61. Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.

Форми культури:

1. елітарна (вища);

2. народна (фольклорна);

3. масова.

У процесі порівняння цих різних форм утворюються дві тенденції:

1. етноцентризм – розміщення національної культури в центрі культурного простору;

2. релятивізм – переконання, що культуру можна зрозуміти лише на основі аналізу її власних цінностей, власного контексту.

62. Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.

Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так: - романтико-ескапітські субкультури (хіпі, толкієністи, байкери .)

• гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери .)

• кримінальні (гопники, скінхеди .)

- анархо-нігілістичні (панки та інші).

63. Соціальні цінності та норми.

Соціальна цінність — це значимість явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних груп чи особистості.

За суб'єктами або носіями цінності поділяють на:

1) Індивідуальні цінності. У кожного є речі, які мають ціннісне значення тільки для окремої особи і не для кого більше (фотографи, реліквії і т. п.).

2) Групові або колективні цінності. Колективні цінності утворюються в діяльності соціальної спільності, верстви, групи людей і мають певну значимість, згуртовуючи цю спільність.

3) Загальнолюдські цінності — це цінності, які виникають внаслідок діяльності всіх людей, мають певну значимість для всіх людей (наприклад, любов, дружба).

Серед соціальних норм розрізняють:

релігійні норми - регулюють відправлення релігійних культів, ставлення людей до Бога і навколишнього світу;

політичні норми - регулюють політичні відносини між різними суб’єктами і ними встановлюються(статут політичної партії);

естетичні норми - регулюють ставлення людей до порядку оформлення і оцінки предметів матеріальної і духовної культури з позицій краси зручності якості;

моральні- такі правила поведінки, що встановлюються різними суб’єктами і виражаються в категоріях "добра і зла", "справедливості і несправедливості" і можуть регулювати майже всі суспільні відносини(християнська мораль).

норми культури та інші.

64. Предмет та галузь досліджень соціології політики.

Предмет: механізм влади, тобто перетворення соціальних суб’єктів на суспільні.

65. Категорії соціології політики.

Категорії: політична сфера, категорія влади,категорія політичної партії.

66. Поняття влади в соціології політики.

Влада – це здатність окремих осіб, класів здійснювати вплив на діяльність інших. Основні засоби реалізації влади: авторитет, насильство.

67. Політичні партії та рухи в Україні.

1. від ідеології: ідейно-політичні; прагматичні; харизматичні.

2. від статусу: урядові, опозиційні.

68. Релігія як соціальне явище.

Релігія — це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв'язок з розвитком суспільства — певної самовідтворюючої системи, де один елемент пов'язаний з іншим. Слово походить від лат. Religio — і означає зв'язок. Процеси прогресивних змін або занепаду духовних цінностей в цілому всього суспільства неодмінно позначаються і на історичній еволюції релігійних вчень, зміст яких становить основу релігійних вірувань. Звідси виникає необхідність комплексного вивчення релігієзнавством релігійних вчень з урахуванням їх догматичного змісту й тих суспільних факторів, що обумовлюють історичні особливості виникнення і функціонування тих чи інших релігійних ідей.

Релігія — явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним. Релігія є однією з найдревніших форм суспільної свідомості — однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.

Інші визначення терміну «релігія»:

1. спосіб життя;

2. система символів, моральних правил, обрядів та культових дійств, що надходить від загальних уявлень про порядок бутя;

Будь-яка релігія — більше або менше струнка система, що складається з трьох елеменів: уявлень, настроїв, дій (Г. В. Плеханов).