92. Теорія гран. Продуктивності Дж. Кларка .

- про те, що фактор вир-цтва(праця або капітал) може прирощуватися доти, доки вартість продукту, що виробляється цим фактором, не зрівнюється з його ж ціною. Дія цього закону у практиці господарювання передбачає, що стимул збільшувати фактор вир-цтва вичерпує себе, коли ціна цього фактора починає перевищувати можливі доходи підприємця або кожний новий внесок супроводжується зменшенням продуктивності.

93. В. Парето, л. Вальрас.

В. Парето – теорія екон. оптимуму про оптимальний розподіл екон. ресурсів і благ, що виробляються. Сформулював поняття сусп.. макс. Корисності, тобто те поняття, яке в екон. літ-рі сьогодні прийнято називати «оптимум Парето». Оптимум Парето визначається як стан за я кого неможливо покращити чийсь добробут шляхом трансформації товарів та послуг у процесі вир-цтва або обміну без шкоди для добробуту певного індивіда. Концепція «Оптимуму Парето» дозволяє прийняти оптимальне рішення щодо максимізації прибутку(і корисності).

Видатний математик Л. Вальрас ств.замкнуту математичну модель заг.екон. рівноваги. Із теоретичної концепції Вальраса випливає принцип взаємозв’язку та взаємозалежності осн. Елементів ринкової економіки. Це вихідне положення для розуміння взаємозв’язку вир-цтва, споживання, доходів на макрорівні. У подальшому на теорію заг.екон. рівноваги вчення про динаміку екон.зростання, концепція аг.добробуту, побудова системи міжгалузевих зв’язків.

94. Оподаткування у 19-20ст. Й. Шумпетер.

У контексті екон. теоретичної науки, у перехідний та у новий час, активного розвитку набуває вчення про податки. Починаючи з першої хвилі бурж.революцій, особл.інтенсивно відбувається теоретичне осмислення фін. Явищ та оновлення фіскального інструментарію. З др..пол.19ст. Зх.-європ. Фіскальна думка переважає у розробці питань оподаткування з боку держ.інтересів.

Найвагомішою щодо цього є праця видатного економіста і соціолога Й. Шумпетера «Криза податкової держави». Він був основоположником самої ідеї та поняття «податкова держава». За його визначення податки не лише допомогли ств. Державу, вони сприяли її оформленню. Податкова система стала тим органом, розвиток якого спричинив виникнення ін..органів. За допомогою подат. Законодавста держава підпорядкувала собі прив.гос-тва і забезпечила домінування над ними. Шумпетер визначив «податкову державу» через зростання важливості оподаткування та нове значення держ. Боргу. Отже, подат.держава повинна вимагати від платників не так багато, щоб вони втрачали фін.інтерес до вир-цтва, щоб рівень оподаткування паралізував енергію до господарювання, зумовлював деморалізацію сусп.-тва. В ін..випадку починається криза подат.держави, коли податки руйнівним чином позначаються у першу чергу на економіці, потім – на способі життя, а в кінцевому результаті – на культурному рівні.

95. Індустріалізація в Україні.

Характерною рисою гос-тва пер.пол.19ст.була його раціоналізація, що свідчило про народження нової епохи- епохи індустріалізації. Руйнування натур.госп-тва, його товаризація, розшарування селянства застосув. Вільнонайманої праці та машин. Форм. Нові класи-найманих робітників і буржуазії, що супроводжувалося розвитком нац..ринку і кредитно-банківської системи. У пер. Пол..19 ст. в Укр. Розв. Різні галузі промисловості:харчова, винокурна,тютюнова,олійна,цукрова, суконна, полотняна, паперова, салотопна, миловарна,шкіряна,скляна, машинобудівна,цегельна, фарфорово-фаянсова,металообробна. В 1825р.-перші цукрові заводи. Важливим фактором розвитку пром.. перевороту було поступове формування машинобудівної галузі пром-сті. У Положенні 19.02.1861р. про селян,що вийшли із кріпосної залежності, були викладені осн. умови скасування кріп.права. Селяни одержали особисту свободу та право розпоряджатися власним майном. Реформа стала передумовою перерозподілу продуктивних сил та форм.вільнонайманої роб.сили. 1877р.вперше в Рос. Імперії ств.монопол.обєднання – синдикат цукрозаводчиків. Важливою рисою індустріалізації в Укр. Став активний розвиток транспорту(тим паче залізничного). Найвахливіше значення мали Катеринславська та Пд.-Сх.залізниці.