24. Сформулюйте своє бачення визначальних проблем становлення й розвитку демократії в Україні.

Утвердженню демократії має передувати формування держави, легітимність

якої не ставиться під сумнів її громадянами. Важливим чинником є також

формування нації, яка надає державному утворенню ознак цілісності й

достатньої для демократичного функціонування єдності, а громадянам —

почуття відповідальності за свою державу та той політичний лад, який у

ній утверджується.

Ідеологічна сегментованість перехідного суспільства. Одним із чинників

стабільного й динамічного розвитку суспільства може стати ідея, яка

об'єднує усі суспільні групи і спрямовує їх до спільної мети. На початку

державного будівництва ця роль відводилася національно-державницькій

ідеї. Проте надалі з'ясувалось, що національна ідея може виступати як

традиційна апеляція до комплексу таких ідей, як самостійність,

соборність, патріотизм, самобутність тощо.

На жаль, національна ідея в Україні так і не переросла в ідеологію,

тобто в систему регулятивних установок суспільного життя з відповідним

механізмом її впровадження. Не відбулося вчасного перенесення акценту з

«незалежності від...» на «незалежність для...» Владна еліта, що

складалася здебільшого із представників колишньої комуністичної

номенклатури, не зуміла легітимізувати себе в очах представників різних

регіонів і різних суспільних груп і не захотіла скористатись об'єднавчим

потенціалом загалом чужої для неї національної ідеї.

25. Проаналізуйте соціальну структуру сучасного українського суспільства та її вплив на державну політику.

В соціально-класовій структурі України продовжуються процеси соціальної диференціації та поляризації суспільства, зокрема диференціації доходів населення. Відбувається поступовий, складний, суперечливий процес становлення нового типу соціально-класової структури на основі демонтажу існуючої соціальної структури і формування різноманітних елементів нової — класів, соціальних верств, груп, прошарків тощо.

Поступово складаються контури трьох основних рівнів, верств соціальної ієрархії: вищого, середнього і нижчого класів. Однак зазначені рівні соціальної ієрархії не становлять цілісного утворення і багато в чому є невизначеною, напіврозмитою структурою. Особливість розвитку соціально-класової ієрархії українського суспільства полягає в повільному збільшенні середнього класу за швидкого збільшення вищого та нижчого класів і поглиблення на цій основі соціальної поляризації.

26. Розкрийте актуальність політології як науки та навчальної дисципліни.

Специфіка предмету і методу політичної науки. Політологія - важлива, невід'ємна частина гуманітарної науки. Політологія - наука про протиріччя, тенденції і закономірності політичного розвитку суспільства. Роль, місце і значення політики в сучасному світі. Закони і категорії політичної науки, їх характер, специфіка і співвідношення з законами і категоріями інших суспільних і гуманітарних наук. Методи і функції політології в оновленні сучасної цивілізації. Завдання політології, її роль у формуванні політичної культури людини і в пізнанні загальнолюдських ідеалів і цінностей. Визначення рівня і критеріїв законності, істинності, справедливості та ефективності дій суб'єктів політики і створення оптимальної моделі соціально-політичного устрою - основне завдання політології. Соціально-політична і професійна позиція політолога в сучасному світі.

Політика як управлінська діяльність - одна з головних сфер суспільного життя. Політика як синтез найрізноманітніших типів і форм людської діяльності. Дослідження тенденцій та законів розвитку політичного життя соціальних інститутів і спільностей - основний предмет політології як науки. Загальносоціологічний закон історичного прогресу, його особливості і роль у виникненні та зміні політичних систем суспільства. Закони функціонування політики, їх значення у розвитку явищ політичної дійсності.

Актуальність питання про специфіку предмету політичної науки у сучасних умовах. Різноманітність підходів щодо визначення предмету політології. Синтез соціально-політичного, історичного, філософського, юридичного та соціологічного підходів. Необхідність дослідження реальних суб'єктів політичних відносин, виділення специфіки їх регулювання та управління для теоретичних уявлень і політичної практики. Особливості світового політичного процесу як об'єкту політології.