16. Приладовий інтерфейс (кзк). Основні характеристики, структура.
Вичерпні відомості про приладовий інтерфейс (канал загального користування) наведені в ГОСТ 26.003-80 «ЕССП. Система интерфейса для измерительных устройств с байт-последовательным, бит-параллельным обменом информации. Требования к совместимости».
Інші назви цього інтерфейсу:
IEEE 488 (Institute of Electrical and Electronics Engineers);
HP-IB (Hewlett-Packard Interface Bus);
GPIB (General Purpose Interface Bus);
IEC 625.1 (International Electrical Committee)
Інтерфейс призначений для з’єднання в систему програмованих і непрограмованих електронних вимірювальних приладів. Він забезпечує біт-паралельний і байт послідовний асинхронний спосіб обміну. Максимальне число пристроїв, що підключаються – 15, максимальна довжина з’єднань – 20 м, максимальна швидкість передачі – 1 Мбайт/с.
Особливість стандарту – відсутність обмежень на конструктивну реалізацію і способи з’єднання пристроїв, а також на способи об’єднання їх у систему. Стандарт визначає тільки магістраль, по якій здійснюється обмін інформацією, синхронізація і керування. Магістраль повністю пасивна. Всі активні ланцюги, по яких виробляють керуючу інформацію і здійснюють приймання і пересилання інформації, розміщаються на друкованих платах пристроїв.
За характером взаємодії з магістраллю встановлюється 4 групи функціональних пристроїв: контролер, джерело, приймач, джерело-приймач.
Структуру приладового інтерфейсу зображено на рис. 4.1.
Рисунок 4.1 – Структура приладового інтерфейсу
17. Сигнали магістралі кзк, їх призначення. Інтерфейсні функції пристроїв.
Призначення сигналів магістралі КЗК:
1) шина даних:
DIO 1...8 (Data input/output) – служать для пересилання даних, адрес модулів, команд;
2) шина синхронізації:
DAV (Data valid) – служить для сигналу, що вказує на наявність, достовірність інформації на шині даних;
NRFD (Not ready for data) – на цій лінії встановлюється сигнал готовності приймаючого приладу;
NDAC (Not data accepted) – призначена для пересилання сигналу-квитанції приймаючих приладів;
3) шина керування:
ATN (Attention) – при установці 1 всі пристрої переходять у режим очікування, контролер пересилає по шині адреси і команди, при установці 0 здійснюється обмін між приладами, адреси яких були переслані за час протилежного стану лінії;
IFC (Interface clear) – по цій лінії контролер дає сигнал, що переводить всі пристрої в початковий стан (скидання);
SRQ (Service request) – по цій лінії кожний з приладів, підключених до інтерфейсу, посилає в контролер сигнал запиту на обслуговування, тобто вимагає переривання поточного обміну в магістралі і пріоритетного обслуговування даного приладу контролером;
REN (Remote enable) – дозвіл дистанційного керування, тобто посилання контролером сигналів програмного керування приладами;
EOI (End of identify) – ознака кінця передачі, установлюється на лінії синхронно з пересилкою останнього байта.
Інтерфейсні функції.
Це сукупність типових операцій, виконуваних при обміні даними в системі, організованій інтерфейсом.
Основні функції:
1) L (LE) – приймання даних (розширене – від декількох джерел). Ця функція дозволяє приладу одержувати дані від інших приладів.
2) AH – синхронізація приймання. Забезпечує асинхронне приймання кожного байта за допомогою сигналів квитанції (підтвердження);
3) T (TE) – пересилання даних іншим приладам. Діє після адресації джерела контролером або місцевим сигналом;
4) SH – синхронізація пересилання. Забезпечує асинхронне пересилання кожного байта за допомогою сигналів квитанції (підтвердження);
5) C – контролер, пересилання адрес і команд і приймання відповідних сигналів.
Додаткові функції:
1) SR – запит на обслуговування, дозволяє приладу запитувати в контролера операції з обслуговування;
2) RL – дистанційне і місцеве керування, дозволяє пристрою мати керування за командами магістралі (дистанційне) або ручне (місцеве);
3) PP – паралельне опитування, дозволяє приладу видавати відповідну інформацію при паралельному опитуванні в контролер без попередньої команди «пересилання інформації»;
4) DC – очищення приладу, установка у вихідний стан (скидання);
5) DT – запуск приладу, дає можливість контролеру видавати приладу команду початку роботи.