Треба вміти

1. Визначати вторинні вихідні параметри простих підсилювальних каскадів шляхом використання методу еквівалентних схем.

2. Складати робочу (розрахункову) і малосигнальну еквівалентну схему досліджуваного електронного кола.

3. Будувати матрицю пасивної частини досліджуваної електронної схеми для формування матриці електричного опору (або електричної провідності) схеми.

4. Будувати матрицю взаємозв’язку досліджуваної електронної схеми для формування матриці електричного опору (або електричної провідності) схеми.

5. Визначати вторинні вихідні параметри досліджуваної електронної схеми шляхом використання визначника і алгебраічних доповнень матриці схеми.

6. Визначати умови самозбудження генераторів коливань шляхом застосування матриці електричного опору (або електричної провідності) схеми генератора.

Запитання для самоконтролю

1. Назвіть основну умову застосування малосигнальних методів аналізу (розрахунку) електронних схем

2. Чому малосигнальні методи аналізу схем часто називають лінійними?

3. Назвіть малосигнальні методи, які найчастіше використовуються при аналізі лінійних підсилювальних схем.

4. Сформулюйте суть методу еквівалентних схем.

5. Назвіть основні елементи малосигнальних моделей (схем заміщення) підсилювальних компонентів електронних кіл.

6. Назвіть вторинні вихідні параметри, що характеризують передачу сигналу в схемі підсилювального каскаду.

7. Назвіть порядок побудови матриці пасивної частини для електронної схеми при застосуванні методу контурних струмів (матриці опору) і методу вузлових напруг (матриці провідності).

8. Назвіть основні правила і порядок побудови матриці взаємозв’язку для електронної схеми (матриці електричного опору і матриці електричної провідності).

Завдання для поточного контролю

1. Користуючись методом еквівалентних схем визначити для підсилювального каскаду за схемою зі спільним емітером (рис. 4.5):

- коефіцієнт передачі транзистора зі струму в досліджуваній схемі;

- коефіцієнт передачі транзистора зі струму відносно опору навантаження;

- вхідний опір транзистора в досліджуваній схемі ;

- коефіцієнт передачі підсилювального каскаду з напруги.

Застосувати малосигнальну Т-подібну фізичну модель транзистора.

2. Користуючись методом еквівалентних схем визначити коефіцієнт передачі з напруги

підсилювального каскаду за схемою рис. 4.5. Використати малосигнальну модель транзистора в h-параметрах (прийняти h_12е=0).

3. Запишіть в матричній формі систему рівнянь, складену за методом контурних струмів (вузлових напруг) для еквівалентної схеми будь-якого електронного кола. Назвіть матрично-векторні параметри схеми.

4. Скласти матрицю електричного опору для схеми підсилювального каскаду, наведеної на рис. 4.5 (застосувати малосигнальну модель транзистора в h-параметрах, прийняти h_12е=0). Визначити коефіцієнт передачі з напруги

шляхом застосування складеної матриці. Порівняти з результатом, отриманим у завданні 2.

5. Скласти матрицю електричного опору для схеми підсилювального каскаду, наведеної на рис. 4.5 (застосувати малосигнальну Т-подібну фізичну модель транзистора). Визначити коефіцієнт передачі з напруги

шляхом застосування складеної матриці. Порівняти з результатом, отриманим у завданні 2.

6. Скласти матрицю електричної провідності для схеми витокового повторювача напруги на польовому транзисторі. Показати, використовуючи складену матрицю, що коефіцієнт передачі каскаду з напруги