6. Нахильний розріз

Нахильним розрізом називають розріз площини, яка утворює з горизонтальною площиною проекції кут, що відрізняється від прямого.

7. Місцевий розріз

Якщо необхідно з’ясувати конструкцію виробу лише в окремому обмеженому місці, можна застосувати розріз, що називається місцевим.

8. Складні розрізи – ступінчасті, ламані.

Ступінчастим називають складний розріз, утворений кількома паралельними січними площинами.

Ступінчасті розрізи можуть бути горизонтальними, фронтальними і профільними. Лінія перерізу має перегини, які показують місця переходу від одної січної площини до іншої. При виконанні ступінчастого розрізу січні площини суміщають в одну площину, та ступінчастий розріз оформлюється як простий.

Ламаним називають складний розріз, утворений за допомогою площин, які перетинаються. Січні площини умовно повертаються навколо лінії взаємного перетину до суміщення з площиною, яка паралельна який-небудь з основних площин проекцій. Ламані розрізи бувають фронтальними, горизонтальними та профільними. На рисунку важіль подумки розсічений двома січними площинами, які перетинаються. Одна з площин – фронтальна. Ліва січна площина подумки повертається навколо лінії пересічення січних площин до суміщення з фронтальною січною площиною. Разом з січною площиною повертається розташована в ній фігура перетину деталі.

9. Перерізи

Зображення фігури, утвореної уявним перерізуванням предмета січною площиною, називають перерізом. На перерізі показують тільки те, що є у січній площині. Усе, що міститься перед цією площиною і поза нею,

вважається уявно видаленим. Залежно від розміщення відносно вигляду зображеного на кресленні предмета переріз може бути винесеним або накладеним. Винесені перерізи розміщують на вільному місці поля креслення або в розриві вигляду. Накладений переріз розміщують усередині контуру, тобто безпосередньо на вигляді зображеного на кресленні предмета.

Різниця в зображенні перерізу та розрізу

10. Винесені елементи

Це додаткове зображення у збільшеному вигляді якої-небудь частини виробу, що потребує графічного пояснення форми, розмірів, тощо.

Послідовність виконання роботи.

1. Ознайомитися з деталлю.

2. Вибрати головний вигляд.

3. Накреслити на головному вигляді контури деталі.

4. Обміркувати і накреслити фронтальний розріз.

5. У проекційному зв’язку накреслити вигляд зверху та вигляд ліворуч.

6. Ознайомитися з другою деталлю.

7. Вибрати головний вигляд та накреслити його.

8. У проекційному зв’язку накреслити контури вигляду зверху, продумати і накреслити розріз.

9. Накреслити в проекційному зв’язку вигляд ліворуч.

Перелік запитань для самоперевірки

1. Які зображення можуть бути на робочому кресленні деталі?

2. Чим визначається вибір кількості зображень на робочому кресленні деталі?

3. Яке зображення деталі називають головним?

4. Яке положення деталі рекомендується обирати для викреслювання її на головному зображенні?

5. Чим слід керуватися при визначенні кількості зображень на робочому кресленні деталі?

6. Для чого на кресленнях застосовують додаткові та місцеві вигляди?

7. Яке призначення на кресленнях деталей мають виносні елементи?

8. Яке зображення називають розрізом?

9. Чим відрізняється розріз від перерізу?

10. За якою ознакою розрізи поділяють на вертикальні, горизонтальні й похилі?

11. Чим відрізняються між собою фронтальний,профільний і горизонтальний розрізи?

12. Який розріз називають простим?

13. Коли застосовують місцевий розріз?

14. Чим відрізняється складний розріз від простого?

15. Залежно від чого складні розрізи поділяють на ступінчасті та ламані?