
- •Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •Місце соціології в системі наук.
- •Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •Структура соціологічного знання.
- •Відмінність між позитивістською та розуміючою соціологією.
- •Протосоціологічні знання в античну епоху. Розуміння суспільної природи людини у творчості Платона та Аристотеля.
- •Утопічні теорії досконалого суспільства представників середньовіччя.
- •Теорія суспільного договору представників епохи Нового часу т. Гоббса та Дж. Локка.
- •Соціальна спільнота та її типи.
- •Соціальні інститути як механізми самоорганізації спільного життя людей та їх різновиди.
- •Функції соціальних інститутів та їхнє місце в житті суспільства.
- •Функції соціології.
- •Макросоціологічний та мікросоціологічний підходи в соціології.
- •О. Конт як родоначальник соціології.
- •Закони розвитку суспільства методи соціології за о. Контом.
- •Соціальна статика як теорія суспільного порядку у вченні о. Конта. Складові суспільства як соціальної системи згідно цієї теорії.
- •Соціальна динаміка як теорія суспільного прогресу у вченні о. Конта. Стадії розвитку суспільства згідно цієї теорії.
- •Г. Спенсер як фундатор еволюціонізму.
- •Вчення к. Маркса про суспільно-економічні формації.
- •Зміст закону первинності базису і вторинності надбудови у соціологічній концепції к. Маркса.
- •Основні положення соціального дарвінізму.
- •Положення про соціальну солідарність у вченні е. Дюркгейма.
- •«Колективні уявлення» як одне з центральних положень соціологічної теорії е. Дюркгейм.
- •Зміст положення е. Дюркгейма про аномію суспільства.
- •«Розуміюча соціологія» м. Вебера.
- •Типи політичного панування м. Вебера.
- •Поняття соціальної дії та її типології за м. Вебером.
- •Вчення про еліти в. Парето.
- •Поняття соціальної взаємодії в концепції символічного інтеракціонізму.
- •Теорія соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Основні складники програми соціального дослідження.
- •Методика проведення конкретно-соціологічного дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Поняття суспільства, його ознаки.
- •Суспільство як цілісна система, його характеристики.
- •Структура суспільства.
- •Типологія суспільства (згідно класифікації д. Белла).
- •Поняття соціальної стратифікації.
- •Соціальна мобільність та її види.
- •Соціально-класова підструктура суспільства.
- •Основні сфери людської життєдіяльності.
- •Теорії символічного інтеракціонізму та феноменологічної соціології.
- •Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •Статусно-рольові позиції особистості.
- •Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви і цінності.
- •Структура особистості (з. Фройд).
- •Особистість і референтна група.
- •Поняття та типи девіантної поведінки.
- •Предмет соціології економічного життя.
- •Характеристика економічної сфери як сфери суспільного життя.
- •Типи політичних систем та їх характеристика.
- •Соціальні конфлікти в сучасній Україні.
- •Соціальна сутність культури в суспільстві.
- •Функції культури в суспільстві.
- •Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.
- •Соціальні цінності та норми.
- •Соціальна сутність сім’ї та шлюбу.
Утопічні теорії досконалого суспільства представників середньовіччя.
Представники епохи: святий Августин, Фома Аквінський, Томас Мор, Жан Жак Боден, Нікколо Макіавеллі.
Основна теорія святого Августина: «Без віри немає знання, без знання немає істини.» («Про град Божий»)
Томас Мор «Утопія»: ідея слугувала основою комуністичних ідей – цілковита рівність.
Жан Жак Боден – представник географічного напрямку, визначав характерні якості людей в залежності від географічних положень.
Нікколо Макіавеллі – «Державець» - правитель може бути тираном. Використовує фразу «»Мета виправдовує засоби».
Теорія суспільного договору представників епохи Нового часу т. Гоббса та Дж. Локка.
Представники епохи Нового часу Томас Гоббс та Джон Локк написали твір «Левіофан», створили теорію суспільного договору. Їм належить фраза: «Людина людині вовк». Вказують: щоб запобігти взаємному винищенню, люди вдаються до суспільного договору, відмовляються від частки своїх прав і свобод заради держави, залишають виключно права на життя, працю і власність.
Також представниками Нового часу є Девід Юм, Адам Сміт, Жан-Батіст Віко та Йоган Гейдер.
Соціальна спільнота та її типи.
Спільнота – це реально існуюча сукупність індивідів, яка характеризується відносною цілісністю.
Типи спільнот:
Спільноти, засновані на родинних зв’язках (сім’я, родина);
Соціально-демографічні спільноти ( за віком, за статтю);
Поселенські (територіальні) спільноти (місто, село, регіон, область);
Спільноти, засновані на базі культурно-історичної самобутності (нація, етнос);
Професійні спільноти (за професіями);
Соціальні групи, поєднані цілеспрямованою діяльністю (профспілки, громади).
Соціальні інститути як механізми самоорганізації спільного життя людей та їх різновиди.
Творення соціальних спільнот супроводжується створенням соціальних інститутів.
Соціальні інститути – це сталі форми організації спільної діяльності людини, які склались історично; це механізм самоорганізації спільного життя людини. Він дозволяє здійснити соціалізацію індивідів (входження їх в суспільство, виконання соціальних ролей і функцій).
Види соціальних інститутів:
Домашній (сімейний) – функція: народження дітей та їх виховання.
Обрядові (церемоніальні) – функція: регуляція повсякденної поведінки людей;
Політичні – функція: утворення держави, органів судочинства, армії, політичних партій; забезпечення порядку і безпеки;
Церковні – функція: підтримання моралі, інтеграція (цілісність);
Професійні (промислові) – виникають на основі розподілу праці.
Функції соціальних інститутів та їхнє місце в житті суспільства.
Види та функції соціальних інститутів:
Домашній (сімейний) – функція: народження дітей та їх виховання.
Обрядові (церемоніальні) – функція: регуляція повсякденної поведінки людей;
Політичні – функція: утворення держави, органів судочинства, армії, політичних партій; забезпечення порядку і безпеки;
Церковні – функція: підтримання моралі, інтеграція (цілісність);
Професійні (промислові) – виникають на основі розподілу праці.