18. Розвиток освіти і наукових знань у хvi – перша половина XVII ст. Братські школи.

Хоча українські землі знаходились під владою іноземних держав, проте у XVI — першій половині XVII ст. в Україні склалися умови, які зумовили національно-культурне відродження.

після Кревської унії на українські землі почався наступ поляків і католицької церкви. західної культури, зберегти і реформувати церкву, створити сучасну систему освіти.

Розвиткові культури й мови України великою мірою сприяло книгодрукування. Засновниками його були І. Федоров і П. Мстиславець, вони створили першу друкарню й надрукували Учительне Євангеліє, Псалтир, Часослов. найбільшою друкарнею була Києво-Печерська лавра, заснована архімандритом Є. Плетенецьким. Тут на початку XVII ст. вийшла друком ціла низка граматик, словників, букварів, різноманітної полемічної літератури.

Не пізніше 1578 р. Острозі була створена Острозька школа. У ній викладались церковнословянська, грецька та латинська мови. Викладалися в ній ісім вільних наук. Після смерті князя К.Острозького школа занепала І в 1640 р, припинила Існування.

19. Розвиток літератури в Україні (хvi – перша половина XVII ст.). Полемічна література. І. Вишенський.

Українська церковно-полемічна література XVI-XVII століть виникла й розвивалась як один із засобів захисту православя від католицизму, який прагнув підкорити українську церкву владі ПапиРимського, від примусової полонізації українського народу.

Під полемічною літературою розуміють сукупність художньо-публіцистичних творів, які були написані у формі церковно-історичних трактатів, відкритих листів, послань, промов. Така форма літератури закликала до дискусії, суперечки протилежних сторін, тобто до полеміки. Звідси, на мою думку, і виник термін полемічна література. Поштовхом до полеміки стала книга польського пропагандиста католицизму, противника православя Петра Скарги Про єдність церкви Божої 1577, яка по суті булла ідеологічною основою Брестської унії 1596.

Посеред полемічних творів цього православно-народнього характеру найвизначніше місце належить безумовно посланням українського афонського ченця ІванаВишенського.

Іван Вишенський — один з найвідоміших і найвидатніших українських полемістів кінця ХVІ — початку ХVІІ ст. І.Вишенський фактично репрезентував окремий напрям у тогочасній українській суспільній думці. Православний традиціоналізм, який у тодішніх умовах України був одним з найважливіших факторів національної самооборони, І. Вишенський довів до екстремального.

20. Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

в архітектурі міст запроваджуються нові елементи, зумовлені розвитком тактики бою, військової техніки, зводяться камяні та цегляні замки, підсилені мурованими вежами та бійницями в Луцьку, Кременці, Хотині, Меджибожі. У деяких невеликих храмах, споруджених міськими та сільськими громадами, яскраво прослідковується оборонний характер — Покровська церква у Сутківцях Широкі селянські і міщанські маси будували собі традиційні українські хати з дерева і глини, кріпаки — землянки. Образотворче мистецтво мало переважно релігійний характер, однак у нього все більше проникали народні мотиви. Кращими зразками були композиції Різдва Христового, Успіння Богородиці, в які вкраплюються побутові і краєвидні мотиви, розпису Кирилівської церкви у Києві XIV ст., Онуфріївської церкви в с Лаврові XV ст., вірменського собору у Львові XIV-XV ст.. Поширення набувають ікони, намальовані на дошках. Найпопулярніші сюжети — зображення Юрія Змієборця і Страшного суду. Високої досконалості набула творчість маляра-іконописця Петра Ратенського з Волині. Його пензлю належить ікона Богородиця у Володимиро-Волинському соборі. У його творчості відчуваються впливи італійського відродження. У цілому для українського малярства тих часів характерне прагнення більш життєво зображати людей.