- •1 Питання .
- •2 Питання.
- •3 Питання.
- •4 Питання.
- •5 Питання.
- •6 Питання.
- •7 Питання
- •8 Питання.
- •9 Питання
- •10 Питання.
- •11 Питання.
- •12 Питання.
- •13 Питання
- •14 Питання.
- •15 Питання.
- •16 Питання.
- •17 Питання.
- •18 Питання.
- •19 Питання.
- •20 Питання.
- •21 Питання
- •22 Питання
- •23 Питання.
- •24 Питання.
- •25 Питання.
- •26 Питання.
- •27 Питання.
- •28 Питання.
- •29 Питання.
- •30 Питання.
- •31 Питання.
- •32 Питання.
- •33 Питання.
- •34 Питання.
- •35 Питання.
- •36 Питання.
- •37 Питання.
- •38 Питання.
- •39 Питання.
- •40 Питання.
- •41 Питання.
- •42 Питання.
- •43 Питання.
- •44 Питання.
- •45 Питання.
- •46 Питання.
- •47 Питання.
- •48 Питання.
- •49 Питання.
- •50 Питання.
- •51 Питання.
- •52 Питання.
- •53 Питання
- •54 Питання.
- •55 Питання.
- •56 Питання.
- •57 Питання.
- •58 Питання
41 Питання.
Інтерпретації формул логіки першого порядку (області інтерпретацій, моделі, загальнозначущі формули, протиріччя).
Інтерпретацією називається система I, яка складається з непорожньої множини D, яка називається областю інтерпретації, а також відповідності, яка ставить кожному n-місному предикату P i деяке відношення на області Dn, кожній предметній константі a i – деякий елемент з області D, кожній функціональній літері f i – деяку n-місну операцію з області D (тобто функцію Dn → D).
Інтерпретація називається моделлю для даної множини формул Г, якщо кожна формула з Г істинна в даній інтерпретації.
Формула називається загальнозначущою, якщо вона істинна на будь-якій інтерпретації для будь-яких значень змінних. Формула, яка є хибною на будь-якій інтерпретації при будь-яких значеннях змінних, називається протиріччям.
42 Питання.
Властивості формул логіки першого порядку (з доведенням). Метод редукції для логіки першого порядку.
Теорема 16.1. В логіці першого порядку виконуються наступні тотожності:
1. ¬ ( ∀ xA(x)) = ∃ x( ¬ A(x)); 2. ¬ ( ∃ xA(x)) = ∀ x( ¬ A(x));
3. ∃ x(A(x) ∧ B) = ∃ xA(x) ∧ B; 4. ∀ x(A(x) ∧ B) = ∀ xA(x) ∧ B;
5. ∃ x(A(x) ∨ B) = ∃ xA(x) ∨ B; 6. ∀ x(A(x) ∨ B) = ∀ xA(x) ∨ B;
7. ∀ y ∀ xA(x,y) = ∀ x ∀ yA(x,y); 8. ∃ y ∃ xA(x,y) = ∃ x ∃ yA(x,y).
Розглянемо тотожність (1). Нехай x 1 ,…,x n – множина (можливо порожня) всіх вільних змінних формули A, відмінних від x. Нехай D – довільна область інтерпретації. Доведемо, що на будь-якому наборі значень своїх вільних змінних [a 1 ,…,a n ], a i ∈ D, формули ¬ ( ∀ xA(x)) та ∃ x( ¬ A(x)) набувають однакових значень істинності.
Можливими є два випадки:
для всіх елементів a ∈ D A(a, [a 1 ,…,a n ]) = T;
для деякого елементу a ∈ D A(a, [a 1 ,…,a n ]) = F.
У першому випадку для будь-якого елементу a ∈ D маємо ¬ A(a, [a 1 ,…,a n ]) = F. Звідси за означенням ∃ x( ¬А(x, [a 1 ,…,a n ])) = F. З іншого боку, в цьому випадку ∀ xA(x, [a 1 ,…,a n ]) = T. Звідси ¬ ( ∀ xA(x, [a 1 ,…,a n ])) = F. У другому випадку для елемента a ∈ D маємо ¬ A(a, [a 1 ,…,a n ]) = T. Звідси ∃ x( ¬А(x, [a 1 ,…,a n ])) = T. З іншого боку, в цьому випадку ∀ xA(x, [a 1 ,…,a n ]) = F. Звідси ¬ ( ∀ xA(x, [a 1 ,…,a n ])) = T. Отже тотожність (1) доведено. Розглянемо доведення тотожності (3). Нехай x 1 ,…, x n – усі вільні змінні формули ∃ x(A(x) ∧ B). Тоді вони ж будуть усіма вільними змінними формули ∃ xA(x) ∧ B. Розглянемо довільну область інтерпретації D. Нехай [a 1 ,…,a n ], a i ∈ D, – довільний набір значень вільних змінних x 1 ,…,x n . Оскільки формула B не містить змінної x, можна визначити значення цієї формули в наборі [a, a 1 ,…,a n ] (точніше, в його частині, яка стосується вільних змінних формули B). Якщо B = F, то ∃ xA(x) ∧ B = F і для будь-якого елементу a з множини D у наборі значень [a 1 ,…,a n ] своїх вільних змінних x, x 1 ,…,x n формула A(x) ∧ B набуває значення F. Звідси ∃ x(A(x) ∧ B) = F. Якщо B = T, то для будь-якого елемента a з множини D у наборі [a, a 1 ,…,a n ] формули A(x) ∧ B та A(x) набувають однакових значень істинності. Звідси ∃ x(A(x) ∧ B) = ∃ xA(x) = ∃ xA(x) ∧ B.
