
- •Поясніть в яких сферах та аспектах суспільного життя проявляє себе політична діяльність?
- •Що таке інтерес та його значення в розумінні політики?
- •3. Дайте порівняльну характеристику ідеям Платона і Арістотеля про політичне упорядкування держави
- •Поясніть чому держава є головним політичним інститутом.
- •Обґрунтуйте форму державного правління в Україні.
- •6. Розкрийте суть проблем розвитку правової держави в Україні.
- •7.В чому полягає сенс правової держави?
- •8.Які структурні інститути громадського суспільства вам відомі?
- •9.Що таке політична партія? Чим політична партія відрізняється від громадсько-політичної організації?
- •10.Що таке громадський рух? Які функції виконують громадські рухи та організації в сучасному світі?
- •11.Проаналізуйте, чим відрізняється перехід до демократії в Україні
- •12. Поясніть місце та роль політичної культури в сучасному суспільстві.
- •13. Доведіть, що політична культура сучасного українського суспільства
- •14.Виділіть чинники політичної поведінки особи.
- •15. Обґрунтуйте мотивацію активності і пасивності громадян сучасної України.
- •16. Розкрийте характер формування політичних еліт в Україні.
- •17. Чи існують відміності в стилі політичного лідерства в різних країнах? Які чинники визначають ці особливості?
- •18. Проаналізуйте можливі чинники деформації демократії як політичного режиму.
- •19. Сформулюйте особисту думку впливу політики на розвиток сучасної України.
- •20. Доведіть, що існування суспільства без влади не можливе.
- •21. Назвіть основні функції політології. Яка функція є найголовнішою?
- •22. Виділіть основні особливості легітимації політичної влади в Україні.
- •23. Назвіть основні аспекти сучасного розуміння демократії.
- •24. Сформулюйте своє бачення визначальних проблем становлення й розвитку демократії в Україні.
- •26. Розкрийте актуальність політології як науки та навчальної дисципліни.
19. Сформулюйте особисту думку впливу політики на розвиток сучасної України.
Світовий досвід економічного розвитку багатьох країн доводить, що немає і не може бути ефективної соціально орієнтованої економіки, яка б спираючись на умови сучасної конкурентної боротьби та зовнішнього економічного протекціонізму, функціонувала без активного впливу держави.
Держава здійснює функції підтримки ринкових відносин у формі захисту приватної власності, регулювання процесів обміну, вирішення окремих питань соціального характеру, забезпечує створення правової бази функціонування суб'єктів малого підприємництва тощо. Тобто держава визначає межі і параметри функціонування та розвитку соціально орієнтованої ринкової економіки та її суб'єктів.
Державна політика за своїми напрямами, характеристиками і пріоритетами має бути комплексною та охоплювати всі сфери суспільного життя.
Можливо виділити наступні структурні частини державного регулювання економіки України: фінансова політика; структурна політика; інвестиційна політика; науково-технічна політика; інноваційна політика; державне регулювання підприємництва; державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності; державне регулювання цін та інфляції; регіональна економічна політика; соціальна політика; державне регулювання природоохоронної діяльності.
20. Доведіть, що існування суспільства без влади не можливе.
Виникнення інституту влади було відповіддю на потреби та необхідність організації належного функціонування будь-якого колективу. З іншого боку, - необхідність забезпечення його захисту від можливого нападу ззовні чи стихійного лиха, та недопущення можливих внутрішніх руйнівних дій на шляху його розвитку та ін. Перешкодою на шляху цього мала стати влада.
Як бачимо, влада виникає там і тоді, де є відносини панування й підпорядкування, шо є частиною суспільних відносин і ґрунтуються на силі, авторитеті, згодом - на законі. Кожен тип (форма) влади має свої суб'єкти і об'єкти дії та засоби досягнення (реалізації) поставлених завдань (мети).
Влада відображає вольові відносини між людьми (спільнотами) в межах певної соціальної системи, що забезпечують одній із сторін можливість вияву і домінування своєї волі через наявні (в даній системі) форми суспільної організації з метою здійснення керівництва життям суспільства. Це здатність і можливість певних соціальних інститутів здійснювати свою волю, справляти необхідний вплив на діяльність чи поведінку людей за допомогою певних засобів.
Теорії походження (виникнення) влади існують різні. Так, класична (арістотелівська) гласить, що вона бере свій початок з первісного ладу (тобто існує вічно).
В умовах існування класового суспільства влада все більше стає політичною. Арістотель вважав, що вона є єдино можливим засобом соціалізації, окультурення людини. Подібної точки зору притримуються й деякі сучасні мислителі, вважаючи, що саме завдяки їй сформувалась сучасна людина (суспільство).
21. Назвіть основні функції політології. Яка функція є найголовнішою?
Узагальнюючи наявні точки зору, можна виокремити п'ять основних функцій політології: теоретичну, методологічну, практичну, виховну і прогностичну. Теоретична, або концептуально-описова, гносеологічна, пізнавальна, функція політології полягає у розробленні нею різних теорій, концепцій, гіпотез, ідей, категорій, понять, формулюванні закономірностей, які описують і пояснюють багатоманітні явища і процеси політичного життя суспільства. З теоретичною функцією політології тісно пов'язана її методологічна функція, яка полягає в тому, що категорії й поняття цієї науки, а також формульовані нею закономірності використовуються іншими науками як теоретичний інструментарій у дослідженні політичних явищ і процесів. Наприклад, категорії «політика», «політична влада», «політична система суспільства», «політичний процес», «політичний режим», «політична партія» тощо розробляються саме політологією, однак широко використовуються й іншими науками. Політологія дає цим наукам дослідницькі схеми, прийоми пізнання політичних явищ і процесів. Практична, або прикладна, функція політології полягає у її зорієнтованості на вирішення конкретних практичних політичних завдань і проблем. На основі розроблюваних нею теоретичних положень політологія формулює рекомендації щодо здійснення політики, проведення тих чи інших заходів і кампаній. Найповніше практична функція політології проявляється у прикладній політології, основний зміст якої складає розроблення різних політичних технологій. Політологія впливає на формування світогляду індивіда, даючи йому знання про політичну сферу суспільного життя, про політичні інститути, права, свободи та обов'язки громадянина, політичну культуру. Вона відіграє вирішальну роль у політичній соціалізації як процесі засвоєння індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей, впливає на формування навиків політичної поведінки. У формуванні світогляду особи, ЇЇ політичній соціалізації полягає виховна функція політології. Важливою є також прогностична функція політології, яка полягає у її здатності передбачати, прогнозувати перспективи розвитку політичних процесів, найближчі й віддалені наслідки прийняття і виконання політичних рішень. Реалізація цієї функції передбачає моделювання політичних процесів і відносин, завчасне проведення наукових експертиз найвагоміших політичних рішень на предмет реальності очікуваного від них ефекту.