96. Столипінська реформа.

П. А. Столипін-голова ради міністрів та міністр внутр..справ царс.уряду був одночасно головним реформатором. 9.11.1906р. видано указ «Про доповнення деяких постанов чинного Закону, що стосується селян.землеволодіння і землекористування». Реформа передбачала:

- виділення селян з общини та закріплення за ними землі у прив. Власність в одному масиві,

- ств. Хутірського та відрубного гос-тва

- активізацію посередницької діяльності Селянського банку

- проведення переселенської політики.

Нововедення неоднозначно було сприйняті різними верствами селянства. Але в основному реформа мала успіх саме в Україні. 1911р.- Положення про землевпорядження,відповідно до якого проводилося ств. Хутірського гос-тва. Завдяки виділенню селян з общини на хутори розрилися посівні площі, збільшилися валові збори с/г продукції. Активну діяльність в умовах реформи здійснював Селянський банк. Ще один важливий напрям реформи – переселення селян із густозаселених регіонів євпроп.част. Росії за Урал на Далекий Сх.,до Сбіру та Середньої Азії в Закавказзя.

97. Охарактеризуйте господарство України на передодні першої світової війни.

Особл. Роль у промисловості України відігравала гірничо-добувна та металург. Галузі. Швидкими темпами зростає видобуток нікопольської марганцевої руди та вир-цтво коксового вугілля. Випуск валової продукції машинобудування становив 20,2 % всієї продукції машинобудування та металообробної пром.-сті Росії. Разом з тим розвиток більшості машинобудів.заводів стримувався слабкістю їхньої матер.-техн.бази,переважали малопотужні застарілі парові двигуни, застралі системи передач двигуна на привід. Традиційно потужно розв.галузі пром.-сті, пов’язані с с.г. У 19ст. цукрова промисловість була однією з найприбутковіших. Винокурна промисловіст щорічно нарощувала своє вир-цтво. Тютюнова промисловість давала 40 % загально рос.вир-цтва тютюну. У 1901-1911рр. швидкми темпами зростає вантажообіг укр..залізниць. За рівнем концентрації вир-цтва та роб. Сили Укр посідала перше місце в Рос.імперії та одне іх перших місць у світі. Це свідчило про рівень монополізації екон.житя. Ств. Держ.банк. з 1894р. розпоч. Процес золотовалютного нагромадження. Запроваджуютья високі акцизи на товари масового попитуцукор,горілку,тютюн,газ та ін.., що сприяло ліквідації дефіциту держ.бюджету. Ефективною виявлялася пртекціоністсбка політика у зовн. Торгівлі. Разом зз тим характ.рисою промисловості в Укр. Була її повна підпорядкованість імперському центру,який вбачав в Укр. Насамперед потужну сировинну базу. Така держ.політика деформувала структура економіку УКр.

98. Школа класичної політекономії в Укр.

Харківський,Київський та Новоросійський університети стають опорними пунктами форм.укр школи класичної політекономії. В розвитку ідей класичної школи в УКР. помітно відрізнються 2 етапи.1-характеризувався впливом фізіократів та пізніших варіантів класичної політекономії, 2- центр.проблема капіталістичний розвиток економіки Укр. У складі Рос.імперії. Найб.відомим представником фізіократичної школи в Укр. став В. Каразін(«народна розкіш лише породжує і підтримує дух промисловості у державах»). ДО фізіократів належали агрономи-економісти – А.Самборський, М.Ліванов, А. Прокопович-Антонський . Політекономію було включено до навч.планів університетів. Одним із перших розробили такий курс Й.Ланг та Т.Ф.Степанв у Харк. Університеті. До укр..школи класичної політекономії належав професор Київ.університету Вернадський. Під значним впливом класичної політекономії перебували М.Вольський, А. Антонович, Г. Цехановецький, М. Косовський.

99Кири́ло-Мефо́діївське бра́тство (товариство: Кирило-Мефодіївське братство) — українська таємна політична організація, що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві. Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і панславізму.Кирило-Мефодіївське братство ставило своїм головним завданням побудову майбутнього суспільства на засадах християнської моралі, шляхом здійснення ряду реформ; створення демократичної федерації слов'янських народів, очолюваної Україною, на принципах рівності і суверенності; знищення царизму і скасування кріпосного права і станів; встановлення демократичних прав і свобод для громадян; зрівняння у правах всіх слов'янських народів щодо їх національної мови, культури та освіти.Кирило-мефодіївці, єднаючись на основі спільних політичних поглядів, бачили різні шляхи проведення їх у життя — від ліберально-поміркованого реформізму (Микола Костомаров, Василь Білозерський, Пантелеймон Куліш) — до революційних методів боротьби (Тарас Шевченко, Микола Гулак, Георгій Андрузький).Члени братства вели активну громадсько-політичну діяльність: вони поширювали ідеї братства через розповсюдження його програмних документів, прокламацій («До братів-українців», «До братів-великоросів і поляків»), твори Тараса Шевченка; займалися науковою працею і виступали з лекціями в навчальних закладах Києва, в яких проповідували свої погляди; піклувалися про розвиток народної освіти, збирали кошти на відкриття народних шкіл, написання і видання нових книг (зокрема, Пантелеймон Куліш підготував перший підручник з історії України «Повість про український народ», виданий 1846 року, та ін.).