
- •Поясніть в яких сферах та аспектах суспільного життя проявляє себе політична діяльність?
- •Що таке інтерес та його значення в розумінні політики?
- •3. Дайте порівняльну характеристику ідеям Платона і Арістотеля про політичне упорядкування держави
- •Поясніть чому держава є головним політичним інститутом.
- •Обґрунтуйте форму державного правління в Україні.
- •6. Розкрийте суть проблем розвитку правової держави в Україні.
- •7.В чому полягає сенс правової держави?
- •8.Які структурні інститути громадського суспільства вам відомі?
- •9.Що таке політична партія? Чим політична партія відрізняється від громадсько-політичної організації?
- •10.Що таке громадський рух? Які функції виконують громадські рухи та організації в сучасному світі?
- •11.Проаналізуйте, чим відрізняється перехід до демократії в Україні
- •12. Поясніть місце та роль політичної культури в сучасному суспільстві.
- •13. Доведіть, що політична культура сучасного українського суспільства
- •14.Виділіть чинники політичної поведінки особи.
- •15. Обґрунтуйте мотивацію активності і пасивності громадян сучасної України.
- •16. Розкрийте характер формування політичних еліт в Україні.
- •17. Чи існують відміності в стилі політичного лідерства в різних країнах? Які чинники визначають ці особливості?
- •18. Проаналізуйте можливі чинники деформації демократії як політичного режиму.
- •19. Сформулюйте особисту думку впливу політики на розвиток сучасної України.
- •20. Доведіть, що існування суспільства без влади не можливе.
- •21. Назвіть основні функції політології. Яка функція є найголовнішою?
- •22. Виділіть основні особливості легітимації політичної влади в Україні.
- •23. Назвіть основні аспекти сучасного розуміння демократії.
- •24. Сформулюйте своє бачення визначальних проблем становлення й розвитку демократії в Україні.
- •26. Розкрийте актуальність політології як науки та навчальної дисципліни.
7.В чому полягає сенс правової держави?
Термін «правова держава» на першийпогляд видається тавтологічним (як, скажімо, вислови «холодний лід» чи «гарячий вогонь»), оскільки будь-яка держава може вважатися правовою з огляду на наявність у ній законів, певної системи права. Однак у зазначеному контексті термін «правова» має дещо інше значення, ніж «законна», яке грунтується на- тому, що не все законне є правовим і не всяка держава з наявною у ній системою законів є правовою. Сенс ідеї правової держави, яка лежить в основі відповідної теорії, полягає в тому, щоб зв'язати політичну владу, державу правом, підпорядкувати її дії закону. Пошуки принципів, форм і механізмів для встановлення належних взаємозалежностей та узгодженої взаємодії державної влади і права розпочалися ще в глибоку давнину. Ідея необхідності дотримання законів у державному управлінні знайшла свій усебічний розвиток, зокрема, у Стародавньому Китаї у вченні, яке дістало назву «легізм» (від лат. legis — закон). Найвідоміший теоретик легізму Шан Ян доводив, що організація державного управління має грунтуватися на основі єдиних, чітко визначених законів, що спираються на суворі покарання. Закони, а не особисті бажання, не свавілля правителів повинні лежати в основі державного управління. Легісти вважали, що взаємовідносини між державною владою і населенням є за своєю природою антагоністичними, і тримати маси в покорі можна лише за допомогою жорстоких законів.
8.Які структурні інститути громадського суспільства вам відомі?
Громадянське суспільство є системою, яка складається з кількох частин. Це, по-перше, громадські організації (інститути), які виконують соціальні функції; по-друге, механізми взаємодії між суспільством та державою; по-третє, механізми контролю суспільством владних відносин.
Поняття „інститут” багатозначне. В сучасній науковій літературі не існує єдиної думки щодо чітких критеріїв визначення інституту громадянського суспільства. Тому постійно виникають дискусії щодо того, відносити до них чи ні політичні партії, органи місцевого самоврядування тощо, оскільки вони перебувають „на пограниччі” суспільних, громадських державних відносин і виступають своєрідним посередником між суспільством і державою. Аналіз усталених трактувань поняття „політичний інститут” дає змогу визначити цей інститут, з одного боку, як комплекс принципів та норм, формальних і неформальних правил, котрі регулюють процеси у сфері політики [1], а з іншого – як специфічну форму організації владної діяльності та сталий засіб впорядкованості політичних відносин, що забезпечують стабільне, тривале функціонування політичної організації суспільства як важливого елемента політичної системи [2].
З наведених визначень бачимо, що політичні інститути – це явища і процеси політичного життя суспільства, до яких належать як самі політичні установи, так і процеси їх упорядкованого функціонування. Тобто, інститут громадянського суспільства можна визначити як специфічну форму самоорганізації громадян, котрі регулюють процеси поза сферою діяльності держави, керуючись певними нормами і правилами. Процес утворення, закріплення та визнання основними політичними акторами політичних норм, процедур, цінностей та еталонів політичної поведінки, а також засобів контролю за їх дотриманням є інституалізацією [3].