
- •7. Розкрийте особливості та сутність державного господарського комплексу, що склався у Єгипті
- •8. Економічна думка Стародавнього Єгипту.
- •9. Спільні риси та відмінності господ Межиріччя, Єгипту, Ст Індії та Китаю.
- •10. Економічна думка Стародавнього сходу.
- •11. В чому полягають особливості еллінської господарської системи та античного рабства?
- •14. Охарактеризуйте товарообмін та процес формування грошової системи у античній Греції.
- •15. Яке значення мали реформи Сервія Тулія?
- •16. Римська класична рабовласницька система.
- •17. Охарактеризуйте соціально – економічну структуру римського суспільства періоду ранньої римської імперії.
- •18. Чим можна пояснити підйом у розвитку сільського господарства Стародавнього Риму у II - I ст. До н. Е.?
- •19. Суть римського колонату.
- •20. Причини занепаду Риму та ек наслідки.
- •21. Форми та основні види податків в первісну добу та у античномо світі.
- •23. Основні ознаки феодальної аграрної системи.
- •26. Охарактеризуйте розвиток сільського господарства у країнах Європи в епоху феодалізму.
- •27. Аграрна революція у Візантії. Що таке митрокомія?
- •28. В чому полягає суть державного феодалізму у Візантії?
- •29. В чому полягає суть німецького феодалізму?
- •30. Феодальні відносини в Україні.
- •32. Особливості розвитку феодальних відносин на Укр в лит-польську д.
- •33. Які основні селянські верстви сформув на Укр в період аграрного суспільства?
- •34. Охарактеризуйте розвиток міст та ремесла у Київській Русі.
- •37. Основні центри європ. Середньовіч торгівлі, їх спільні риси та відмінності.
- •39. Які особливості цехової системи ремесла? Її структура та особливості.
- •40. Економічна думка середньовіччя в Західній Європі. Фома Аквінський.
- •42. Податкова система середньовіччя (на прикладі Франції або України).
- •45. Революція цін та її вплив на розвиток капіталістичних відносин в окремих регіонах Європи.
- •47. Поясніть чому мануфактурне виробництво є основою генези
- •49. На вашу думку, чим відрізнялася розсіяна мануфактура від ценралізованої?
- •51. Як змінилася соціально – економічна структура суспільства та стан дрібного виробника у XVI ст.?
- •52. Чому промисловість стає первинною галуззю господарства у країнах Західної Європи в XVI - XVII ст. Ст.?
- •53. Розвиток міст та мануфактурного виробництва в Україні в 16-18ст.
- •54.Економ наслідки Нідерладської та Англійської буржуазних революцій.
- •55. Охарактеризуйте особливості промислового розвитку Голландії.
- •57. Причини перетворення Англії у найбільшу промислову та торгівельну державу світу у 17ст.
- •59. Поясніть, які особливості розвитку промисловості сша сприяли економічному піднесенню країни?
- •60. Особливості зародження капіталістичного укладу у Франції.
- •62. Технологічне обгрунтуввання протестантизмом( Лютер, Кальвін) економ змін у 1 пол 16 ст.
- •66. Фізіократи –представники класичної політ економії у Франції
- •68. Розкрийте основні підходи до формування системи оподаткування у період генези капіталізму.
- •69. Визначіть передумови та особливості промислового перевороту у Англії.
- •70. Назвіть основні етапи та специфічні особливості промислового перевороту у Франції.
- •71.У чому полягали основні наслідки промислового перевороту у сша?
- •72.Визначіть причини повільного розгортання двох етапів промислового перевороту у Німеччині.
- •73.Що таке революція “Мейдзи“?
- •74. Економічне вчення а. Сміта.
- •75. Економічне вчення д. Рікардо.
- •76.Місце податків в економічному вченні а. Сміта і д. Рікардо.
- •78.Визначіть основні ідеї критичного напряму політичної економії та історичної школи.
- •79.Сутність марксистської економічної теорії.
- •80.Які особливості промислового перевороту на Україні в першій половині XIX ст ?
- •81.Причинипроми-слового піднесення в Україні в іі половині хіх
- •82.Осн. Передумови індустріалізації в європі.
- •83. Які фактори зумовили перехід капіталізму від промислової стадії до монополістичної?
- •84 Риси монополістичного капіталізму та монопол. Конкуренції
- •85.Порівняти процеси капіталістичної індустріалізації в Англії та Франції
- •86 Порівняти процеси капіталістичної індустріалізації в Англії та Франції
- •87. ////// У сша і Німеччині
- •89 Економ причини і світов війни.
- •90. Виникнення маржиналізму. А. Маршалл.
- •91. Кількісна теорія грошей Дж. Робертсона, економічна теорія добробуту а. Пігу.
- •92. Теорія гран. Продуктивності Дж. Кларка .
- •93. В. Парето, л. Вальрас.
- •94. Оподаткування у 19-20ст. Й. Шумпетер.
- •95. Індустріалізація в Україні.
- •96. Столипінська реформа.
- •97. Охарактеризуйте господарство України на передодні першої світової війни.
- •98. Школа класичної політекономії в Укр.
- •100. Ліберально дворянська течія
- •101.Ліберально-буржуазний рух економ.Думки в україні.М.П.Драгоманов
- •102. М. Зібер, м. Туган-Барановського. Є.Слуцького
- •103Причини Першої світової війни
- •Німеччина
- •Австро-Угорщина
62. Технологічне обгрунтуввання протестантизмом( Лютер, Кальвін) економ змін у 1 пол 16 ст.
Протестантизм — один із найпоширеніших напрямів у християнстві, що відокремився від католицтва в період Реформації у 16 столітті (лютеранство, кальвінізм та ін.) та у результаті подальшого внутрішнього поділу ( Адвентисти.баптисти, методисти та ін.). Церкви і спільноти протестантів національного чи локального характеру є в усьому світі.
Реформаторський рух в особі Мартіна Лютера (1483 - 1546) мало свого видатного представника. Цей німецький реформатор, засновник німецького протестантизму. Реформа Лютера, незважаючи на відносно прогресивні риси, мала класовий і історичний характер. У сутності вона виражала інтереси князів і міського багатого патриціату, але не інтереси широких мас. Цей мир є юдоллю гріха й страждань, порятунок від яких варто шукати в богу. Держава - знаряддя земного миру, і тому воно відзначено гріхом. Мирську несправедливість не можна викорінити, її можна лише терпіти й визнавати, підкорятися їй. Християни повинні підкоритися влади, не бунтувати проти її. Погляди Лютера підтримували інтереси, що вимагають сильної державної влади. За словами К. Маркса Лютер переміг рабство по побожності тільки тим, що на його місце поставив рабство по переконанню. Жан Кальвін, який виступив проти католицизму, очолив реформаторський рух. Головні ідеї свого вчення він виклав у працях «Повчання в християнській вірі» та «Церковні настанови». Одним з головних догматів кальвінізму є вчення про «абсолютне приречення»: ще до «створення світу» Бог, начебто, визначив долю людей, одним — рай, іншим — пекло, і ніякі зусилля людей, ніякі «добрі справи» не зможуть змінити того вироку. Кальвінізм, стоячи на позиціях консерватизму у розв'язанні докорінних соціально-політичних проблем сучасності, підкреслює всемогутність Бога і нікчемність людини. Вчення найрадикальніше реформувало християнський культ і церковну організацію. Майже всі зовнішні атрибути католицького культу — ікони, свічки тощо — було скасовано, основне місце у богослужінні посіли читання та коментування Біблії, співи псалмів. Керівна роль в общинах відводилася пресвітерам — старшинам і проповідникам, які й спрямували релігійне життя общини.
63. Економічні погляди та їх роль Стаффорд, Петті, Буагільбер, економ таблиця Кене) Ранній (монетарний) меркантилізм грунтувався на теорії «грошового балансу», яка мала два завдання: по-перше, залучити в країну якомога більше грошей з-за кордону; по-друге — зберегти гроші в самій цій країні. Для розв'язання цих завдань ранні меркантилісти запропонували низку заходів, які тією чи іншою мірою знайшли практичне відображення в економічній політиці того часу. Тому необхідно ознайомитись з основними висновками (пропозиціями) і конкретною політикою раннього меркантилізму. Із представників раннього меркантилізму в Англії слід назвати В. Стаффорда (1554—1612), який 1518 р. надрукував під ініціалами «W. S. » твір «Стислий виклад деяких скарг наших співвітчизників». В. Стаффорд правильно розумів зв'язок між вартістю грошей і вартістю товарів. Саме в появі неповноцінної монети, у свідомому псуванні її королями він убачає причину подорожчання товарів. Стаффорд доводить шкідливість вивезення монети за кордон, бо від того зростають ціни і погіршується становище народу. Він наполягає на необхідності державної підтримки вітчизняної торгівлі через заборону ввезення предметів розкошів, регламентацію торгівлі, обмеження вивезення монети, розширення виробництва сукна тощо. Економічні праці Петті Перший серйозний економічний твір Петті іменувався Трактат про податки і збори і вийшло в 1662 р. Можна сказати, що це і найважливіший його твір: прагнучи показати уряду, яким чином можна збільшити податкові доходи, він також висловив якнайповніші свої економічні погляди.Через 200 років Карл Маркс писав про Трактат: У творі Петті, що розглядається нами, по суті справи визначає вартість товарів порівняльною кількістю праці, що міститься в них. У свою чергу, від визначення вартості залежить і визначення додаткової вартості
Кене у своїх працях Економічна таблиця(загальний принцип політичної держави. Він досліджує сутність природного порядку людини та людської праці, підходить до сутності визначення поняття Капітал,Чистий приодукт. Капітал створюєтьсЯ тільки у землеробстві. Основною метою виробництва є збільшення чистого продукту за якого менеше витрат. Буагільбер. У 1707р. Праця звинувачення Франції , які на противагу меркантилістам стверджував, що джерелом багатства є не тільки гроші, а й різноманісність речей і благ, він ввважа що основою ринкової рівноаваги є пропорційні ціни, які забезпечують покриття витрат та сприяєть збільшенню прибутку.
64. Економ думка в Укр. Конституція Орлика, Посошков, Прокопович Конституція П. Орлика – ств. в 1710р. За оцінкою сучасних укр.. істориків це перша конституція в сучасному розумінні. Конституція було прийнято на зборах козацтва біля містечка Тягина на правому березі річки Дністер. Тому її інколи назив. Бендерською конституцією. В день виборів Орлика була схвалена Держ. Конституція. Основний пункт – проголошення незалежності України від Польщі та Москви. Другим пунктом було встановлення козацького парламенту, який мав скликатися тричі на рік; крім Ген. Старшини до нього мали входити представники від кожного полку. Гетьман мав радитися з ними. Права гетьмана значно обмежувалися. Установлено суровий розподіл держ.скарбом і коштами, які були в особистому розпорядженні гетьмана. Ліквідовано держ.монополії, оренди і викупи; заборонено чинити усілякі утиски сільському населенню. Конституція пройнята демократичним духом. Парламент обмежував владу гетьмана, перетворюючи Україну в конст. Державу. Конституція приділяла увагу становленню міщан посполитих та козаків. Текст Конституції відомий у 2-х варіантах: староукр. та латинськими мовами. Документ скл. З преамбули і 16-ти статей. Значний внесок в розвиток меркантилістичних ідей в Росії зробив Ф. Прокопович. Він був прихильником активного господарського і торгівельного балансу, якого можна було досягти шляхом безперервного розвитку промисловості, с/г, торгівлі, засобів і шляхів сполучення. У стосунках з ін.. країнами він закликав переслідувати інтереси власної країни. І. Посошков пропонував будувати заводи на держ. Кошти, а потім передавати їх у приватну власність, сприяти винахідництву, дбати про розвідку та охорону ресурсів. Посошков висловлювався за «установлену ціну», яка регулюється. З метою обмеження кріпосного гніту надзвичайно радикальною та прогресивною для свого часу була пропозиція визначити законом розмір селянських повинностей відповідно до кількості землі та посівів, установити обов’язкове навчання писемності селянських дітей.
65. Історичні умови виникнення та загальна характеристика класичної політекономії. Класична політична економія виникла в Британії наприкінці 18 століття. Її представники: Адам Сміт, Давид Рікардо, Джон Стюарт Мілль, Жан-Батіст Сей, дали аналіз виробництва, розподілу й обміну товарами в умовах ринку, заклавши основи для подальшого вивчення. Початком класичної політичної економії вважається книга Адама Сміт «Багатство націй» (1776), в якій він засуджував меркантилізм і пропагував ідею «системи природної свободи». Сміт розробив низку ідей, які продовжують асоціюватися з капіталізмом донині, зокрема ідею невидимої руки ринку, що змушує мимоволі створювати загальне добро, переслідуючи особисті інтереси. Сміт змушений був наполагати на цих ідеях, щоб побороти популярний в ті часи дух меркантилізму. Він критикував монополії, тарифи, мито та інші накладені державою обмеження, вірячи, що ринок найсправедливіший і найефективніший суддя. Погляди Сміта розділяв Рікардо. У книзі «Принципи політичної економії та оподаткування» він сформулював закон порівняльної переваги, який пояснював чому вигідно торгувати навіть тоді, коли одна із сторін ефективніша щодо виробництва усіх типів товарів. Рікардо також підтримував закон Се й вірив, що повна зайнятість є нормальним рівноважним станом у конкурентній економіці. На його думку інфляція сильно співвідноситься з кількістю грошей і кредитом, й був прихильником закону зменшення доходності, за яким додаткові затрати приносять дедалі менше результатів.