- •Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •Місце соціології в системі наук.
- •Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •Структура соціологічного знання.
- •Відмінність між позитивістською та розуміючою соціологією.
- •Протосоціологічні знання в античну епоху. Розуміння суспільної природи людини у творчості Платона та Аристотеля.
- •Утопічні теорії досконалого суспільства представників середньовіччя.
- •Теорія суспільного договору представників епохи Нового часу т. Гоббса та Дж. Локка.
- •Соціальна спільнота та її типи.
- •Соціальні інститути як механізми самоорганізації спільного життя людей та їх різновиди.
- •Функції соціальних інститутів та їхнє місце в житті суспільства.
- •Функції соціології.
- •Макросоціологічний та мікросоціологічний підходи в соціології.
- •О. Конт як родоначальник соціології.
- •Закони розвитку суспільства методи соціології за о. Контом.
- •Соціальна статика як теорія суспільного порядку у вченні о. Конта. Складові суспільства як соціальної системи згідно цієї теорії.
- •Соціальна динаміка як теорія суспільного прогресу у вченні о. Конта. Стадії розвитку суспільства згідно цієї теорії.
- •Г. Спенсер як фундатор еволюціонізму.
- •Вчення к. Маркса про суспільно-економічні формації.
- •Зміст закону первинності базису і вторинності надбудови у соціологічній концепції к. Маркса.
- •Основні положення соціального дарвінізму.
- •Положення про соціальну солідарність у вченні е. Дюркгейма.
- •«Колективні уявлення» як одне з центральних положень соціологічної теорії е. Дюркгейм.
- •Зміст положення е. Дюркгейма про аномію суспільства.
- •«Розуміюча соціологія» м. Вебера.
- •Типи політичного панування м. Вебера.
- •Поняття соціальної дії та її типології за м. Вебером.
- •Вчення про еліти в. Парето.
- •Поняття соціальної взаємодії в концепції символічного інтеракціонізму.
- •Теорія соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Основні складники програми соціального дослідження.
- •Методика проведення конкретно-соціологічного дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Поняття суспільства, його ознаки.
- •Суспільство як цілісна система, його характеристики.
- •Структура суспільства.
- •Типологія суспільства (згідно класифікації д. Белла).
- •Поняття соціальної стратифікації.
- •Соціальна мобільність та її види.
- •Соціально-класова підструктура суспільства.
- •Основні сфери людської життєдіяльності.
- •Теорії символічного інтеракціонізму та феноменологічної соціології.
- •Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •Статусно-рольові позиції особистості.
- •Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви і цінності.
- •Структура особистості (з. Фройд).
- •Особистість і референтна група.
- •Поняття та типи девіантної поведінки.
- •Предмет соціології економічного життя.
- •Характеристика економічної сфери як сфери суспільного життя.
- •Типи політичних систем та їх характеристика.
- •Соціальні конфлікти в сучасній Україні.
- •Соціальна сутність культури в суспільстві.
- •Функції культури в суспільстві.
- •Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.
- •Соціальні цінності та норми.
- •Соціальна сутність сім’ї та шлюбу.
Соціологія в. Липинського.
Суть доктрини В' ячеслава Липинського зводиться до найважливіших моментів: по-перше, вважалось, що політичний ідеал для України - спадкова монархія на чолі з гетьманом, як символом української національної ідеї. Влада гетьмана обмежується двома законодавчими палатами: нижчою - з' їздом Рад поодиноких земель і вищою - Трудовою Радою держави. Початки української монархічної державності - свідома діяльність Богдана Хмельницького; по-друге, спираючись на диференціацію типів державного будівництва та націоналізму (творчий і руйнівний, звідси - нації поневолені і недержавні). Основні підвалини української монархічної державності, тобто особливий політичний режим влади - класократії, що не заперечувало республіканської парламентської демократії. Шлях до встановлення режиму проходив через завоювання. По-третє, суть класифікації - це панування активної меншості - аристократії. В основу концепції аристократії В'ячеслав Липинський поклав принцип "територіального патріотизму", селекції найкращих людей за їх здібностями, духом та активною діяльністю. Аристократія обиралася б, на думку В' ячеслава Липинського, з різноманітних класів (хліборобського, комунікаційного, інтелігенції) і станів (організаторів і організовуваних). Ця обрана меншість мала обмежувати владу, слухатись і підкорятись гетьманові, влада якого б обмежувалась законами й законодавчими палатами. По-четверте, реалізація доктрини визначалася поширенням консервативної ідеології, християнської релігії та солідаризму. Солідаризм мав стати противагою соціалізму і націоналізму. Узагальнюючи досвід будівництва державності України в період гетьмано-козацьких подій за створення державності і високої етичної культури хліборобської спільності, і будував В' ячеслав Липинський ідеологію Української державності, бачив українську державу на чолі з гетьманом - єдиновладним верховодою. Таку побудову держави Україна В' ячеслав Липинський намагався пояснити, що загальним виборчим правом парламент при однопалатній системі є формою правління, неприйнятною для українського народу. I хоча проголошувалось, що Україна має стати демократичною державою, все ж демократичність обмежувалась. Адже з демократії жодна нація не починала своє існування, і демократичні нації можуть існувати там, де існувала і є власна національна держава або там, де вже були або верховодять свої власні класократичні або охлократичні аристократії. Для реалізації ідеї суверенності необхідна сильна влада владики. Владика очолив би державу, дбав про її захист і збереження і через кабінет міністрів очолював би державну адміністрацію. Державна влада і владика обмежувались би двома законодавчими палатами, що опирались не на політичну демагогію, а на постійні і незмінні принципи інтересів території і праці, інтересів народу.
Основні складники програми соціального дослідження.
Програма соціологічного дослідження – це науковий документ, у якому логічно відображена схема переходу від теоретично-методологічного вкладення проблеми до конкретного дослідження.
Програма складається з двох частин:
теоретико-методологічний розділ:
а) обґрунтування проблеми, визначення об’єкта та предмета дослідження;
б) визначення мети та завдань дослідження;
в) уточнення та інтерпретацію основних понять;
г) попередній системний аналіз об’єкта дослідження;
д) розробку робочих гіпотез.
організаційно-методичний розділ:
а) стратегічний план дослідження;
б) обґрунтування вибірки;
в) визначення головних процедур збирання та аналізу вихідних даних.
