37. Зовнішні детермінанти попиту на інновації

Вони характеризують середовище функціонування під-ва, що виготовляє або реалізує інноваційну продукцію. До них належать: загальний стан економіки (кризові явища в економіці, її нестабільність унеможливлюють належне інвестування інноваційних процесів, що спричиняє зниження попиту на інновації, особливо техніко-технологічного характеру), політична ситуація (цей чинник залежно від виду інноваційного продукту може мати різний вектор впливу), правова база інноваційної діяльності (може стимулювати створення інновацій та попит на них, а за умов недосконалості – може зменшувати його), стан екології (несприятлива екологічна ситуація в регіоні і жорсткість її державного регулювання є стимулом попиту на нову екологічно чисту продукцію), прискорення науково-технічного прогресу (спричиняє швидке моральне старіння великої кількості видів продукції, що обумовлює зростання попиту на інновації), доходи споживачів (якщо використання інновації технічного характеру підвищує ефективність роботи її споживача, підвищуючи тим самим його доходи, це стимулює зростання попиту на неї), невизначеність характеру впливу інновації на результати її використання (породжується самою сутністю інновацій і є чинником, що знижує попит на неї).

38.Методи визначення попиту на інновації

Бажані прогнозні оцінки: Потенційна місткість ринку, Прогнозована частка ринку підприємства, Показники кон`юнктури ринку (співвідношення попиту та пропозиції, можливий рівень цін, еластичність попиту тощо). Важливість прогнозу попиту: Створює основу для розробки і підтримки виробничих графіків, Визначає обсяг і розподіл у часі потреби у всіх видах ресурсів,Сприяє більш точному визначенню обсягів інвестицій, Є базою для формування маркетингових планів підприємства. Методи прогнозування (суб`єктивні – якісні ): Це процеси, що використовуються для формування прогнозу, не викладені в явній формі і притаманні особі, яка робить прогноз:“Корені трави” , Дослідження ринку, Групова згода, Історична аналогія, Метод Дельфі. Методи прогнозування (об`єктивні - кількісні ) Це процеси, які чітко сформульовані і можуть бути відтворені іншими особами, котрі неминуче сформулюють такий же прогноз:. Аналіз часових рядів- проста ковзна середня, зважена ковзна середня, експоненціальне згладжування, регресивний аналіз, метод Бокса Дженкінса, часові ряди Шіркіна, трендове проецирування , Причинні ( каузальні методи ) -регресійний аналіз, економетричні моделі, моделі вхід-вихід, упереджуючі індикатори, Моделювання .

39. Особливості процесу комерціалізації інновацій

Для досягнення комерційного успіху підприємницьким структурам необхідно створити товари, які можуть привернути увагу споживачів, незважаючи на існування на рику безлічі їх аналогів. Нова продукція, яку виводять на ринок, може бути 3 вдів: яка раніше не існувала, яку раніше виготовляли, але її конструкцію було суттєво змінено; яка має лише новий дизайн. Процес створення нового продукту передбачає здійснення ІД в кілька етапів: генерування ідей, оцінювання та відбір перспективних ідей, розроблення концепції товару, розроблення та створення дослідного зразка, пробний маркетинг. Можливі рішення комерціалізації: Вибір продукту;Контрагенти ;Типи угод;Джерела і способи інвестування. Методи вибору продукту: Консервативний – вибір продукту за критерієм відповід-ності спеціальним активам підприємства( капіталоємні виробництва з довгостроковою інвестиційною привабливістю), Радикальний - вибір продукту з характеристиками, що задовольнять потреби платоспроможного сегменту ринку з незначним рівнем конкуренції (малі і середні підприємства). Механізм мобілізації інновацій до комерційного застосування передбачає систематичну і постійну роботу, спрямовану на моніторинг ринкової кон’юнктури, дослідження джерел інноваційних можливостей, виявлення перспективних інновацій, придатних для практичного використання, прийняття рішень щодо їх реалізації на під-ві і організації упровадження шляхом внесення оновлювальних змін в асортимент продукції, яку випускає під-во. Елементи комерціалізації: Програма, де викладено послідовність завдань, які необхідно виконати; Графік, який пов”язує завдання програми із часовими межами впровадження; Бюджет, у відповідності з яким виділяються кошти на реалізацію програми.

41. Інформаційне забезпечення ІД: сутність, джерела, організація.

Інформаційне забезпечення - Комплексне поняття, що охоплює сукупність первинних та вторинних даних, організацію збереження накопиченої інформації, способи їх подання та методи перетворення, правила організації банку даних, методи кодування та пошуку інформації.

Загальна схема формування інформаційного забезпечення: Перший етап – визначення організаційної одиниці, для якої розробляється інформаційне забезпечення, Другий етап – визначення мети інформаційного забезпечення, Кількісна чи якісна оцінка стану інноваційної діяльності; Виявлення можливих резервів кращого використання ресурсів; Аналіз ефективності здійснення інноваційної діяльності; Контроль і оцінка ходу виконання завдань; Виявлення відхилень, їх причин, шляхів ліквідації помилок;

Оцінка раціональності варіантів управлінських рішень; підвищення ефективності процесу управління тощо. Джерела інформації : Внутрішня звітність підприємства – обсяги виробництва, витрати, запаси, чисельність і склад персоналу, заробітна плата тощо, Інформація про події, що відбуваються в макросередовищі – періодичні видання, інфо-бюлетні, спеціальна література, інфор-мережі, видання інфо-центрів тощо, Результати спеціалізованих маркетингових та соціологічних досліджень,Інформація від експертів.Третій етап – виявлення, обгрунтування та впорядкування повного складу завдань. Четвертий етап - опис показників та складання інформаційного словника, що має забезпечити однакове розуміння особливостей кожного показника. П”ятий етап - вивчення інформаційних входів та виходів, що і визначає інформаційну базу. Вхідна інформація визначається за методикою розрахунків кожного показника, вихідна – як показники для прийняття управлінських рішень.