

-відповідальний за переговори, які веде організація.

Об’єктивність процесів управління потребує поділу управлінської праці. При цьому слід виділити горизонтальний поділ – тобто призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами і службами – та вертикальний – безпосередньо управлінська робота.

Саме вертикальний поділ веде до створення рівнів управління.

Американський соціолог Талкотт Парсонс виділяє три рівні управління,

виходячи з точки зору функцій, що виконуються керівниками в організаціях:

т ехнічний; бажане

управлінський; можливе

інституційний. реальне

Цим рівням відповідають три групи менеджерів (керівників):

керівники низової ланки (операційні управлінці);

керівники середньої ланки;

керівники вищої ланки (рис.1.3.).

Таким чином, відбувається класифікація всіх співробітників та службовців, що задіяні в роботі організації. В нижній частині піраміди знаходяться безпосередні виконавці виробничого процесу, тобто ті, хто не контролює роботу інших і не здійснює функцій управління. Над цими виконавцями стоять менеджери, що більшу частину робочого часу присвячують

контролю роботи інших.

Ключові аспекти управлінської діяльності:

-прийняття рішень

-вирішення проблем

-взаємовідносини між членами колективу

-ефективність обмііну інформації

-ведення переговорів

-соц. Та економ. Компетентність та відповідальність

Функціональні складові управління6

-політика і стратегія компанії її місія

-в-во

-закупівля і забезпечення ресурсами

-фінанси

0маркетинг і збут

-кадри, навчання та підвищення кваліфікації

-організаційні відносини

-обслуговування споживачів

-науково-дослідна і інноваційна діяльність.