- •Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •Місце соціології в системі наук.
- •Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •Структура соціологічного знання.
- •Відмінність між позитивістською та розуміючою соціологією.
- •Протосоціологічні знання в античну епоху. Розуміння суспільної природи людини у творчості Платона та Аристотеля.
- •Утопічні теорії досконалого суспільства представників середньовіччя.
- •Теорія суспільного договору представників епохи Нового часу т. Гоббса та Дж. Локка.
- •Соціальна спільнота та її типи.
- •Соціальні інститути як механізми самоорганізації спільного життя людей та їх різновиди.
- •Функції соціальних інститутів та їхнє місце в житті суспільства.
- •Функції соціології.
- •Макросоціологічний та мікросоціологічний підходи в соціології.
- •О. Конт як родоначальник соціології.
- •Закони розвитку суспільства методи соціології за о. Контом.
- •Соціальна статика як теорія суспільного порядку у вченні о. Конта. Складові суспільства як соціальної системи згідно цієї теорії.
- •Соціальна динаміка як теорія суспільного прогресу у вченні о. Конта. Стадії розвитку суспільства згідно цієї теорії.
- •Г. Спенсер як фундатор еволюціонізму.
- •Вчення к. Маркса про суспільно-економічні формації.
- •Зміст закону первинності базису і вторинності надбудови у соціологічній концепції к. Маркса.
- •Основні положення соціального дарвінізму.
- •Положення про соціальну солідарність у вченні е. Дюркгейма.
- •«Колективні уявлення» як одне з центральних положень соціологічної теорії е. Дюркгейм.
- •Зміст положення е. Дюркгейма про аномію суспільства.
- •«Розуміюча соціологія» м. Вебера.
- •Типи політичного панування м. Вебера.
- •Поняття соціальної дії та її типології за м. Вебером.
- •Вчення про еліти в. Парето.
- •Поняття соціальної взаємодії в концепції символічного інтеракціонізму.
- •Теорія соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Основні складники програми соціального дослідження.
- •Методика проведення конкретно-соціологічного дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Поняття суспільства, його ознаки.
- •Суспільство як цілісна система, його характеристики.
- •Структура суспільства.
- •Типологія суспільства (згідно класифікації д. Белла).
- •Поняття соціальної стратифікації.
- •Соціальна мобільність та її види.
- •Соціально-класова підструктура суспільства.
- •Основні сфери людської життєдіяльності.
- •Теорії символічного інтеракціонізму та феноменологічної соціології.
- •Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •Статусно-рольові позиції особистості.
- •Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви і цінності.
- •Структура особистості (з. Фройд).
- •Особистість і референтна група.
- •Поняття та типи девіантної поведінки.
- •Предмет соціології економічного життя.
- •Характеристика економічної сфери як сфери суспільного життя.
- •Типи політичних систем та їх характеристика.
- •Соціальні конфлікти в сучасній Україні.
- •Соціальна сутність культури в суспільстві.
- •Функції культури в суспільстві.
- •Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.
- •Соціальні цінності та норми.
- •Соціальна сутність сім’ї та шлюбу.
Соціальна динаміка як теорія суспільного прогресу у вченні о. Конта. Стадії розвитку суспільства згідно цієї теорії.
Соціальна динаміка – це теорія суспільного прогресу, яка досліджує закони розвитку і соціальних систем; вивчає закони руху та розвитку суспільства, його прогрес.
Стадії розвитку:
1. Релігійна – до 1300 р.;
2. Метафізична – до 1800 р.;
3. Позитивна – знання, засноване на фактах.
Г. Спенсер як фундатор еволюціонізму.
Еволюціонізм – це один з провідних напрямків досліджень суспільних процесів, роль якого значно зросла у Європі після оприлюднення вчення Ч. Дарвіна про антропосоціогенез. Дана ідея була базовою творчості Гельберта Спенсера.
Спенсер – визнаний у світі теоретик органіцизму, еволюціонізму як напрямків у соціології та один із фундаторів структурно-функціонального підходу до аналізу суспільних явищ. Його твори: «Основні начала», «Основи біології», «Основи психології», «Основи соціології», «Основи етики».
Предметом дослідження Гельберта Спенсера стало вивчення таких соціальних інститутів як сім’я, політика, економіка та релігія.
Вчення к. Маркса про суспільно-економічні формації.
Карл Маркс, як соціолог відштовхується від позитивізму і розглядаються соціальні явища, як об’єктивні факти, а процес розвитку суспільства, як об’єктивний причинно-наслідковий зміст.
Вчення про суспільно-економічні формації:
1. Первісна формація; 2. рабовласницька; 3. феодальна; 4. капіталістична; 5. комуністична.
В фундаменті кожної формації лежить певний спосіб виробництва, який складається з продуктивних сил і виробничих відносин.
Теорії Карла Маркса: розуміє суспільство як об’єктивну діяльність, яка само розвивається. Соціальна концепція Марксизму базується на об’єктивному розумінні, які виражаються в законах:
Закон відповідальності виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил;
Закон первинності базису і вторинності надбудови;
Зміни суспільно-економічної інформації.
Зміст закону первинності базису і вторинності надбудови у соціологічній концепції к. Маркса.
Надбудова форми свідомості (політичні, релігійні), поза виробничі відносини та соціальні інститути
Базис економічна сфера суспільства, спосіб виробництва
1. продуктивні сили 2. Виробничі відносини
(людина – виробництво, (- форми розподілу; - форми обміну;
предмет праці, засоби - форми власності та засоби
праці) виробництва)
Основні положення соціального дарвінізму.
Соціальний дарвінізм – це ідеологія суспільства, яка прагне застосувати біологічні поняття дарвінізму або еволюційну теорію соціології в політиці, часто з припущенням, що конфлікт між групами в суспільстві призводить до соціального прогресу: боротьба за існування і природний добір – головний рушій суспільного розвитку. Згідно ідеології, закономірності природного добору і боротьби за виживання, виявлені Чарльзом Дарвіном в природі, поширюються на відносинах в людському суспільстві: панування правлячих класів виправдовувалося їх біологічною перевагою.