- •Виникнення і розвиток соціології як окремої науки.
- •Місце соціології в системі наук.
- •Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •Структура соціологічного знання.
- •Відмінність між позитивістською та розуміючою соціологією.
- •Протосоціологічні знання в античну епоху. Розуміння суспільної природи людини у творчості Платона та Аристотеля.
- •Утопічні теорії досконалого суспільства представників середньовіччя.
- •Теорія суспільного договору представників епохи Нового часу т. Гоббса та Дж. Локка.
- •Соціальна спільнота та її типи.
- •Соціальні інститути як механізми самоорганізації спільного життя людей та їх різновиди.
- •Функції соціальних інститутів та їхнє місце в житті суспільства.
- •Функції соціології.
- •Макросоціологічний та мікросоціологічний підходи в соціології.
- •О. Конт як родоначальник соціології.
- •Закони розвитку суспільства методи соціології за о. Контом.
- •Соціальна статика як теорія суспільного порядку у вченні о. Конта. Складові суспільства як соціальної системи згідно цієї теорії.
- •Соціальна динаміка як теорія суспільного прогресу у вченні о. Конта. Стадії розвитку суспільства згідно цієї теорії.
- •Г. Спенсер як фундатор еволюціонізму.
- •Вчення к. Маркса про суспільно-економічні формації.
- •Зміст закону первинності базису і вторинності надбудови у соціологічній концепції к. Маркса.
- •Основні положення соціального дарвінізму.
- •Положення про соціальну солідарність у вченні е. Дюркгейма.
- •«Колективні уявлення» як одне з центральних положень соціологічної теорії е. Дюркгейм.
- •Зміст положення е. Дюркгейма про аномію суспільства.
- •«Розуміюча соціологія» м. Вебера.
- •Типи політичного панування м. Вебера.
- •Поняття соціальної дії та її типології за м. Вебером.
- •Вчення про еліти в. Парето.
- •Поняття соціальної взаємодії в концепції символічного інтеракціонізму.
- •Теорія соціокультурної динаміки п. Сорокіна.
- •Соціологія в. Липинського.
- •Основні складники програми соціального дослідження.
- •Методика проведення конкретно-соціологічного дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Поняття суспільства, його ознаки.
- •Суспільство як цілісна система, його характеристики.
- •Структура суспільства.
- •Типологія суспільства (згідно класифікації д. Белла).
- •Поняття соціальної стратифікації.
- •Соціальна мобільність та її види.
- •Соціально-класова підструктура суспільства.
- •Основні сфери людської життєдіяльності.
- •Теорії символічного інтеракціонізму та феноменологічної соціології.
- •Ключові поняття і категорії соціології особистості: людина, індивід, особистість, індивідуальність.
- •Статусно-рольові позиції особистості.
- •Характерні риси особистості та її внутрішня духовна структура. Потреби, інтереси, мотиви і цінності.
- •Структура особистості (з. Фройд).
- •Особистість і референтна група.
- •Поняття та типи девіантної поведінки.
- •Предмет соціології економічного життя.
- •Характеристика економічної сфери як сфери суспільного життя.
- •Типи політичних систем та їх характеристика.
- •Соціальні конфлікти в сучасній Україні.
- •Соціальна сутність культури в суспільстві.
- •Функції культури в суспільстві.
- •Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.
- •Соціальні цінності та норми.
- •Соціальна сутність сім’ї та шлюбу.
Форми культури та їх взаємодія. Етноцентризм та культурний релятивізм.
Форми культури:
елітарна (вища);
народна (фольклорна);
масова.
У процесі порівняння цих різних форм утворюються дві тенденції:
1. етноцентризм – розміщення національної культури в центрі культурного простору;
2. релятивізм – переконання, що культуру можна зрозуміти лише на основі аналізу її власних цінностей, власного контексту.
Молодіжні субкультури в сучасному суспільстві.
Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так: - романтико-ескапітські субкультури (хіпі, толкієністи, байкери .)
гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери .)
кримінальні (гопники, скінхеди .)
- анархо-нігілістичні (панки та інші).
Соціальні цінності та норми.
Соціальна цінність — це значимість явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних груп чи особистості.
За суб'єктами або носіями цінності поділяють на:
1) Індивідуальні цінності. У кожного є речі, які мають ціннісне значення тільки для окремої особи і не для кого більше (фотографи, реліквії і т. п.).
2) Групові або колективні цінності. Колективні цінності утворюються в діяльності соціальної спільності, верстви, групи людей і мають певну значимість, згуртовуючи цю спільність.
3) Загальнолюдські цінності — це цінності, які виникають внаслідок діяльності всіх людей, мають певну значимість для всіх людей (наприклад, любов, дружба).
Серед соціальних норм розрізняють:
релігійні норми - регулюють відправлення релігійних культів, ставлення людей до Бога і навколишнього світу;
політичні норми - регулюють політичні відносини між різними суб’єктами і ними встановлюються(статут політичної партії);
естетичні норми - регулюють ставлення людей до порядку оформлення і оцінки предметів матеріальної і духовної культури з позицій краси зручності якості;
моральні- такі правила поведінки, що встановлюються різними суб’єктами і виражаються в категоріях "добра і зла", "справедливості і несправедливості" і можуть регулювати майже всі суспільні відносини(християнська мораль).
норми культури та інші.
Предмет та галузь досліджень соціології політики.
Предмет: механізм влади, тобто перетворення соціальних суб’єктів на суспільні.
Категорії соціології політики.
Категорії: політична сфера, категорія влади,категорія політичної партії.
Поняття влади в соціології політики.
Влада – це здатність окремих осіб, класів здійснювати вплив на діяльність інших. Основні засоби реалізації влади: авторитет, насильство.
Політичні партії та рухи в Україні.
від ідеології: ідейно-політичні; прагматичні; харизматичні.
від статусу: урядові, опозиційні.
Релігія як соціальне явище.
Релігія — це складне соціальне і духовне явище, корені якого виходять з глибинних теренів суспільної історії. Соціальна природа та риси релігії вказують на її зв'язок з розвитком суспільства — певної самовідтворюючої системи, де один елемент пов'язаний з іншим. Слово походить від лат. Religio — і означає зв'язок. Процеси прогресивних змін або занепаду духовних цінностей в цілому всього суспільства неодмінно позначаються і на історичній еволюції релігійних вчень, зміст яких становить основу релігійних вірувань. Звідси виникає необхідність комплексного вивчення релігієзнавством релігійних вчень з урахуванням їх догматичного змісту й тих суспільних факторів, що обумовлюють історичні особливості виникнення і функціонування тих чи інших релігійних ідей.
Релігія — явище дуже складне і має соціальний характер, тобто воно виникло в суспільстві цілком закономірно й існує разом з ним. Релігія є однією з найдревніших форм суспільної свідомості — однією з форм відображення світу, але відображення своєрідного.
Інші визначення терміну «релігія»:
1. спосіб життя;
2. система символів, моральних правил, обрядів та культових дійств, що надходить від загальних уявлень про порядок бутя;
Будь-яка релігія — більше або менше струнка система, що складається з трьох елеменів: уявлень, настроїв, дій (Г. В. Плеханов).
