
- •Буковинський державний медичний університет
- •1. Навчально-методичне обгрунтування теми.
- •2. Навчальна мета:
- •Студент повинен знати:
- •Опанувати практичні навички:
- •3. Виховна мета.
- •5. План і організаційна структура навчального заняття.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •Зовнішні подразники
- •1. Облігатні (безумовні) – викликають простий дерматит.
- •2. Факультативні (умовні) – викликають алергічний дерматит.
- •Дерматит простий
- •Контактний алергічний дерматит
- •Токсикодермії
- •5.3. Заключний етап.
- •6. Матеріали методичного забезпечення заняття (матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів):
- •7. Рекомендована література:
- •7.1. Основна:
- •7.1. Додаткова:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Буковинський державний медичний університет
“Затверджено”
на методичній нараді кафедри
дерматовенерології
“___” ___________ 200__р.
(Протокол № __)
Завідувач кафедри
Д.мед.н., професор ___________
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
практичного заняття
Тема заняття
“ Дерматити. Токсикодермії”
Модуль “Дерматовенерологія”
Змістовий модуль 5. Екзема. Дерматити. Токсикодермії. Нейродерматози
Навчальна дисципліна:
Дерматовенерологія
Курс - 4
Факультет - медичний № 1, 2
Спеціальність - лікувальна справа
кількість годин - 2
Методичну розробку склала
асистент
Чернівці, 2008
Тема. “ Дерматити. Токсикодермії. Діагностика, клініка та лікування”.
1. Навчально-методичне обгрунтування теми.
Алергодерматози (дерматити, токсикодермії, екзема) є найбільш поширеною групою захворювань шкіри, які в структурі дерматологічної захворюваності складають від 20 до 43%). В останні роки алергодерматози мають тенденцію до більш тяжкого клінічного перебігу з розвитком ускладнень, хронізацією патологічного процесу на шкірі, частими рецидивами, резистентними до традиційних методів лікування, що є причиною тривалої непрацездатності пацієнтів, зниження якості їх життя та соціальної активності. Водночас слід відзначити зростання кількості хворих на медикаментозні токсикодермії, які реєструються приблизно у 10% стаціонарних та амбулаторних хворих. Все це обгрунтовує важливе медико-соціальне значення алергодерматозів, т .ч. дерматитів і токсикодермії. Вивчення теми дає можливість дізнатись про етіологічні та патогенетичні чинники даних захворювань шкіри, осмислити механізми їх розвитку у конкретного хворого. Різноманітність клінічних проявів алергодерматозів диктують необхідність вивчення даних нозологічних одиниць з метою вірної діагностики, своєчасного адекватного лікування та профілактики.
2. Навчальна мета:
Студент повинен знати:
сучасні поняття про етіопатогенез алергодерматозів (дерматитів, токсикодермій);
шляхи та імовірні умови сенсибілізації організму;
фактори, що впливають на перебіг алергодерматозів;
чинники, що викликають токсикодермію;
класифікацію дерматитів;
загальний клінічний перебіг дерматитів;
клініку типового перебігу алергійного дерматиту;
диференційну діагностику дерматитів та токсикодермій;
загальні принципи лікування та диспансеризації хворих на алергічні дерматити та токсикодермії.
2.2. Вміти:
трактувати сучасні поняття про етіопатогенез алергодерматозів (дерматитів, токсикодермій);
вирізняти шляхи та імовірні умови сенсибілізації організму;
вирізняти фактори, що впливають на перебіг алергодерматозів;
робити висновки стосовно чинників, що викликають токсикодермію;
трактувати класифікацію дерматитів;
пояснювати загальний клінічний перебіг дерматитів;
пояснювати клініку типового перебігу алергійного дерматиту;
зробити попередню оцінку диференційної діагностики дерматитів та токсикодермій;
визначати загальні принципи лікування та диспансеризації хворих на алергічні дерматити та токсикодермії.