Контрольні запитання і завдання Необхідно зрозуміти
Метод еквівалентного чотириполюсника заснований на представленні складної підсилювальної схеми з двома вхідними і двома вихідними полюсами (затисками) у вигляді деякого еквівалентного чотириполюсника; причому сам чотириполюсник в процесі аналізу заміщується деяким з'єднанням простіших чотирьохполюсників, параметри яких вважаються відомими або легко визначаються.
Якщо для чотириполюсника відомі (або визначені) коефіцієнти однієї якоїсь системи рівнянь, то коефіцієнти будь-якої іншої системи можна отримати шляхом взаємного перерахунку коефіцієнтів.
Якщо відома або будь-яким чином отримана матриця параметрів чотириполюсника, що в розрахунковому відношенні є еквівалентним досліджуваній схемі, то існує можливість визначати вторинні вихідні параметри схеми за відомими параметрами чотириполюсника.
Застосування методу еквівалентного чотириполюсника в аналізі (розрахунку) електронних схем базується на розвязанні однорідних та неоднорідних з'єднань чотириполюсників; розвязання однорідних з'єднань зводиться до визначення параметрів складного (еквівалентного) чотириполюсника за параметрами простіших, що входять до його складу і утворюють однорідне з'єднання.
Параметри чотириполюсника, до виду якого приводиться електронна схема з двома вхідними і двома вихідними полюсами, можна визначити через визначник і алгебраічні доповнення матриці опору (або провідності) досліджуваної схеми.
Слід запам’ятати
Зазвичай для будь – якого чотириполюсника можна записати шість суттєво різних пар рівнянь.
Існує п'ять основних видів з'єднань чотириполюсників: послідовне (каскадне), паралельне, етажне, етажно-паралельне, паралельно-етажне.
Якщо у складному чотириполюснику присутнє тільки одне з основних з'єднань простіших чотириполюсників, то таке з'єднання простіших чотириполюсників називають однорідними.
У загальному випадку для представлення складного (еквівалентного) чотириполюсника сполученням простіших чотириполюсників може знадобитись не один, а декілька видів основних з'єднань в межах схеми; такі з'єднання називають неоднорідними. Особливість розв’язання неоднорідних з'єднань полягає в виконанні переходів від однієї системи параметрів чотириполюсника до іншої за допомогою залежностей між системами параметрів.
При експериментальному визначенні параметрів чотириполюсника слід мати на увазі наступне: при відтворенні режимів холостого ходу і короткого замикання на вході чотириполюсника і подачі на його вихід задаючої напруги, струм, що формується у вихідному колі чотириполюсника, матиме напрям, протилежний прийнятому для струму чотириполюсника; тому параметри чотириполюсника, що стоять коефіцієнтами при струмі в його рівняннях, будуть отримані зі знаком «мінус».
Треба вміти
Записувати системи рівнянь чотириполюсника відповідно до обраних залежних і незалежних струмів і напруг.
Використати відомі залежності (таблиці) для взаємного перерахунку параметрів чотириполюсника і визначників матриць чотириполюсника.
Виконувати розв’язання однорідних і неоднорідних з'єднань чотириполюсників.
Визначати параметри еквівалентного чотириполюсника через визначник і алгебраїчні доповнення матриці опору (або провідності) досліджуваної схеми.