- •1 Питання .
- •2 Питання.
- •3 Питання.
- •4 Питання.
- •5 Питання.
- •6 Питання.
- •7 Питання
- •8 Питання.
- •9 Питання
- •10 Питання.
- •11 Питання.
- •12 Питання.
- •13 Питання
- •14 Питання.
- •15 Питання.
- •16 Питання.
- •17 Питання.
- •18 Питання.
- •19 Питання.
- •20 Питання.
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання.
- •24 Питання.
- •25 Питання.
- •26 Питання.
- •27 Питання.
- •28 Питання.
- •29 Питання.
- •30 Питання.
- •31 Питання.
- •32 Питання.
- •33 Питання.
- •34 Питання.
- •35 Питання.
- •36 Питання.
- •37 Питання.
- •38 Питання.
- •39 Питання.
- •40 Питання.
- •41 Питання.
- •42 Питання.
- •43 Питання.
- •44 Питання.
- •45 Питання.
- •46 Питання.
- •47 Питання.
- •48 Питання.
- •49 Питання.
- •50 Питання.
- •51 Питання.
- •52 Питання.
- •53 Питання
- •54 Питання.
- •55 Питання.
- •56 Питання.
- •57 Питання.
- •58 Питання
46 Питання.
Комбінаторні задачі. Правила суми та добутку. Вибірки (без повторень та з). Означення розміщень, сполучень, перестановок.
В багатьох практичних випадках виникає необхідність підрахунку кількості можливих комбінацій об’єктів, які задовольняють певним властивостям. Такі задачі називаються комбінаторними.
Правило суми. Якщо об’єкт x можна вибрати n 1 способами, а інший об’єкт y – n 2 способами, то можна вибрати або x, або y n 1 +n 2 способами.
Правило добутку. Якщо об’єкт x можна вибрати n 1 способами та після кожного такого вибору об’єкт y можна вибрати n 2 способами, то пару об’єктів (x,y) у зазначеному порядку можна вибрати n 1 × n 2 способами.
Нехай задано скінчену не порожню множину A={a 1 ,…,a n } і виконано r
таких кроків.
Крок 1. Із множини A вибирають якийсь елемент a i1 .
Крок 2. Із множини A чи з A\{a i1 } вибирають якийсь елемент a i2 .
....................
Крок r. Якщо a i1 ,a i2 ,…,a ir–1 – елементи, які вибрані на перших r–1 кроках (r ≥ 3), то на цьому кроці вибирають якийсь елемент a ir із множини A . Тоді елементи a i1 , a i2 , …, a ir утворюють вибірку обсягом r, або r-вибірку, з множини A.
Один й той самий елемент із множини A може зустрітись у вибірці декілька разів. Такі вибірки називають вибірками з повтореннями.
Якщо вибірка не містить однакових елементів, то вона називається вибіркою без повторень.
Впорядковані r-вибірки з n-елементної множини називаютьрозміщенням з n елементів по r, а невпорядковані – сполученнями з n елементів по r. Розміщення з n елементів по n називається перестановкою.
47 Питання.
Формули для розміщень, сполучень, перестановок (з повтореннями та без, з доведенням).
Кількість усіх розміщень без повторень з n елементів по r позначають як Arn або A(n,r), де r і n – невід’ємні цілі числа, причому r ≤ n.
Твердження 18.1. Справджується рівність
Доведення. Кожне r-розміщення є впорядкованою послідовністю завдовжки r, члени якої – попарно різні й вибираються з n-елементної множини. Тоді перший член цієї послідовності може бути вибраний n способами, після кожного вибору першого члена послідовності другий – (n–1) способами і т.д. Відповідно після кожного вибору першого, другого і т.д., аж до (r–1)-го членів послідовності r-й член може бути вибраний
способами,
звідки за узагальненим правилом добутку
дістаємо наведену
вище формулу. ►
Справджується рівність Ann =n!
Справджується
рівність
Доведення. Кожне з шуканих розміщень є впорядкованою послідовністю завдовжки r, причому кожний член цієї послідовності може бути вибраний будь-яким з n способів, звідки за узагальненим правилом добутку отримуємо шукану формулу.
Кількість різних перестановок позначають як P n . Формулу для P n одержують із формули для Ann= n!
