1.2. Біорізноманітність біосферних заповідників в зональному аспекті

Як відомо, нині в Україні є три біосферних заповідники. Один із них - найстаріший в Україні, який у 1998 році відзначатиме офіційний 100-річний ювілей, є біосферний заповідник "Асканія-Нова", хоча перша заповідна ділянка асканійського степу була проголошена Ф.Е.Фальц-Фейном на 10 років раніше, ніж офіційна дата заснування заповідника. Крім нього, в Україні статус біосферного отримали Указом Президента України, після визнання ЮНЕСКО, Карпатський та Чорноморський державні заповідники.

Біосферний заповідник "Асканія-Нова" репрезентує Присивасько-Приазовську низовинну область, Причорноморсько-Приазовську сухостепову провінцію Степової зони. Він забезпечує збереження єдиної у Європі ділянки типчаково-ковилового степу з переважаючою рослинністю дернових злаків. Основними угрупованнями є типчаково-українськоковиловий, типчаково-воло-хатокринітарієвий, типчаково-лессінгоковилово-українськоковиловий, волосисто-ковилово-пирійовий, волосистоковилово-ранньоосоковий, чистогіллястоколос-няковий, типчаково-гіллястоколосняковий, вузьколистотонконоговий, безосто-колосовий, прибережностоколосовий, повзучопирійовий, ранньоосоковий степ. Із них до «Зеленої книги» України занесено вісім асоціацій формацій мигдалю низького, ковили Лессінга, української, волосистої. Флора заповідника нараховує 1079 видів судинних рослин (із них на заповідному степу - 458 видів), мохоподібних - 21, водоростей - 75 (із них синьо-зелених - 50), лишайників - 21, грибів - 143 (46 - агарикальних, 97 - мікроміцетів). До міжнародних списків видів, що особливо охороняються, занесено 5 видів флори, а до «Червоної книги України» - 18 видів. Фауна ссавців нараховує 30 видів, птахів - 21, плазунів - 6, амфібій - 4, риб - 3, безхребетних - 6000 видів (комах - понад 5000 видів). До міжнародних червоних списків віднесено 11 видів фауни, а до «Червоної книги України» - 41 вид.

До тієї ж провінції, що і "Асканія-Нова", але до сусідньої Нижньо-дніпровської терасово-дельтової низовинної області відноситься територія Чорноморського біосферного заповідника, який рішенням сесії координаційної ради ЮНЕСКО у 1984 році був затверджений у цьому статусі. Переважають ландшафти типчаково-полинових причорноморських степів, солончаків. Заповідник виконує особливо важливу роль в охороні гніздових та перелітних птахів. Характерними рослинними угрупуваннями є беккеровокострицеві, маршаловополиново-пісковокелерієво-лавренковоситнякові, степовотимофіїв-ково-борознистокострицеві, бородавчастогаліміоново-монспелійськокамфоро-смотипчакові, звичайносолонцеві, шишкуватосарзанові, фомінопокіснецеві, сантонійськополиново-житнякові, пухнастоквітковожитнякові, звичайноочеретові, видовженопирієві, жорсткоехінопсилонові, содовокурайові, чорноморськоко-лоснякові, колхідськоосокові, дніпровськоберезові, дніпровськоберезово-звичайнодубові, чорновільхові. До «Зеленої книги України» занесено 11 асоціацій формацій берези дніпровської, ковили волосистої та дніпровської. Флора судинних рослин нараховує 624, мохоподібних - 61, водоростей - 105, лишайників - 14, грибів - 172 види. До міжнародних червоних списків занесено 9 видів флори, а до «Червоної книги України» - 14 видів. Фауна ссавців налічує 47, птахів - 302 (145 гніздиться у заповіднику), плазунів - 9, амфібій - 4, риб - 70, комах - 4000, павуків - 160, наземних молюсків - 25, кліщів-паразитів хребетних тварин - 100, корененіжок - 10, губок - 9, актиній - 2, поліхет - 42, вищих ракоподібних - 55, водних молюсків - 38 видів. До міжнародних червоних списків занесено 12 видів фауни, а до «Червоної книги України» - 68 видів.

Карпатський біосферний заповідник має декілька філіалів, які знаходяться в фізико-географічній країні - Українські Карпати. Зокрема, Чорногірський, Угольсько-Широколужанський та Свидовецький масиви належать до Полонинсько-Чорногірської області, Мармароський та Кузій - до Рахівсько-Чивчинської області, Стужиця - до Вододільно-Верховинської області, "Долина нарцисів" - до області Вулканічних Карпат та міжгірських котловин, Юліївська гора та Чорна гора - Закарпатської низовинної області. Таким чином, всі області Українських Карпат представлені лише у Закарпатській адміністративній області філіалами Карпатського біосферного заповідника. У Чорногірському масиві найяскравіше виявлена висотна диференціація, на великих площах зростають коренні смерекові ліси, в Угольсько-Широколужанському масиві сконцентровано найбільший у Європі осередок букових пралісів, у Мармароському масиві зберігаються унікальні буково-ялицево-смерекові та смерекові праліси, на масиві Кузій - буково-дубові, ялицево-дубові ліси на верхній межі поширення, на Стужиці - букові та ялицево-букові корінні ліси, на Свидовецькому масиві - мішані ясенево-букові, буково-яворові, смереково-букові та буково-ялицеві праліси. На Юліївській та Чорній горах зростають різновікові листяні ліси з участю дуба скельного, зустрічаються ділянки лісостепового характеру з фрагментами понтичних елементів флори. У "Долині нарцисів" зберігається природний комплекс з єдиними у Європі заростями нарциса вузьколистного - рідкісного виду на північній межі поширення. Переважаючими угрупуваннями є смерекові ліси чорницеві, квасеницеві, чорницево-квасеницеві, лісоожикові, букові ліси бульбистозубницеві, залозистозубницеві, переліскові, маренкові, жіночобезщитникові, буково-смерекові ліси, чоловікощитникові, переліскові, ялицево-буково-смерекові ліси, квасеницеві, зеленчукові, лісовоожикові, жіночобезщитникові, гірськососново-чорницево-зеленомохові угрупування, чорницеві, лохинові зарості, луки костриці лежачої та червоної, біловуса стиснутого, щучника дернистого, скупченоситниково-нарцисові. До Зеленої книги України віднесено фітоценози формацій рододендрону східнокарпатського, нарцису вузьколистного, костриці Карпатської, сухоцвіту лежачого, горянки дворядної, ломикаменя зірчастого, тонконогу Дейла, сугайника карпатського, осоту Вальдештейна, жерухи Опіца, пригніченоялиново-сфагнової, гірськососново-сфагнової, субформацій ялицево-дубових лісів з дуба скельного, буково-липових лісів, групи асоціацій букових лісів тисових, асоціацій - букового лісу одноквітковоперлівково-левурдового, серцевидноживокостового та адености-лесового. Флора заповідника складається із 396 видів лишайників, 440 - мохоподібних, 465 - водоростей, 1062 - судинних рослин, з яких на масиві Стужиця зростає 550 видів. Мікобіота налічує 262 види. До «Червоної книги України» запропоновано внести 9 видів лишайників, а також 65 видів мохоподібних, 15 видів водоростей та 10 видів грибів є рідкісними. Із судинних рослин до «Червоної книги України» занесено 73 види. Окремо на масиві Стужиця зростають 27 червонокнижних видів рослин та 19 спорових. Фауну заповідника складають: круглі черви - 17, багатоніжки - 31, комахи - 1081, павукоподібні - 188, круглороті - 1, риби - 22, земноводні - 13, плазуни - 7, птахи -172, ссавці - 64 види. До «Червоної книги України» занесені - 75 видів фауни, а до міжнародних червоних списків занесені 12 видів.

Таким чином, біосферні заповідники в Україні представлені лише у двох фізико-географічних провінціях - Карпатській гірській країні та Степовій зоні і третій Дунайський також проектується у степовій зоні, що викликає певну диспропорцію у географічному поширенню їх в Україні і нерівномірне забезпечення біорізноманітності охороною.