- •Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •Місце соціології в системі наук.
- •Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •Структура соціологічного знання.
- •Відмінність між позитивістською та розуміючою соціологією.
- •Протосоціологічні знання в античну епоху. Розуміння суспільної природи людини у творчості Платона та Аристотеля.
- •Утопічні теорії досконалого суспільства представників середньовіччя.
- •Теорія суспільного договору представників епохи Нового часу т. Гоббса та Дж. Локка.
- •Соціальна спільнота та її типи.
- •Соціальні інститути як механізми самоорганізації спільного життя людей та їх різновиди.
- •Функції соціальних інститутів та їхнє місце в житті суспільства.
- •Функції соціології.
- •Макросоціологічний та мікросоціологічний підходи в соціології.
- •О. Конт як родоначальник соціології.
- •Закони розвитку суспільства методи соціології за о. Контом.
- •Соціальна статика як теорія суспільного порядку у вченні о. Конта. Складові суспільства як соціальної системи згідно цієї теорії.
- •Соціальна динаміка як теорія суспільного прогресу у вченні о. Конта. Стадії розвитку суспільства згідно цієї теорії.
- •Г. Спенсер як фундатор еволюціонізму.
- •Вчення к. Маркса про суспільно-економічні формації.
- •Зміст закону первинності базису і вторинності надбудови у соціологічній концепції к. Маркса.
- •Основні положення соціального дарвінізму.
- •Положення про соціальну солідарність у вченні е. Дюркгейма.
- •«Колективні уявлення» як одне з центральних положень соціологічної теорії е. Дюркгейм.
- •Зміст положення е. Дюркгейма про аномію суспільства.
- •«Розуміюча соціологія» м. Вебера.
- •Типи політичного панування м. Вебера.
- •Поняття соціальної дії та її типології за м. Вебером.
- •Вчення про еліти в. Парето.
- •Поняття соціальної взаємодії в концепції символічного інтеракціонізму.
- •Теорія соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Основні складники програми соціального дослідження.
- •Методика проведення конкретно-соціологічного дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Поняття суспільства, його ознаки.
- •Суспільство як цілісна система, його характеристики.
- •Структура суспільства.
- •Типологія суспільства (згідно класифікації д. Белла).
- •Поняття соціальної стратифікації.
- •Соціальна мобільність та її види.
- •Соціально-класова підструктура суспільства.
- •Основні сфери людської життєдіяльності.
- •Теорії символічного інтеракціонізму та феноменологічної соціології.
- •Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •Статусно-рольові позиції особистості.
- •Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви і цінності.
- •Структура особистості (з. Фройд).
- •Особистість і референтна група.
- •Поняття та типи девіантної поведінки.
- •Предмет соціології економічного життя.
- •Характеристика економічної сфери як сфери суспільного життя.
- •Типи політичних систем та їх характеристика.
- •Соціальні конфлікти в сучасній Україні.
- •Соціальна сутність культури в суспільстві.
- •Функції культури в суспільстві.
- •Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.
- •Соціальні цінності та норми.
- •Соціальна сутність сім’ї та шлюбу.
Структура соціологічного знання.
Структура соціологічного знання має трьох-рівневу будову:
Загальносоціологічна теорія – дає уявлення про суспільство, як систему соціальних зв’язків, соціальних механізмів, в її межах формуються основні методологічні підходи до соціологічного аналізу.
Теорія середнього рівня або спеціальні та галузеві соціальні теорії поділяються на:
а) спеціальні соціальні теорії, які вивчають суб’єкти суспільного життя (соціологія сім’ї, соціологія молоді, соціологія нації, соціологія особистості);
б) галузеві соціальні теорії, які вивчають життєдіяльність суб’єктів в окремих сферах (соціологія політики, соціологія культури, соціологія економіки, соціологія науки, соціологія релігії);
в) спеціальні соціальні теорії, які аналізують окремі елементи соціальних механізмів (соціологія праці, соціологія активності, соціологія управління).
3. Ембіричні соціальні дослідження (Маркс Вебер).
(Перші два рівні являють собою теоретичні соціологію, яку заснував Роберт Лерто, а третій – прикладна соціологія)
Відмінність між позитивістською та розуміючою соціологією.
Основні відмінності розуміючої соціології від наукової (або позитивістської) соціології:
1. розуміюча соціологія вивчає значення, які надаються поведінці, на відміну від позитивістської соціології, яка зосереджується на дії;
2. розуміюча соціологія розглядає реальність як сконструйовану людьми, на відміну від позитивістської соціології, яка бачить реальність об'єктивною, незалежною від людей;
3. розуміюча соціологія опирається на якісні дані, на відміну від позитивістської соціології, яка прагне до використання кількісних даних.
Протосоціологічні знання в античну епоху. Розуміння суспільної природи людини у творчості Платона та Аристотеля.
Історію соціології поділяють на три етапи:
1. протосоціалогічний.
2. академічний.
3. новітній.
Протосоціалогічний етап простягається з часів Стародавнього світу до середини ХІХ ст.. Представники: Платон, Аристотель, А. Августин, Ф. Аквінський, Г. Броцій, Ж. Ж. Руссо, Дж. Локк, Т. Гоббс, І. Кант, В. Ф. Гегель, Ш. Фур’є, К. Сен-Сімон. Формується два підходи щодо розуміння суспільства:
а) перший – пояснює суспільство, як природне явище; державу, як природний витвір, різновид суспільства. Представники: Аристотель, Л. А. Сенека, Ж. Боден, Ш. Л. Монтеск’є. Аристотель – класичний представник даного підходу, який розглядав людину як «політичну тварину», найдосконалішою формою соціального об’єднання вважав Містополіс, тому що в ньому права громадян юридично-нормовані і підпорядковані суспільному інтересу; природною здатністю людей вважає соціальну нерівність; поділяє суспільство на три класи: 1. надто заможні; 2. украй заможні; 3. серединний.
б) другий – пояснює суспільство, як штучне утворення. Представники: Платон, Дж. Локк, Т. Гоббс, Ж. Ж. Руссо. Основоположником даного підходу є Платон, який вважав, що суспільство вигадане монахами задля блага народу; вважає вчення про ідеальну державу розумінням довершеності;ідеальна держава відстоює суспільну справедливість і особисту доброчесність; Рівні: 1. Філософи (розум); 2. Воїни-охоронці (мужність); 3. Ремісники-землероби (пристрасть).