- •1 Питання .
- •2 Питання.
- •3 Питання.
- •4 Питання.
- •5 Питання.
- •6 Питання.
- •7 Питання
- •8 Питання.
- •9 Питання
- •10 Питання.
- •11 Питання.
- •12 Питання.
- •13 Питання
- •14 Питання.
- •15 Питання.
- •16 Питання.
- •17 Питання.
- •18 Питання.
- •19 Питання.
- •20 Питання.
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання.
- •24 Питання.
- •25 Питання.
- •26 Питання.
- •27 Питання.
- •28 Питання.
- •29 Питання.
- •30 Питання.
- •31 Питання.
- •32 Питання.
- •33 Питання.
- •34 Питання.
- •35 Питання.
- •36 Питання.
- •37 Питання.
- •38 Питання.
- •39 Питання.
- •40 Питання.
- •41 Питання.
- •42 Питання.
- •43 Питання.
- •44 Питання.
- •45 Питання.
- •46 Питання.
- •47 Питання.
- •48 Питання.
- •49 Питання.
- •50 Питання.
- •51 Питання.
- •52 Питання.
- •53 Питання
- •54 Питання.
- •55 Питання.
- •56 Питання.
- •57 Питання.
- •58 Питання
12 Питання.
Структура впорядкованих множин (мінімальні, максимальні, найбільші, найменші елементи, з відповідними теоремами). Теорема про принцип подвійності у відношення порядку (з доведенням). Діаграма Гассе (відношення домінування; верхні, нижні межі).
Мінімальним (максимальним) елементом множини A, на якій задано відношення порядку ≤ , називається такий елемент x ∈ A, що для всякого елемента y ∈ A, що порівнюється з x, має місце x ≤ y (y ≤ x).
Елемент x ∈ A називається найменшим (найбільшим), якщо для кожного елемента y ∈ A виконується x ≤ y (y ≤ x).
В кожній частково упорядкованій множині існує не більше одного найменшого (а в силу принципу подвійності і найбільшого) елементу.
Доведення. Припустимо, що x і y – два найменші елементи в множині A, тоді x ≤ y в силу того, що x – найменший елемент і y ≤ x в силу того, що y – найменший елемент. Але тоді із антисиметричності відношення ≤ випливає, що x=y.
Будь-яка скінчена непорожня впорядкована множина має мінімальні та максимальні елементи.
Відношення, обернене до відношення часткового порядку, теж буде відношенням часткового порядку.
Доведення. Нехай R-1 – відношення, обернене до відношення часткового порядку R.
Покажемо, що R-1 є відношенням часткового порядку.
1) рефлексивність: оскільки I ⊆ R, то I = I-1 ⊆ R-1.
2) транзитивність: якщо R◦R ⊆ R, R-1 ◦R-1 = (R◦R)-1 ⊆ R-1.
3) антисиметричність: якщо R ∩ R-1 ⊆ I (умова антисиметричності), то R-1 ∩ R ⊆ I R-1∩ (R-1)-1 ⊆ I.
Нехай А – частково впорядкована множина з відношенням порядку ≤ і x, y ∈ A. Говорять, що елемент y домінує над елементом x, якщо y>x і ні для якого елементу z ∈ A невірно, що y>z>x. Граф будується знизу-вгору: якщо елемент y домінує над x, то він розташовується вище елементу x і з’єднується з ним прямою. Незрівнянні елементи розташовуються на одному рівні. Отриманий граф називається діаграмою Гассе.
Нехай A – множина на якій визначено порядок < або ≤ . Верхньою межею або гранню підмножини B ⊆ A називають такий елемент m ∈ A, що для будь-якого елемента x ∈ B справджується відношення x<m або x ≤ m. Нижньою межею або гранню підмножини B ⊆ A називають такий елемент n ∈ A, що для будь-якого елемента x ∈ B справджується відношення n<x або n ≤ x.
13 Питання
Потужність множин (рівнопотужні множини, кардинальні числа). Теорема Кантора-Бернштейна (з наслідком). Зліченні множини (теореми про зліченність раціональних та цілих чисел, з доведенням).
Потужність множин – кількість елементів, з яких складається множина. Рівнопотужні множини – множини,які складаються з однакової кількості елементів. Кардинальні числа – потужність множини.
(Кантора-Бернштейна) (без доведення).
Нехай A та B – дві довільні нескінченні множини. Тоді:
а) або існує ін’єкція із A в B, або існує ін’єкція із B в A (одно не виключає інше),
б) якщо існують ін’єкції A → B та B → A, то існує бієкція із A в B.
Іншими словами, якщо множина A рівнопотужна деякій підмножині множини B, а множина B рівнопотужна деякій підмножині множини A, то A та B рівнопотужні.
Ця теорема має наступні наслідки.
1) Якщо існує ін’єкція A → B, але не існує ін’єкція B → A, то множина B має потужність, яка строго більша потужності A: cardB > cardA.
2) Якщо існує ін’єкція B → A, але не існує ін’єкція A → B, то множина B має потужність, яка строго менша потужності A: cardB < cardA.
3) Якщо існує бієкція із A в B, то множини A та B рівнопотужні: cardB = cardA.
Потужністю зліченої множини називається потужність множини натуральних чисел N. Зліченою називається всяка множина A, рівнопотужна множині натуральних чисел N.
Множина додатних раціональних чисел Q+ злічена.
Доведення. Будь-яке раціональне число можна представити у вигляді дробу m/n, де m, n – натуральні числа, n ≠ 0. Запишемо раціональні числа у вигляді таблиці:
Потужність зліченої множини ℵ 0 є найменшим трансфінітним кардинальним числом.
Доведення. Припустимо, що для деякої нескінченої множини A відношення cardA > ℵ0 не виконується, тобто cardA ≤ ℵ 0 . Це означає, по теоремі Кантора-Бернштейна, що існує ін’єкція A → N, тобто в N існує нескінчена частина P, така що між A та P існує бієкція. Але між множиною N і її нескінченою частиною P також існує бієкція. Відображення n → x n , де x n є (n+1)-й за порядком зростання елемент P, визначає бієкцію N на P. Тобто отримали, що cardA = ℵ 0 .
