34. Охарактеризуйте розвиток міст та ремесла у Київській Русі.

У 6-14ст. на території України переважала реміснича промисловість. У Київській Русі 13—15 % населення мешкали у містах і селиищах, яких нараховувалося близько 240. Але тільки 74 міста ма­ли населення близько 4—5 тис. чол. Серед міст вирізнявся Київ, де мешкали 35—40 тис. чол. На той час це було одне з найбіль­ших міст Європи. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і торгівлі, так і адміністративно-військовими. Вони виникали на торговельних перехрестях та водних транспортних шляхах. На шляху «із варяг у греки» були розташовані такі стародавні мі­ста, як Київ, Любеч, Чернігів, Смоленськ, Новгород та ін. Пізні­ше великі київські князі почали споруджувати міста-фортеці на нових землях з метою захисту від зовнішніх ворогів, для торгівлі з народами, які завоювали. Міста ставали адміністративними, торговельними, ремісни­чими центрами, саме в них надавали перевагу для будівництва своїх дворів князі та бояри.

У 6-14 ст на території України переважала реміснича промисловість. Серед найбільш розвинених ремесл потрібно виділити – залізоробне, гончарне, ювелірне, будівельне, склоробне. Міське ремесло відрізнялося від сільського складністю, розгалуженістю, вироби – якістю. Існувало понад 60 видів ремесл. Існувало 3 категорії ремісників – сільські, вотчинні, міські.

35. Як розвивалася внут і зовн торгівля на Укр в добу середньовіччя? З розвитком торгівлі формується і грошова система. Існувала «кунна» грошова система. Відбувається відокремлення ремесла від землеробства, формується товарне виробництво, внутрішній товарообмін. Через Укр проходить Моравський, Хозарський, Східний шляхи. Тісні зв’язки існують з Візантією.Розвивається активна торгівля зі сходом і арабами через волзький болгар. Торги відбуваються практично у всіх містах. У великих містах торгівля велася щоденно, у менших – у певні дні тижня. Починаючи з 12 ст. , поблизу торгів будували храми, які відали службою мір і маси, збирали мита за користування ними.

36. Фінансова система на Укр. 5-15 ст. З розвитком торгівлі формується і грошова система. Існувала «кунна» грошова система. У великих містах торгівля велася щоденно, у менших – у певні дні тижня. Починаючи з 12 ст. , поблизу торгів будували храми, які відали службою мір і маси, збирали мита за користування ними.

За Володимира Великого зявляється карбовані монети – золотники і срібляники. Наприкінці 13 ст срібний злиток одержав назву карбованець. У 14 ст досить широко використовується арабська грошова монета. В умовах роздробленості нац. грошова монета посідає другорядне місце. Основне і постійне становище було за празьким грошем, польською гривнею. У 15 ст зявилися векселі, кредит, застава, іпотечна система, лихварство, створюються банківсько-торговельні доми.

37. Основні центри європ. Середньовіч торгівлі, їх спільні риси та відмінності.

Розвиток ремесла зумовлює активізацію торгівлі, особливо морської. Основним центрами європ. морської торгівлі були : півн .Італія(формуються перші банки, обєднуються у компанії і гільдій торговці та лихварі, у 15 ст зявляється кочовий фінансовий ринок., Венеція,Генея, Піза, Флоренція(обєднання банкірів Альбертіні, медичі), Другим центром стає Півн. Європа. У 14-15 ст. Формується торговельний союз до якого входили також Рига, Гданськ, В.Новгород.КупціГанзи користувалися привілеяим. Гамбург, Бремен, Брбмен , Лондон- перепродаж худоби, шкір сукна, льону, хутра, солі, лісу, оливи тощо.

38. Охарактеризуйте середньовічне місто і ремесло, та наслідки комунальних революцій. У кінці 11 ст. відбувається виділення ремесла з феодального натурального господарства. Утворення середньовічних міст визначалося зростанням продуктивних сил, розвитком товарного господарства та обміну, концентрацією зайнятого в ньому населення у окремих населених пунктах. Відроджується старі римські ремісничі міста та формуються нові. Вотчинні ремісники переводилися на оброк і покидали феодалів. Феодали також сприяли формуванню міст. У руках сеньйра зосереджувалася вся повнота влади- суд, фінанси, він присвоював значну частину міських доходів.

Намагання сеньйорів отримати від міст якомога більше вигоди зумовило комунальний рух, який у 13 ст. переріс у хвилю комунальних революцій з метою завоювання незалежності і самоуправління. У результаті боротьби складлися різні типи міст, зокрема: міста-держави, міста-комуни, вільні міста, імперські міста, а також відповідні системи міського самоврядування, закріплені юридично у вигляді магдебурзького права, саксонського дзеркала, швабського дзеркала та ін. Більшість міст були аристократичними демократичними суспільними осередками. Ремесло у містах мало простий товарний характер. Зберігався дрібний характер виробництва. До певного часу цехова організація захищала монополію міських ремісників, створювала умови для розвитку продктивних сил, сприяла поглибленню спеціалізації, півищенню кваліфікації простого товарного виробництва. Розвиток ремесла зумовлює активізацію торгівлі. У Ломбардії(Італія) формуються перші банки, обєднуються у компанії і гільдії торговці та лихварі.