2. Перспективи оптимізації природно-заповідного фонду України

Розвиток заповідної справи, створення сучасної оптимізованої мережі природно-заповідних об'єктів з метою охорони унікальних природних комплексів, генофонду тваринного та рослинного світу за останні роки став одним із пріоритетних напрямків екологічної політики в Україні.

З метою поліпшення умов для збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, подальшого науково обгрунтованого розвитку заповідної справи в Україні на основі визнання її соціального, економічного та екологічного значення для усталеного розвитку держави та народу Верховна Рада України своєю постановою від 22 вересня 1994 р. №177/94-ВР затвердила Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні ("Заповідники").

Одним із основних завдань, яке передбачає розв'язати програма "Заповідники" є оптимізація мережі природних і біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій.

В складних економічних умовах, за роки після прийняття програми "Заповідники" було збільшено природно-заповідний фонд України на 413 об'єктів і доведено його загальну площу до 2102 тис. га, що становить 3.4 відсотки проти 2,5 в 1994 році.

Не зупиняючись на досягнутому, в Україні продовжується робота по розширенню заповідної мережі, яка має великі перспективи на майбутнє.

Згідно фізико-географічного районування, територія України поділяється на такі зони: Зона мішаних лісів, Лісостепова, Степова і дві гірські країни - Карпати і Крим.

Беручи за основу викладене в попередньому розділі і дане зонування, можна виділити фізико-географічні провінції та області, в яких досі не представлені заповідники та національні парки.

Для тих областей, які після розгляду наших пропозицій залишаться незабезпеченими заповідниками та національними парками будуть запропоновані перспективні території для створення регіональних ландшафтних парків з метою організації в майбутньому національних парків.

КАРПАТСЬКА ГІРСЬКА КРАЇНА

Як і в попередньому розділі аналіз розпочнемо із Карпатської гірської країни. Із її шести областей заповідниками і національними парками не забезпечена лише одна - область Передкарпаття. У цій області пропонується створити два регіональних ландшафтних парки Трускавецький і Моршинський, які разом із існуючим Галицьким регіональним ландшафтним парком стануть основою для організації Передкарпатського національного парку.

Цей парк служитиме зв'язуючою ланкою у екологічній мережі для міграції видів із Поділля, Полісся у Карпати і навпаки, дасть змогу збалансувати рекреаційні та оздоровчі ресурси регіону.

Додатково у Полонинсько-Чорногірській області пропонується створити Свидовецький національний парк, у Вододільно-Верховинській області - національний парк "Стужиця", який увійде до складу трилатерального українсько-словацько-польського біосферного резервату "Східні Карпати", в області Зовнішніх Карпат - національний парк "Сколівські Бескиди".

ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ

У Поліській провінції є потреба у створенні природно-заповідної території у Київському Поліссі - Голосіївського парку, який забезпечить збереження залишків старих дібров (Лиса гора) віком понад 200 років. Найбільшу наукову цінність цього парку має урочище Лісники, де ще збереглася в практично незміненому вигляді екосистема вологого широколистяного лісу. Голосієво - це також історична місцевість, насичена пам'ятками історії і культури різних часів. Голосіївський парк буде поєднуватиме природу південної частини Полісся і північної частини Лісостепу і в екологічній мережі відіграватиме надзвичайно важливу роль, як зона міграції видів вздовж Дніпровського меридіанального екологічного коридору.

На Чернігівському Поліссі пропонувалось створити 3 національних парки - Дніпровський, Деснянський і Мезинський. Оскільки Дніпровський і Деснянський парки частково радіоактивно забруднені і унеможливилось використання їх рекреаційних ресурсів, тому державною програмою "Дніпро" тут пропонується створити два природних заповідники з тими ж назвами, в яких буде збережено своєрідний рослинний покрив та населення тварин, основу яких становлять сосново-дубові ліси, заплавні луки, трав'яні болота та типові для них фауністичні комплекси. Створення Мезинського національного парку передбачено програмою "Заповідники". Рослинний покрив парку в значній мірі збережений і відрізняється різноманітністю. Серед лісової рослинності основні площі займають дубові, липово-дубові і кленово-дубові ліси. Лучна рослинність зосереджена в заплаві річки Десни. В понижених частинах заплави зустрічаються невеликі болота. Водна і прибережно-водна рослинність приурочена до стариць і озер, що створюють мальовничі ландшафти заплави Десни. Знаменитий Мезинський парк також численними історико-археологічними пам'ятками. Все це разом дає великі можливості для розвитку рекреації та туризму.

Завершуватиме мережу природно-заповідних територій у Поліському широтному екологічному коридорі запроектований Деснянсько-Старогутський національний парк, який буде створено в Новгород-Сіверському Поліссі у північній частині Сумської області, що служитиме основою для створення спільного українсько-російського біосферного резервату "Старогутські і Брянські ліси". Значення цього парку підвищується ще і тим, що він буде екологічним вузлом у поєднанні Поліського широтного і Деснянського меридіанального екологічних коридорів.

На Західному Поліссі пропонується також додатково створити Костопільский національний парк у Рівненській адміністративній області, природний заповідник "Черемський" у Волинській адміністративній області і Південно-Поліський природний заповідник у Волинській та Рівненській адміністративних областях, а на Центральному Поліссі Коростишівський національний парк ("Івниця") та природний заповідник "Словечанський кряж" у Житомирській адміністративній області.

На базі вищезгаданих існуючих та запроектованих природних заповідників і національних парків Зони мішаних лісів в перспективі буде створено Поліський біосферний заповідник.

ЛІСОСТЕПОВА ЗОНА

У Західно-Українській лісостеповій провінції перспективними для заповідання є такі фізико-географічні області: Прут-Дністровська, Мале Полісся, Волинська височина.

В Прут-Дністровській фізико-географічній області в межах Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької адміністративних областей запропоновано створити національний парк "Дністровський каньйон". Ця територія служитиме дністровським меридіанальним екологічним коридором для поширення видів з півночі на південь і навпаки. Парк охоплюватиме дністровську каньйоноподібну долину з крутими обривистими схилами, які зайняті степовою флорою та рослинністю. Найбільш рідкісними серед степів є чагарникові степи з ефедрою та мигдалем. Не менш цікавими у науковому відношенні є петрофітна рослинність та ліси, які приурочені до більш потужних, ніж степи, грунтів.

На Малому Поліссі перспективним для створення національного парку є територія проектованого регіонального ландшафтного парку "Мале Полісся". В рослинному покриві парку переважає лісова та болотна рослинність з невеликою площею лук. Лісова рослинність представлена дубово-грабовою формацією та похідною від неї грабовою, а також дубово-сосновою, сосновою, в тому числі культурами сосни на місці листяних лісів. Особливу наукову цінність мають дубово-грабові ліси та їх похідні - грабові, які вкривають гриви горбів-останців. Ці ліси відзначаються багатством як породного складу деревостану та підліску, так і флористичного складу трав'яного ярусу. На вершинах і стрімких схилах горбів зустрічаються ділянки з переважанням реліктового виду - дуба скельного. В складі рідкісних видів флори зустрічаються лісові орхідеї, плауни, які занесені до "Червоної книги України". У флорі боліт майбутнього парку є ряд рідкісних бореальних і аркто-бореальних видів рослин.

На Волинській височині перспективною для створення регіонального ландшафтного парку є територія Мізоцького кряжу з реліктовими лесовими підвищеннями та низовинними торфовими болотами, на яких подекуди збереглись осередки дуже рідкісних схенуса іржавого та меч-трави болотної. Ця територія відзначається особливою мальовничістю та багатими рекреаційними ресурсами.

У Північно-Подільській області додатково пропонується створити національний парк "Кременецькі гори" та у Західно-Подільській області планується розширити природний заповідник "Медобори" за рахунок степових ділянок у Гусятинському районі Тернопільської адміністративної області, які на цей час у заповіднику не представлені.

В області Розточчя та Опілля додатково, поряд із заповідником "Розточчя", запроектовано створити національний парк "Яворівський". На базі цих об'єктів буде організовано українсько-польський білатеральний Розточанський біосферний заповідник.

Дністровсько-Дніпровська лісостепова провінція найбільше потребує забезпечення заповідниками та національними парками серед інших лісостепових провінцій в таких фізико-географічних областях: Північна область Придніпровської височини, Придніпровсько-Подільська область, область Подільського Побужжя, Центральна область Придніпровської височини, Південна область Придніпровської височини, Південна область Подільської височини.

У Північній фізико-географічній області Придніпровської височини, це південь Житомирської і захід Київської адміністративних областей найбільш придатною для організації регіонального ландшафтного парку є долина річки Рось в околицях міста Сквира. У цю область буде простягатися територія Центрально-Подільського національного парку.

У Придніпровсько-Подільській фізико-географічній області доцільно розширити території існуючого національного парку "Подільські Товтри" та створити Південноподільсько-Придністровський регіональний ландшафтний парк, в якому будуть зберігатися екосистеми південних відрогів Подільської височини.

Область Подільського Побужжя займає майже всю Вінницьку адміністративну область (крім південної і південно-західної частини). На цій території запропоновано створити Центральноподільський національний парк який поширюватиметься і на сусідню Північну область Придніпровської височини. Природна рослинність території проектованого парку збереглася краще ніж на Поділлі в цілому. Вона складається з таких ділянок, як П'ятничанський ліс, урочище Городище, Коло-Михайлівський лісовий масив. Основним типом рослинності є широколистяні ліси. Особливий інтерес представляє рослинність на виходах гранітів.

Центральна область Придніпровської височини буде представлена природним заповідником "Холодний яр". Це великий масив водороздільних лісів, які займають найвищі сильнорозчленовані балками межиріччя верхньої і середньої течії річки Тясмин. Ліси покривають не лише схили балок, але і плакори. Серед них переважають шириколистяні дубові і дубово-грабові з участю липи та ясена. Холодноярський ліс є унікальним, найбільшим в Україні масивом де переважає цибуля ведмежа на значних площах.

У Південній області Подільської височини Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні передбачено створення Південно-Подільського (Чечельницького) національного природного парку. Проектований парк знаходиться в Чечельницькому районі Вінницької адміністративної області. Територія майбутнього парку є з одного боку дуже цінною щодо свого біорізноманіття та ландшафтного різноманіття, а з другого - має значний еколого-рекреаційний та історико-культурний потенціал. Південно-Поділь-ський національний природний парк буде уособлювати в собі риси природи Південного Поділля і в запропонованих межах буде одним з найбільш созологічно цінних національних парків України. Цю область також представлятиме природна рослинність, яка найкраще збережена в долині Південного Бугу на околицях міста Саврань де переважають листяні ліси, які можуть служити основою для створення на першому етапі регіонального ландшафтного парку, а також на базі одного із найбільших лісових масивів південно-західної частини цієї області - Лісничівка.

Південну область Придніпровської височини представлятиме частина території Чорнолісько-Дмитрівського національного парку, який планується створити на межі із областю Південних відрогів Придніпровської височини. Територія цього парку представляє два найпівденніших великих водороздільних масиви широколистяних лісів. Ценотично найбільш різноманітними є ліси Дмитрівського лісництва Чорноліського держлісгоспу. Крім широколистяних дубових, тут також зустрічаються липово-грабово-дубові, ясенево-грабово-дубові ліси. Крім кизилу, в цих лісах зростає цілий ряд субсередземноморських видів, в тому числі рідкісних.

Лівобережно-Придніпровська лісостепова провінція не представлена заповідниками та національними парками у таких фізико-географічних областях: Північна область Дніпровської терасової рівнини, Південна область Дніпровської терасової рівнини, Південна область Полтавської рівнини.

Північну область Дніпровської терасової рівнини представлятимуть національні парки "Черкаський бір" і "Переяслав-Хмельницький".

Створення національного природного парку "Черкаський бір" передбачено Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні Проектований парк розташований в Черкаському районі Черкаської адміністративної області і представлений цінними ландшафтами - великими сосновими борами на давній терасі р.Дніпро і дубравами на льодовиково-тектонічному Мошногірському кряжі, Ірдинськими болотами та Кременчуцьким водосховищем. Рослинність представлена великою кількістю рідкісних видів. Різноманітний і тваринний світ, особливо птахами - 136 видів, з яких 8 видів є рідкісними та зникаючими.

Природні рекреаційні ресурси сприятливі для багатьох видів відпочинку.

Південна область Дніпровської терасової рівнини буде представлена одним з найбільших запроектованих парків в Україні - Середньопридніпровським національним парком, територія якого буде простягатись і на сусідню Північну область Дніпровської терасової рівнини. Майбутній парк будуть характеризувати акваторіальні комплекси Дніпра, водно-болотні угіддя прибережної смуги та заплавна рослинність.

Південна область Полтавської рівнини може бути представлена тільки заплавами річки Ворскли та балковими лісами, де доцільно створити національний парк, який простягатиметься на сусідню Сумську область західних відрогів Середньоросійської височини.

Додатково у Північній області Полтавської рівнини, в якій уже є філіал Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина", запроектовано створити національний парк "Ічнянський". Зазначений парк планується створити в Чернігівській адміністративній області у верхів'ях ріки Удай. В рослинному покрові цього парку переважають ліси, серед яких зустрічаються рідкісні асоціації, лісистість - біля 30%. На проектованій під парк території буде взято під охорону біля 650 видів судинних рослин, в тому числі більше 30 рідкісних видів і таких, що занесені до "Червоної книги" України. Фауна майбутнього парку налічує більше 250 видів наземних хребетних тварин, з яких біля 60 рідкісних і таких, що занесені до "Червоної книги України".

Крім цього парку, розробляються рекомендації по створенню Гадяцького та Диканьківського національних парків.

Середньоросійська лісостепова провінція включає дві фізико-географічні області - Сумську лісостепову та Харківську лісостепову і займає крайню східну частину лісостепової зони України.

Сумська лісостепова область у перспективній мережі національних парків та природних заповідників буде представлена Тростянецьким національним парком, який планується створити на Тростянецького лісгоспу, включаючи сюди Межиріцькі ліси та озеро Шелехівське. Ліси тут представляють складні багатокомпонентні деревостани з різноманітним флористичним складом, що характеризує їх, як тих, що відносяться до Середньоросійської височини у крайньому західному варіанті. Цей парк буде простягатися до річки Ворскли і в значній мірі відіграватиме роль паліатива для Ворсклянського національного парку. Крім національного парку тут пропонується створити Середньосеймський природний заповідник, який буде складатися з двох частин віддалених одна від одної на 60-70 кілометрів. Філіалами заповідника будуть служити урочище Банний яр з лісовою рослинністю та Середньосеймський заказник з комплексом заплавної рослинності.

У Харківській лісостеповій області запроектовано створити Гомольшанський національний парк, у якому зберігатимуться комплекси лісової рослинності правого берега, другої борової тераси та заплавних екосистем з цілим рядом невеликих озер. Тут наявні пам'ятки археології 18 сторіччя. Крім цієї території найбільш придатними для організації національного парку є лісові масиви в околицях міста Богодухова. Цей парк варто назвати "Слобожанський". Він задовольнить потребу у відпочинку населення міст Харкова та Богодухова. Крім того, тут пропонується створити регіональні ландшафтні парки Печенізьке поле та Вовчанський, на основі останнього можна буде планувати створення українсько-російського білатерального регіонального ландшафтного парку.

На базі вищезгаданих існуючих та запропонованих заповідників і національних парків Лісостепової зони необхідно створити Український лісостеповий біосферний заповідник.

СТЕПОВА ЗОНА

Дністровсько-Дніпровська північна степова провінція національними парками і заповідниками не забезпечена у фізико-географічних областях: Південних відрогах Молдавської височини та Південних відрогах Подільської височини. У цих областях практично не залишилось природних територій, які могли б служити базою для створення національних парків, однак, у області Південних відрогів Молдавської височини ще збереглась можливість створити на базі Бородинського лісництва Старомандзирський регіональний ландшафтний парк, де ще збереглась ландшафтна степова діброва з віковими дубами. А у області Південних відрогів Подільської височини є перспективи створити регіональний ландшафтний парк "Шептереди" з системою байрачних лісів. Цей парк у майбутньому можна розширити з метою створення українсько-молдовського білатерального регіонального ландшафтного парку. На межі цих двох областей на базі існуючого регіонального ландшафтного парку "Гранітно-степове Побужжя" планується створити національний парк.

Додатково до забезпечених заповідниками і національними парками областей розробляються нові пропозиції. Зокрема, в області Придніпровської низовини, крім існуючого Дніпровсько-Орільського заповідника доцільно створити на острові Хортиця і плавнях, які розташовані нижче по течії Дніпра національний парк "Великий луг", на річці Самарі на базі Самарських лісів національний парк "Самарський бір", а також в області Приазовської височини національний парк "Лукомор'я" і розширити територію Українського степового природного заповідника. В області Донецької височини крім існуючого національного парку "Святі Гори" запроектовано створити Донбаський регіональний ландшафтний парк з осередками широколистяних лісів в балках та плакорах, а також у Старобільській області південно-західних відрогів Середньоросійської височини на базі Кремінських лісів Сіверськодонецький національний парк, в якому будуть охоронятися найбільш південні осередки бореальної рослинності.

Причорноморська середньостепова провінція не забезпечена заповід-никами і національними парками у Дністровсько-Бузькій, Бузько-Дніпровській, Дніпровсько-Молочанській та Лівобережно-Молочанській фізико-географічних областях.

Дністровсько-Бузька область буде представлена Нижньодністровським національним парком, створення якого передбачено Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні. Рослинний покрив цього парку представляє комплекс болотної, водної, деревно-чагарникової і частково степової рослинності та достатньо репрезентативно віддзеркалює рослинність півдня України.

У Бузько-Дніпровській і Дніпровсько-Молочанській фізико-географічних областях майже не залишилось природних територій для створення національних парків, хоча наукові дослідження необхідно спрямувати на створення невеликих заповідників чи регіональних ландшафтних парків у долинах рік Інгула, Інгульця, балках і по побережжі Каховського водосховища.

Лівобережно-Молочанська область буде представлена Приазовським національним парком, в якому будуть охоронятись екосистеми заплави річки Берди, степові та псамофітні ділянки, плавневі та літеральні комплекси. Цей парк буде поширюватись на Присивашсько-Приазовську область, охоплюючи такі об'єкти: коса Обіточна, Молочний та Утлюцький лимани, озеро Сивашик.

Причорноморсько-приазовська сухостепова провінція практично забезпе-чена заповідниками крім Приморської рівнинної області, у якій запроектовано створити Дніпровсько-Бузький (Нижньодніпровський) національний парк. Цей парк представляє собою велику ділянку нижньої течії Дніпра з прилеглими територіями і є одним з найцінніших заплавно-літоральних об'єктів Європи. Розташована вона в Херсонській адміністративній області. Тут будуть охоронятися типові та рідкісні угрупування заплавних лісів, боліт, лук, піщаних степів, степових схилів Дніпра, відслонень гірських порід. Додатково у Нижньодніпровській фізико-географічній області планується розширити Чорноморський біосферний заповідник та створити регіональний ландшафтний парк "Джарилгач".

Кримська рівнинна провінція не забезпечена національними парками і заповідниками у Тарханкутській, Центрально-Кримській та Керченській фізико-географічних областях.

У Тарханкутській області запроектовано створити Тарханкутський заповідник, де будуть охоронятися у вигляді невеликих масивів степові ділянки, які мають зональні риси. Найбільш оригінальною ділянкою є урочище Джангуль. У Центрально-Кримській області вірогідними ділянками для організації національного парку може бути острів Сасик і знаменитий курорт Саки. В Керченській області запроектовано створити Казантипський та Опукський природні заповідники, які стануть основою для організації Керченського національного парку. Територія цього парку репрезентуватиме типові та унікальні природні комплекси узбережжя з різноманітними формами рельєфу та оригінальними наземними екосистемами та прибережні акваторіальні частини Азовського та Чорного морів із специфічними морськими біоценозами, острови Скелі-Кораблі в Чорному морі. Тут будуть охоронятися степові фітоценози екологічного ряду від пустель до лучних степів, а також особливо цінні чагарникові типи рослинності гігрофітного характеру, галофітні фітоценози прибережної смуги та зарості морських водоростей, а також ділянка цілинного степу з домінуванням тюльпана Шренка. Дана територія характеризується багатою історико-культурною спадщиною. Археологічні знахідки на п-ові Казантип, які відносяться до самих ранніх палеонтологічних стоянок на півострові, дозволяють включити його до ряду важливих об'єктів Керченського історико-географічного регіону.

КРИМСЬКА ГІРСЬКА КРАЇНА

Кримська гірська країна забезпечена заповідниками лише в області Південного берегу Криму. В інших двох областях, це в Передгірній та області Головної гірської гряди запропоновано створити Кримський національний парк на великій площі, Севастопольський національний парк та на невеликій площі національний парк "Чатир-Даг". Більшу частину території Кримського національного парку займають ліси, решта - степи, томіляри, луки, рідколісся із ялівцю високого. На території запроектованого парку є цілий ряд урочищ, що мають надзвичайно важливу наукову цінність. На перспективу проектується у межах всієї Кримської гірської країни створити єдиний національний парк "Таврида" та Кримський біосферний заповідник.