
- •Техніка безпеки
- •Основні поняття Зображення – види, розрізи, перерізи
- •2. Місцеві види
- •3. Додаткові види
- •4. Розрізи
- •5. Позначення розрізів
- •6. Нахильний розріз
- •7. Місцевий розріз
- •8. Складні розрізи – ступінчасті, ламані.
- •9. Перерізи
- •Різниця в зображенні перерізу та розрізу
- •10. Винесені елементи
- •Послідовність виконання роботи.
- •Перелік запитань для самоперевірки
- •Навчально-довідкова література
Міністерство освіти і науки України
Херсонська державна морська академія
Морський коледж
Циклова (предметна) комісія загальнотехнічних дисциплін
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до проведення практичного заняття №
дисципліна «Інженерна та комп’ютерна графіка»
підготовки молодших спеціалістів
галузь знань 0701 «Транспорт і транспортна інфраструктура»
за спеціальністю «Експлуатація суднових енергетичних
установок »
Херсон 2010р.
Практична робота №
Зображення – види, розрізи, перерізи
Призначення
Методичний посібник складений для курсантів МК ХДМА денної форми навчання.
Даний посібник пропонується для успішного засвоєння програмного матеріалу з метою оволодіння вміннями для практичного використання при рішенні інженерних задач, а також для засвоєння спеціальних предметів, що пов’язані з розумінням та читанням креслень, і є базою майбутньої спеціальності.
Мета роботи
Надати уявлення про призначення розрізів та перерізів. Пояснити як виконуються розрізи та перерізи, чим відрізняються вертикальні розрізи (фронтальний та профільний) від горизонтальних, які лінії використовуються, як виконується штриховка.
Оснащення
1. Плакати
2. Методичні посібники
3. Набор інструментів для креслення
Методичні рекомендації
Перед початком роботи слід ознайомити курсантів з плакатами та ретельно пояснити особливості кожного виду розрізів. Звернути увагу на вибір головного вигляду предмету, розташування площини різання. Показати на роз’ємних моделях який вигляд мають розрізи. Виконати контури фронтального розрізу, вигляди: горизонтальний та профільний у проекційному зв’язку. Логічно розмірковуючи, накреслити на розрізі лінії отворів суцільними товстими основними лініями з урахуванням перетинання отворів. Виконати штриховку. Нанести розміри. Кожний розмір проставляється один раз на комплексному кресленні. Згідно завданню друга деталь має горизонтальний розріз. Виконуємо його за такою же схемою. Але зображуємо головний вигляд і у проекційному зв’язку горизонтальний розріз, потім вигляд зліва.
З метою засвоєння теми курсанти виконують графічне завдання: проекційне креслення деталі з фронтальним розрізом та проекційне креслення деталі з горизонтальним розрізом.
Техніка безпеки
Техніка безпеки на практичному занятті пов’язана з технікою безпеки поведінки у кабінеті, який оснащений моделями з важкими деталями, деякі з котрих обертаються. Необхідно обережно поводитися з моделями, не торкатися деталей, що обертаються, особливо уважно слідкувати, щоб пальці не торкалися зони контакту деталей. Не відкривати самостійно вікна, не торкатися розеток. Після закінчення практичного заняття необхідно привести робоче місце у належний стан.
Основні поняття Зображення – види, розрізи, перерізи
При виконанні машинобудівних креслень користуються правилами прямокутного проеціювання. Предмет проеціюється на 6 граней пустотілого куба. При цьому предмет розташовують між спостерігачем і відповідною гранню куба.
Грані куба приймаються за основні площини проекцій. Визначають 6 основних площин проекцій: 2 фронтальні, 2 горизонтальні, 2 профільні.
Основні площини проекцій суміщаються в одну площину разом з отриманими на них зображеннями. Ця система називається європейською.
Існує американська система, яка застосовується ще і в Англії, Голландії. В цьому випадку вважають, що грані куба є прозорими та розташовані між оком спостерігача та предметом, що зображується.
1.Види
В машинобудівному кресленні зображення предметів в ортогональних проекціях називають видами, а не проекціями. Видом називається зображення, на якому показана повернута до спостерігача видима частина поверхні предмета.
ГОСТ 2.305 - 68 встановлює назви основних видів, отриманих на основних площинах проекцій.
- вид спереду (головний вид)
- вид зверху
- вид зліва
- вид справа
- вид знизу
- вид ззаду
Усі види на кресленні повинні розташовуватись в проекційному зв’язку.
|
Деталь слід розташовувати таким чином, щоб головний вид надавав найбільш повну уяву про форму та розмір. Допускається розташовувати види поза проекційного зв’язку. В таких випадках у зображення предмета наноситься стрілка, що вказує напрям погляду на предмет. Вид, який отримують при погляді на предмет за стрілкою, розташовують на вільному полі креслення та позначують «Вид - А» (наприклад).
|
Якщо предмети мають ділянки з постійним перерізом або з поперечним перерізом, який закономірно змінюється, то допускається зображувати предмети з розривами, які виконані на цих ділянках. Контури розриву виконуються суцільною тонкою хвилястою лінією.
2. Місцеві види
|
Якщо при виконанні креслення необхідно з’ясувати форму або будову поверхні предмета в обмеженому місці, тоді виконується зображення тільки цього обмеженого місця, і це зображення називається місцевим видом. Місцевий вид виконується в проекційно-му зв’язку за напрямком погляду, тоді стрілку та надпис над місцевим видом не наносять. На прикладі цей вид обмежується лінією обриву. Місцевий вид може бути не обмежений лінією обриву, наприклад, «Вид Б». Якщо зображення має вісь симетрії, то допускається показувати його половину. На рис. «Вид А» |