Які пільги має молодий спеціаліст?

Серед пільг, які надаються молодим спеціалістам, виокремлюють дві норми, визначені статтями 26 і 197 КЗпП.

Відповідно до статті 26 КЗпП при прийнятті на роботу молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів не встановлюється випробування. Це стосується і молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів. Остання категорія також належить до молодих спеціалістів.

Інша пільгова норма, визначена частиною другою статті 197 КЗпП, стосується гарантій, встановлених державою, щодо працевлаштування за фахом на підставі посвідчення про направлення на роботу на період не менше трьох років тим молодим спеціалістам, які навчалися в державних навчальних закладах і потреба в яких раніше була заявлена підприємствами.

При наданні цієї пільги слід керуватися вимогами Порядку № 992, Положення № 79, Положення № 402, Положення № 468.

Стосовно надання молодому спеціалістові пільг при звільненні слід зазначити, що роботодавець має право звільнити його у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП (п. 26 Порядку № 992). Це фактично означає, що протягом трирічного (п'ятирічного) періоду пільг при звільненні, наприклад за скороченням штатів тощо, молоді спеціалісти не мають.

Які обов'язки молодого спеціаліста?

Згідно з нормативно-правовими актами молоді спеціалісти зобов'язані:

– відпрацювати за призначенням не менше трьох років, а випускники Національної академії державного управління при Президентові України – п'яти років;

– відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати у разі неприбуття за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років (випускники Національної академії державного управління при Президентові України – п'яти років).

Поважними причинами, відповідно до яких молодий спеціаліст може не приступити до роботи, вважаються такі:

– встановлення інвалідності першої або другої групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

– встановлення інвалідності першої або другої групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника;

– якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда;

– проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), у т. ч. за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Службі безпеки України, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

– вступ до вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації.

Роботодавець може розірвати договір з молодим спеціалістом до закінчення трирічного періоду у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП (виявленої невідповідності працівника займаній посаді, систематичного невиконання трудових обов'язків тощо), у т. ч. у разі:

– неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком (якщо медичний огляд для прийняття на роботу відповідно до законодавства є обов'язковим) або висновком медико-соціальної експертної комісії;

– банкрутства роботодавця.