
- •1. Автоматизація метрологічних робіт, її мета і задачі. Основні напрямки автоматизації метрологічної діяльності.
- •2. Типова схема автоматизованого вимірювального експерименту.
- •3. Арм метролога: вимоги, структура, основні функції.
- •4. Інформаційно-вимірювальні системи, їх класифікація. Узагальнена структурна схема івс.
- •5. Основні напрямки розвитку івс: мікропроцесорні зв, івк, комп’ютерні вимірювальні системи.
- •1) Вимірювальні прилади з вбудованими мікропроцесорами;
- •2) Вимірювально-обчислювальні комплекси;
- •3) Комп’ютерні вимірювальні системи.
- •6. Вимірювальні системи: багатоканальні, скануючі, мультипліковані,
- •7. Телевимірювальні системи.
- •8. Системи автоматичного контролю.
- •9. Системи технічної діагностики.
- •10. Функції мікропроцесорів у вимірювальних приладах.
- •11. Підвищення метрологічних характеристик мікропроцесорних вимірювальних приладів.
- •12. Переваги мікропроцесорних засобів вимірювань порівняно з традиційними.
- •13. Агрегатно-модульний принцип побудови івс. Сумісність модулів в системі, види сумісності.
- •14. Основні структури івс, їх достоїнства та недоліки.
- •15. Стандартні інтерфейси для вимірювальних систем, їх класифікація.
- •16. Приладовий інтерфейс (кзк). Основні характеристики, структура.
- •17. Сигнали магістралі кзк, їх призначення. Інтерфейсні функції пристроїв.
- •18. Процедура асинхронного обміну інформацією по магістралі кзк. ???
- •19. Інтерфейс rs–232c, основні характеристики. Сигнали інтерфейсу rs–232c, параметри протоколу обміну.
- •20. Організація процедури обміну інформацією по послідовному інтерфейсу з використанням переривання bios 14h.
- •21. Інтерфейс камак, основні характеристики і структура. Сигнали і функції камак.
- •22. Програмування апаратури камак. Обслуговування запитів від модулів камак.
- •4.2.2 Обслуговування запитів від модулів камак
- •23. Інтерфейс rs–485, основні характеристики.
- •24. Протокол Modbus.
- •25. Сигнали, що використовуються у вимірювальній техніці, їх класифікація.
- •26. Математичні моделі детермінованих сигналів. Елементарні і складні детерміновані сигнали.
- •27. Квантування і дискретизація, основні форми представлення сигналів. Основні види математичних моделей вимірювальних сигналів.
- •28. Частотне представлення полігармонічного сигналу, ряд Фур’є. Основні параметри періодичного сигналу.
- •29. Аналітичне представлення неперіодичних сигналів. Перетворення Фур’є. Узагальнений ряд Фур’є.
- •30. Математичні моделі випадкових сигналів. Основні характеристики випадкового сигналу.
- •31. Дискретне перетворення Фур’є, його основні властивості.
- •32. Цифрові фільтри. Основні форми опису цифрових фільтрів та зв’язок між ними.
- •33. Цифрові фільтри з кінечною и безкінечною імпульсною характеристикою. Умова стійкості цифрового фільтра.
- •34. Основні структури рекурсивних фільтрів: пряма форма 1, пряма форма 2, послідовна та паралельна форми.
- •35. Основні структури нерекурсивних фільтрів: пряма форма, послідовна форма, структурна схема Лагранжа.
- •36. Адаптивні системи, їх основні властивості. Адаптація зі зворотнім зв’язком та без зворотнього зв’язку.
- •37. Переваги та недоліки алгоритмів адаптації зі зворотнім зв’язком. Області застосування алгоритмів адаптації зі зворотнім зв’язком.
- •39. Адаптивна параметрична ідентифікація динамічного об’єкта.
- •40. Використання адаптивного моделювання при синтезі цифрових фільтрів.
- •41. Адаптивне заглушення завад.
6. Вимірювальні системи: багатоканальні, скануючі, мультипліковані,
багатоточечні.
Характеризуються перевагою функцій вимірювання, функції обробки й зберігання незначні або відсутні.
Залежно від виду і числа різних елементів у структурі вимірювальних систем їх ділять на:
1) багатоканальні ВС (з паралельною структурою)
2) скануючі ВС (з послідовною структурою)
Ці системи послідовно в часі виконують вимірювання багатьох величин за допомогою одного каналу вимірювання. Скануючий пристрій переміщає давач у просторі, причому траєкторія руху може бути заздалегідь запрограмована (пасивне сканування) або може змінюватися залежно від отриманої в процесі сканування інформації (активне сканування).
Недолік: відносно мала швидкодія через послідовне виконання операцій вимірювання для всіх вимірюваних величин.
3) мультипліковані ВС (с розгортаючим зрівноважуванням)
Ці системи дозволяють на протязі циклу зміни відомої величини (розгортки) виконати порівняння з усіма вимірюваними величинами.
Переваги: мають менше число елементів у порівнянні із багатоканальними системами, а отже й меншу вартість при забезпеченні такої ж швидкодії.
Недоліки: велика кількість елементів порівняння. При вимірюванні сигналів низького рівня елементи порівняння значно ускладнюються.
4) багатоточечні ВС
Ці системи застосовуються для дослідження складних об’єктів з великим числом вимірюваних величин. Число вимірювальних каналів у таких системах може досягати декількох тисяч.
Достоїнства: менша кількість устаткування в порівнянні із багатоканальними системами, можливість нарощування числа вимірювальних каналів за рахунок комутатора.
Недоліки: знижена швидкодія при великій кількості опитуваних давачів і деяке зниження точності за рахунок залишкових параметрів ключів комутації.
7. Телевимірювальні системи.
Застосовуються в тих випадках, коли необхідно виконувати вимірювання на великих відстанях від об’єкта: вимірювання параметрів об’єктів, що рухаються, вимірювання параметрів об’єктів, розосереджених по площі (великі промислові підприємства, газо- і нафтопроводи), вимірювання параметрів об’єктів, безпосереднє знаходження людини біля яких є неможливим (об’єкти атомної енергетики).
Відмінністю ТВС є наявність у них каналу зв’язку. Як середовище передачі можуть використовуватися провідні лінії, радіолінії і оптичні лінії зв’язку. Для передачі інформації від декількох джерел по одній лінії зв’язку застосовують різні принципи розподілу каналів. Найчастіше використовують часовий і частотний розподіл каналів.
Залежно від інформативного параметра сигналу, яким передається значення вимірюваної величини по лінії зв’язку, ТВС бувають:
1) струмові;
2) частотні,
3) час-імпульсні;
4) цифрові.
У струмових ТВС розмір вимірюваної величини передається по провідних лініях зв’язку постійним струмом (0...5 мА). Дальність дії струмових ТВС становить 7–10 км для повітряних ліній, 20–25 км для кабельних каналів.
У частотних ТВС розмір вимірюваної величини передається по лініях зв’язку частотою синусоїдального або імпульсного сигналу, може використовуватися провідний і бездротовий зв’язок. Недоліки: перехресні наведення і завади. Дальність дії – сотні кілометрів.
У час-імпульсних ТВС розмір вимірюваної величини передається по лініях зв’язку тривалістю імпульсів або інтервалами між імпульсами. Дальність дії – сотні й тисячі кілометрів.
У цифрових ТВС розмір вимірюваної величини передається по лініях зв’язку двійковою кодовою комбінацією у вигляді комбінації імпульсів. Достоїнствами цифрових ТВС є високі метрологічні характеристики, можливість роботи з різних каналів зв’язку, висока завадозахищеність і можливість виводу інформації в ЕОМ.