1.3. Біорізноманітність природних заповідників і національних парків в зональному аспекті

КАРПАТСЬКА ГІРСЬКА КРАЇНА

Продовжуючи аналіз забезпеченості фізико-географічних областей Українських Карпат природними заповідниками і національними парками треба відмітити, що у Вододільно-Верховинській області, крім філіалу Стужиці, який є одночасно і регіональним ландшафтним парком, знаходяться національні парки Карпатський та "Синевир". Останній парк представляє біорізноманітність природи гірського масиву Горгани у західній його частині. Національний парк "Синевир" через екологічний коридор - урочище Вільшанка з буковими пралісами - може бути з'єднаний з Широколужанським масивом Карпатського біосферного заповідника. На території парку зростають смерекові, букові та ялицево-смерекові ліси, є елементи субальпійської рослинності і флори. Флора парку нараховує 917 видів судинних рослин, 155 - мохоподібних, 4 - лишайників (рідкісних). До «Червоної книги України» занесено 40 видів флори. Всього на території парку є 29 рідкісних видів мохів. До «Зеленої книги» України занесені угрупування формацій вільхи сірої, явора, гірськососново-сфагнової, пригніченоялиново-сфагнової, а також трьох видів сфагнів - бурого, червоного та дібровного. Фауна парку лише частково проінвентаризована (305 видів комах). До «Червоної книги України» занесено 11 видів фауни.

Карпатський національний парк покликаний охороняти лісову та субальпійська рослинність східного макросхилу Карпат. Тут є ялицево-смерекові та соснові праліси, як реліктові осередки в Карпатах. До Зеленої книги України занесено 9 асоціацій букової, жерепнякової, східнокарпатсько-рододендронової, лежачонаскельницевої формацій. Флора парку налічує близько 1105 видів судинних рослин і 440 мохоподібних. До міжнародних червоних списків занесено 2 види флори, а до «Червоної книги України» - 78 видів судинних рослин та 14 спорових. Фауна хребетних налічує 235 видів. До «Червоної книги України» занесено більше 13 видів тварин.

Природний заповідник "Горгани" знаходиться в області Зовнішніх Карпат. В ньому переважають буково-ялицево-смерекові, ялицево-смерекові та смерекові, особливо кедрово-смерекові праліси (85% території), фітоценози яких занесені до Зеленої книги України. Це одноярусні без підліска фітоценози з домінуванням квасениці, ожики лісової, чорниці та зелених мохів. Трапляються осередки корінних березових лісів чорницевих. Місцями збереглися ліси в абсолютно корінному стані, що відкриває великі можливості для визначення їх, як еталонів у Центральній Європі. попередньо у флорі відмічено 335 видів. До «Червоної книги України» занесено 15 видів рослин. Треба відмітити, що і тваринний світ лише хребетних налічує 110 видів (риби - 5, круглороті - 2, земноводні - 5, плазуни - 4, птахи -73, ссавці - 23 види); з них до «Червоної книги України» занесено 20 видів.

До області Зовнішніх Карпат відноситься і територія національного парку "Вижницький". В рослинному покриві парку переважає лісова рослинність - це ялицево-букові та букові ліси. Флора парку налічує 621 вид судинних рослин. Відомо, що тут зростає 51 вид грибів різних класів. До «Червоної книги України» занесені 26 видів флори. Фауна парку не проінвентаризована. Тут мешкає 186 видів наземних хребетних; з них до «Червоної книги України» занесено 11 видів.

ЗОНА МІШАНИХ ЛІСІВ

Поліська провінція складається із п'яти фізико-географічних областей, із яких лише Волинське Полісся представлене Шацьким національним парком та Житомирське Полісся - Поліським природним заповідником. Без об'єктів цих категорій залишаються Київське, Чернігівське та Новгородсіверське Полісся. Охарактеризуємо цінність біорізноманіття цих двох природно-заповідних територій.

Шацький національний парк (Волинське Полісся) характеризують лісова та болотна рослинність, зокрема соснові ліси та трав'яні осокові болота. На межі північного поширення знаходяться локалітети смерекових лісів. До «Зеленої книги» України занесено: 13 асоціацій лісової рослинності (формації вільхи клейкої, осики, берези повислої, сосни та смереки). Флора парку налічує 795 видів вищих рослин, крім яких ще 200 видів культивується, до міжнародних червоних списків занесені лише черевички зозулині. До «Червоної книги України» занесено 32 види рослин. До «Зеленої книги» України віднесено соснові ліси зеленомохові, чорницеві, ялівцеві, дубово-соснові ліси ліщинові, сосново-миртово-сфагнові, а також угрупування формацій шейхцерієво-сфагнової, осоково-шейхцерієво-сфагнової, осоки Девела, альдрованди пухирчастої, латаття білого та сніжнобілого, глечиків жовтих,їжачої голівки маленької, рдесників червонуватого та туполистого, кушера підводного. На території парку відмічено: 333 види хребетних тварин, з яких ссавців - 44, птахів - 241, плазунів - 7, земноводних -12, риб - 29 видів. До «Червоної книги України» із тваринного світу занесено 33 види.

Поліський природний заповідник (Житомирське Полісся) характерний сосновими лісами та оліготрофними болотами. До «Зеленої книги» України віднесено угрупування соснових лісів зеленомохових, чорницевих та ялівцевих, формацій пригніченососново-сфагнової, шейхцерієво-сфагнової, сфагнів бурого і червоного, латаття білого та сніжнобілого, глечиків жовтих, кушера підводного. Флора судинних рослин нараховує 609 видів, мохоподібних - 139, водоростей - 376, лишайників - 134 види. Із флори до Червоної книги України занесено 14 видів судинних і 3 - спорових. Тваринний світ заповідника налічує 254 види хребетних, з яких 38 - ссавців, 180 - птахів, 7 - плазунів, 10 - амфібій, 19 - риб. До міжнародних червоних списків входять 14 видів фауни, а до «Червоної книги України» - 53 види.

ЛІСОСТЕПОВА ЗОНА

У лісостеповій зоні є чотири фізико-географічні провінції, що охоплюють 18 областей, з яких природні заповідники є в Горбогірній області Розточчя та Опілля (природний заповідник "Розточчя"), Західлно-Подільській та Північно-Подільській височинній областях (прирдний заповідник "Медобори"), області Київського плато або Київської височинної області (Канівський природинй заповідник), Сумської схилово-височинної області західних відрогів Середньо-російської височини (філіал Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина"), а також національний парк "Подільські Товтри", територія якого знаходиться на межі Західно-Подільської, Північно-Подільської та Придніпровсько-Подільської областей. Отже, із 18 областей лісостепової зони заповідники і національні парки є лише в 5 областях. Коротко охарактеризуємо їх наукову цінність.

У природному заповіднику "Розточчя" зростають складні за ценотичною структурою та біогеографічним походженням ліси сосни звичайної, бука європейського, явора, дуба звичайного. До «Зеленої книги» України належать соснові ліси зеленомохові, чорницеві, дубово-соснові ліси ліщинові, буково-соснові ліси, дубові ліси ліщинові, ліщиново-трясучковидноосокові, крушиново-трясучковидноосокові, грабово-дубові ліси, волосистоосокові, яглицеві, угрупування формацій сосни Девела, сальвінії плаваючої, латаття сніжно-білого, глечиків жовтих. Флора заповідника нараховує 830 видів судинних рослин, 212 - мохоподібних, 20 - водоростей, 65 - лишайників, 105 - грибів. До міжнародних червоних списків занесено лише глід український, а до Червоної книги України 32 види рослин. Фауна заповідника нараховує 201 вид хребетних та 450 видів безхребетних (кліщі -203 види, комахи - 218, наземні молюски - 29). Із хребетних тут мешкають 33 види ссавців, 132 - птахів, 6 - плазунів, 11 - амфібій, 18 - риб, 1 - круглоротих. До міжнародних червоних списків занесено 4 види тварин, а до «Червоної книги України» - 19 видів.

Природний заповідник "Медобори" (Західно- та Північно-Подільська височинні області) - це унікальна пам'ять про природу геологічного минулого, аналогу якій в Європі не має. Тут ще збереглися окремі ділянки старих лісів, де поряд з буком, дубом звичайним і грабом ростуть дуб скельний, липа та ясень. Переважають ясенево-дубово-грабові ліси. До Зеленої книги України занесені мішані дубові ліси ведмежецибулеві, угруповання формацій ковил волосистої, пірчастої та осоки низької. За неповними даними флора заповідника налічує близько 600 видів судинних рослин, 166 - мохоподібних, 50 - лишайників. До міжнародних червоних списків занесено 4 види рослин, а до Червоної книги України - 27 видів. Тваринний світ заповідника налічує 42 види ссавців, 124 види птахів, 6 - плазунів, 11 - амфібій. Із них до «Червоної книги України» занесено 8 видів.

Територія Канівського природного заповідника (Київська височинна область) майже вся вкрита грабовим лісом з домішкою дуба звичайного, кленів гостролистого, польового, липи та ясеня. На схилах ярів збереглися типові степові ділянки. До «Зеленої книги» України віднесені лише мішані дубові ліси ведмежецибулеві. Флора судинних рослин налічує 948 видів, 121 - мохоподібних, 266 - водоростей, 170 - лишайників, 747 - грибів. До «Червоної книги України» занесено 21 вид судинних рослин та 5 видів спорових. Тваринний світ налічує 51 вид ссавців, 241 - птахів, 8 - плазунів, 11 - амфібій, 50 - риб. До міжнародних червоних списків віднесено 9 видів тварин, а до «Червоної книги України» - 41 вид.

Філіал Українського степового заповідника "Михайлівська цілина" (Сумська схилово-височинна область) в лісостеповій зоні представляє єдину в Україні цілинну ділянку лучного степу. До «Зеленої книги» України занесено лише угрупування ковили пірчастої. Флора судинних рослин налічує 531 вид, 34 - мохоподібних, 43 - лишайників, 232 - грибів. Тут є 28 видів ссавців, 70 - птахів. До міжнародних червоних списків занесено два види тварин і 6 видів до «Червоної книги України».

Національний парк "Подільські Товтри" має багату і різноманітну лісову рослинність (дубові, грабово-дубові, грабово-дубово-ясеневі і букові ліси). Великий ботаніко-географічний інтерес представляють степи. До «Зеленої книги» України віднесені угрупування ковил пірчастої, закарпатської та волосистої, флора парку налічує близько 1300 видів судинних рослин з яких близько 300 ендеміків та субендеміків, а також реліктових та інших рідкісних видів, які ніде більше не зустрічаються. До «Червоної книги України» занесено 51 вид рослин. Фауна парку налічує близько 300 видів, зокрема 55 видів ссавців, 140 - птахів, 10 - плазунів, 12 - амфібій тощо; з них до «Червоної книги України» занесено 67 видів.

СТЕПОВА ЗОНА

Степова зона поділяється на п'ять провінцій, що охоплюють 18 фізико-географічних областей, з яких природні заповідники є в області Південних відрогів Придніпровської височини (природний заповідник "Єланецький степ"), Орільсько-Самарської низовинної області (Придніпровська низовина) - Дніпровсько-Орільський природний заповідник, області Приазовської височини (Український степовий природний заповідник з філіалами "Кам'яні могили" та "Хомутовський степ"), області Донецької височини (філіал Українського степового заповідника "Крейдяна флора", філіал Луганського природного заповідника "Провальський степ"), Старобільської схилово-височинної області південно-західних відрогів Середньоросійською височини (філіали Луганського природного заповідника "Станично-Луганський", "Стрільцівський степ"), області Задністровського причорномор'я (природний заповідник "Дунайські плавні"), Присивасько-Кримській низовинній області (філіал Кримського природного заповідника "Лебедині острови"), а також національні парки на межі області Донецької височини та Старобільської області південно-західних відрогів Середньоросійської височини (національний парк "Святі Гори"), Присивасько-Приазовської та Присивасько-Кримської низовинної областей (Азово-Сиваський національний парк). Подаємо перелік наукових цінностей біорізноманітності заповідників і національних парків степової зони.

Природний заповідник "Єланецький степ" представляє найбільший у північно-західному Причорномор'ї цілинні землі. Рослинність представлена справжніми степами (різнотравно-типчаково-ковиловими, типчаково-ковиловими та кам'янистими різновидами), рідше чагарниковими. До «Зеленої книги» України занесені угруповання формацій ковил Лессінга, волосистої, української, Залеського та інші. За попередніми даними тут зустрічаються близько 450 видів судинних рослин; з них 15 видів занесено до «Червоної книги України». Фауна повністю не проінвентаризована. Тут нараховується близько 100 видів хребетних, в тому числі 34 види ссавців, 6 - плазунів, 4 - земноводних; із безхребетних - 30 видів бджіл-запилювачів. До «Червоної книги України» занесені 18 видів тварин.

Для Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Орільсько-Самарська низовинна область) характерні осокореві та соснові ліси, лучна, водна та прибережно-водна рослинність. До «Зеленої книги» України віднесені угрупування формацій сальвінії плаваючої, водяного горіха плаваючого, латаття білого, глечиків жовтих. За попередніми даними флора налічує 470 видів судинних рослин. До «Червоної книги України» занесено 10 видів рослин. Тваринний світ налічує 239 видів хребетних, з яких 30 - ссавців, 149 - птахів, 6 - плазунів, 9 - амфібій, 45 - риб. До міжнародних червоних списків занесено 7 видів, а до Червоної книги України - 24 види.

Філіал Українського степового заповідника "Кам'яні Могили" (Приазовська височинна область) характерний різнотравно-типчаково-ковиловим степом на виходах гірських порід Українського кристалічного щита. До «Зеленої книги» України занесені угрупування формацій мигдалю низького, ковил Лессінга, гранітної, волосистої, пухнастолистої, і вузьколистої, пирію ковилолистого, півонії тонколистої. Флора "Кам'яних Могил" нараховує 468 видів судинних рослин, 38 - водоростей, 50 - мохоподібних, 78 - лишайників, 182 - грибів. Тут налічується 50 видів птахів. До міжнародних червоних списків із тварин занесений сліпак звичайний, а до «Червоної книги України» - 8 видів тварин.

Філіал Українського степового заповідника "Хомутовський степ" (Приазовська височинна область) характерний цілинним різнотравно-ковиловим степом. До Зеленої книги України входять угрупування формацій мигдалю низького, ковил Лессінга, української, Залеського, волосистої, закарпатської та пухнастолистої, калофаки волзької, солодки голої, півонії тонколистої. У відділенні є 604 види судинних рослин, 59 мохоподібних, 65 водоростей, 46 лишайників, 283 грибів. Тваринний світ представляють 24 види ссавців, 150 - птахів, 8 - плазунів, 4 - амфібій і 15 - риб. До міжнародних червоних списків занесено 2 види тварин, а до «Червоної книги України» - 23 види.

Філіал Українського степового заповідника "Крейдяна флора" (область Донецької височини) характерний унікальними ділянками кретофільної флори та рослинності, серед середньої течії р. Сіверський Донець. До Зеленої книги України увійшли угрупування формацій сосни крейдяної, ковил Лессінга, волосистої та пірчастої, осоки низької. Флора філіалу нараховує 490 видів судинних рослин, 18 мохоподібних, 76 мікроміцетів. Тваринний світ відділення майже не вивчений.

Український степовий природний заповідник у всіх його відділеннях представлений 14 видами рослин міжнародних червоних списків, 41 вид судинних та 6 видів спорових занесено до «Червоної книги України».

Разом з відділенням "Крейдяна флора" до однієї фізико-географічної області (Донецька височина) входить відділення Луганського природного заповідника "Провальський степ". Для нього характерні кам'янисті типчаково-ковилові степи з байрачними та заплавними дібровами. Флора судинних рослин нараховує 729 видів, 44 мохоподібних, 110 водоростей (орієнтовно), 86 патогенних грибів. До міжнародних червоних списків занесено 6 видів рослин, а до «Червоної книги України» - 20 видів. Тваринний світ представлений 33 видами ссавців, 142 - птахів, 7 - плазунів, 4 - амфібій. До «Червоної книги України» занесено 7 видів тварин.

До однієї Старобільської схилововисочинної фізико-географічної області відносяться філіали Луганського природного заповідника "Стрільцівський степ" та "Станично-Луганський". Для першого характерний цілинний трав'янисто-злаковий ковиловий степ. До «Зеленої книги» України відносяться угрупування формацій мигдалю низького, ковил Лессінга, Залеського, волосистої, дніпровської, найкрасивішої, пухнастолистої, пірчастої, пирію ковилолистого. У флорі відділення налічується 550 видів судинних рослин, 25 - мохоподібних, 10 - водоростей, 65 - патогенних грибів. До міжнародних червоних списків входять 3 види рослин, а до «Червоної книги України» - 17 видів судинних і 1 вид споровий.

Тваринний світ представляють 54 види ссавців, 255 - птахів, 7 - плазунів, 8 - амфібій. До міжнародних червоних списків із фауни занесено 5 видів, а до «Червоної книги України» - 17 видів.

Станично-Луганський філіал - це єдина в Україні заповідна ділянка лісової заплави в Степу. Лісова рослинність представлена типовою дібровою з домішкою в'яза, ясеня, липи та сосновими насадженнями, які чергуються з луками та озерами. Флора налічує 631 вид судинних рослин, 38 - водоростей, 84 - патогенних грибів. До міжнародних червоних списків із рослин занесено 8 видів, а до Червоної книги України - 7 видів. Фауна представлена 40 видами ссавців, 157 - птахів, 9 - плазунів, 5 - амфібій. До міжнародних червоних списків із фауни занесено 7 видів, а до «Червоної книги України» - 20 видів.

Задністровсько-Причорноморська низовинна фізико-географічна область представлена природним заповідником "Дунайські плавні" з характерними водно-болотними угіддями міжнародного та національного значення. До Зеленої книги України увійшли угрупування формацій лепешняку тростинового, схеноплекту приморського, сальвінії плаваючої, альдрованди пухирчастої, водяного горіха плаваючого, плавушника болотного, латаття білого, глечиків жовтих, водяного жовтеця Ріона. Флора заповідника налічує 563 види судинних рослин. З інших груп відомостей немає. До «Червоної книги України» занесено 5 видів флори.

Тваринний світ включає 27 видів ссавців, 238 - птахів, 3 - плазунів, 6 - амфібій, 96 - риб, 2800 водних безхребетних, 89 -комах. До міжнародних червоних списків із них занесено 15 видів, а до Червоної книги України - 63 види.

Філіал Кримського природного заповідника "Лебедині острови" знаходиться в Присивасько-Кримській низовинній фізико-географічній області і покликаний охороняти місця оселення водоплавних і водно-болотних птахів, які сконцентровані в заростях очерету, комишу кримського, катрану понтійського, колосняку чорноморського. Флора судинних рослин складає 84 види, 12 видів водоростей. До міжнародних червоних списків та Червоної книги України занесений лише холодок прибережний. Тваринний світ філіалу складає 13 видів ссавців, 192 - птахів (53 - гніздових), 3 - амфібій. До міжнародних червоних списків із фауни занесено 6 видів, а до «Червоної книги України» - 24 види.

Національний природний парк "Святі Гори" знаходиться на межі Донецької височинної та Старобільської схилово-височинної фізико-географічних областей. Для нього характерні складні широколистяні та прості за ценотичною структурою соснові ліси, а також заплавні луки, степові та кретофільні угрупування. До Зеленої книги України занесені угрупування формацій сосни крейдяної, ковил волосистої, Лессінга, Граффа, української, пухнатолистої, дніпровської та шорсткої, костриці волосистої. Флора парку налічує 943 види судинних рослин. До міжнародних червоних списків внесено 18 видів, а до Червоної книги України 48 видів. Фауна парку налічує близько 2000 видів разом з комахами, з яких 50 видів занесено до «Червоної книги України».

Азово-Сиваський національний природний парк знаходиться в Присивасько-Приазовській фізико-географічній області. Він покликаний охороняти псамофітну степову, лучно-степову, лучну, лучно-болотну та солончакувату рослинність, яка є пристанищем для багатьох видів птахів. Флора парку за неповними даними нараховує близько 240 видів судинних рослин. До «Зеленої книги» України занесені угрупування формацій ковил пірчастої, Лессінга, української та Дніпровської. До «Червоної книги України» занесено 5 видів судинних рослин та 2 види спорових. Найбільшим різноманіттям фауни характеризуються водно-болотні екосистеми. Тут нараховується близько 5 тисяч різних видів фауни, особливо безхребетних. Відмічено 70 видів птахів, 1 - амфібій. До «Червоної книги України» занесено 18 видів тварин.

КРИМСЬКА ГІРСЬКА КРАЇНА

Гірський Крим, як фізико-географічна країна поділяється на такі три фізико-географічні області: Передгірна, Область головної гірської гряди та Південнобережно-Кримська область. Всі існуючі нині заповідники Криму відносяться до останньої фізико-географічної області. Інші дві області досі не представлені природними заповідниками та національними парками.

Для Карадазького природного заповідника характерні широколистяні ліси з дуба пухнастого, граба, ясеня, різнотравно-ковилово-злакові степи, ялівцеві та фісташко-дубові рідколісся. До Зеленої книги України входять скельно-дубовий ліс кизилово-фізоспермовий, угрупування формацій ялівцю високого, фісташки туполистої, ковил Браунера, Лессінга, понтичної, волосистої, асфоделіни кримської та жовтої. Тут нараховується 1023 види судинних рослин, 76 - мохоподібних, 591 - водоростей, 94 - лишайників, 64 - грибів. До міжнародних червоних списків занесено 28 видів флори, а до «Червоної книги України» - 66 видів флори та мікобіоти. Тваринний світ складають 41 вид ссавців, 198 - птахів, 8 - плазунів, 4 - амфібій, 107 - риб. До міжнародних червоних списків занесено 13 видів тварин, а до «Червоної книги України» - 86 видів.

Природний заповідник "Мис Мартьян" зберігає реліктову рослинність середземноморського типу - ялівцеві, суничниково-ялівцеві, дубово-ялівцеві і дубові ліси. Особливу цінність мають праліси ялівцю високого. До Зеленої книги України входять пухнастодубові ліси, червоноялівцеві, угрупування формацій ялівцю високого, суничника дрібноплодого та фісташки туполистої. Флора вміщує 536 видів судинних рослин, 69 - водоростей, 92 - лишайники, 19 - грибів. До міжнародних червоних списків входять 3 види рослин, а до «Червоної книги України» - 35 видів. Тваринний світ включає: із хребетних - 17 видів ссавців, 146 - птахів, 7 - плазунів, 4 - амфібій, 52 - риб; безхребетні представлені 2 видами найпростіших, 7 -губок,10 - кишкопорожнинних, 4 - круглих червів, 1 - немертин, 276 - кільчастих червів, 66 - молюсків, 35 - ракоподібних, 2 - павукоподібних, 1 - голкошкірих. До міжнародних червоних списків увійшли 5 видів фауни, а до «Червоної книги України» занесено 35 видів.

Ялтинський гірсько-лісовий заповідник забезпечує збереження і відновлення типових гірськолісових природних комплексів, переважно із насаджень сосни кримської, а також пухнатодубові, східнограбові та грабово-букові ліси. До Зеленої книги України входять пухнатодубові ліси червоноялівцеві, букові ліси тисові, угрупування формацій ялівцю високого, сосни Палласа, Коха, суничника дрібноплодового, ялівцю козацького, низькорослого, ковили каменелюбивої, осоки низької, асфоделіни кримської та жовтої. Флора складається із 1363 видів судинних рослин, 38 - мохоподібних, 82 - водоростей, 104 - грибів. До міжнародних червоних списків включено 27 видів рослин, а до «Червоної книги України» - 80 видів. Світ тварин складають: хребетні - 158 видів (30 - ссавців, 113 - птахів, 11 - плазунів, 4 - амфібій) та безхребетні (молюски - 19, лускокрилі - 90 видів). До міжнародних червоних списків занесені із тварин 5 видів, а до «Червоної книги України» - 36 видів.

Кримський природний заповідник у Південнобережно-Кримській області охоплює в Криму дубові, букові та соснові ліси, а також унікальні реліктові ділянки з тису ягідного, ялівцю високого. До Зеленої книги України увійшли скельнодубовий ліс кизилово-фізоспермовий, кизиловий, буковий ліс тисовий, угрупування формацій сосни Палласа, Коха, ялівців козацького, низькорослого, ковил каменелюбної та волосистої, осоки низької, асфоделіни кримської та жовтої. Флора судинних рослин налічує 1165 видів, 138 - водоростей, 140 - грибів. До міжнародних червоних списків занесено 19 видів рослин, а до «Червоної книги України» - 55 видів судинних і 11 видів спорових. Тваринний світ налічує 37 видів ссавців, 162 - птахів (72 - гніздових), 10 - плазунів, 4 - амфібії, 5 - риб. До міжнародних червоних списків занесено 8 видів тварин, а до Червоної книги України - 40 видів.

Таким чином, проаналізувавши забезпеченість фізико-географічних областей природними заповідниками та національними парками треба зробити висновок, що повністю забезпеченими є Лівобережно-Придніпровська північностепова провінція та Карпатська гірська країна, у якій лише одна фізико-географічна область (Передкарпаття) не має цих об'єктів. У Поліській підпровінції заповідники чи національні парки відсутні у Київському, Чернігівському та Новгород-Сіверському Поліссі; у Західно-Українській лісостеповій провінції - відсутні у трьох областях (Прут-Дністровській, Мале Полісся та Волинська височина), у Дністровсько-Дніпровській лісостеповій провінції - відсутні у Центральній, Південній і Північній областях Придніпровської височини, Придніпровсько-Подільській, Подільського Побужжя та Південній області Подільської височини; у Лівобережно-Придніпровській лісостеповій провінції відсутні в усіх чотирьох, Північній і Південній областях Придніпровської рівнини, Північній і Південній областях Полтавської рівнини; у середньоросійській лісостеповій провінції - із двох областей відсутні лише у одній (Харківській області); у Дністровсько-Дніпровській північній степовій провінції відсутні також у двох областях - Південних відрогів Молдавської та Подільської височин; у Причорноморській середньостеповій провінції відсутні - у Дністровсько-Бузькій, Бузько-Дніпрвській, Дніпровсько-Молочанській та Лівобережно-Молочанській областях; у Причорноморсько-Приазовській сухостеповій провінції - відсутні лише у Приморській рівнинній області; у Кримській рівнинній провінції - відсутні у Тарханкутській, Центрально-Кримській та Керченській областях; у Кримській гірській країні - у Передгір'ї та Області головної гірської гряди.

Аналіз цього матеріалу довів, що фізико-географічне районування може бути використане здебільшого для виявлення репрезентативності ландшафтної різноманітності, а для виявлення флористичної різноманітності необхідно брати відповідно флористичне районування, а також аналогічну для фауністичної репрезентативності - фауністичне, ценотичної - геоботанічне районування. Однак, універсальним для заповідної справи може бути на нашу думку біогеграфічне районування, оскільки воно найбільше наближене до системного огляду репрезентативності біорізноманітності та ландшафтів природно-заповідних територій.