11. Київська Русь: писемність і літературна традиція.

Введення християнства значно прискорило розвиток писемності і літератури на Русі. Був упорядкований словянський алфавіт і перекладений на церковнословянську мову Євангеліє. На початок XI століття на Русі використовувалися дві системи письма — кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця.

У творах літераторів того часу широко використовувалися героїчні й обрядові пісні, загадки, прислівя, приказки, замовляння і заклинання. Головною темою билин київського циклу стала боротьба з іноземними загарбниками, ідея єдності і величі Русі. У найдавніших билинах народ ідеалізував своє минуле, коли селяни ще не були залежні від феодалів.

Першим самост. жанром давньоруської літератури стало літописання. Повість временних літ є літописним зведенням. Вона була створена на початку XII століття Нестором. Найбільшою фальсифікацією словянської міфології – Велесова книга.

12. Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.

Мистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно повязане з церквою і християнською вірою. Брали багато чого з Візантії: напр.: іконопис,

Вже в XI ст. сувора манера візантійського іконопису перетворилась під пензлем руських художників у портрети, близькі до натури, хоча руські ікони і несли в собі всі риси умовного іконописного образу.. Поряд з іконописом розвивався фресковий живопис, мозаїка. Фрески Софійського собору в Києві показують манеру письма тутешніх грецьких і руських майстрів. На стінах собору ми бачимо і зображення святих, і сімю Ярослава Мудрого,тварин. На початку XIII в. прославилася ярославська школа іконопису Ярославская Оранта, що зображувала Богородицю. Її прообразом стало мозаїчне зображення Богородиці в Софійському соборі в Києві. В архетиктурі перехід від дерева до каменю Перша камяна споруда десятина церква.

Найбільше поширення на Русі отримало хрестово-купольне планування соборів. Відповідно до цієї системи склепіння з центральним куполом спиралися на чотири стовпи, утворюючи хрестоподібну композицію. Втіленням головних архітектурних досягнень Русі став Софійський собор у Києві будівлю з тринадцятьма куполами символ Христа і дванадцяти апостолів

13. Архітектура України (10-11 ст.). Характеристика памяток Києва та Чернігова.

Чернігівський край славиться великою кількістю памяток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і XVII-ХІХ ст. Понад 200 із них мають світове значенн. Найбільш цінними памятками домонгольського періоду є унікальні Спаський ХІ ст. та Борисоглібський ХІІ ст. собори, Антонієві печери та Іллінська церква ХІ-ХІІ ст., Пятниць кацерква ХІІ ст. у Чернігові. 14 міст і селищ міського типу включені до Списку історичних населених місць України - Це Батурин,Любеч, Ніжин, Новгород-Сіверський, Остер, Прилуки, Седнів, Сосниця, Срібне, Чернігів і т.д. Памятки києво-чернігівського будівництва: основним типом церковного будівництва тут є синтез центробанної, круглої чи багатокутної будівлі з базилікою. Характеристичною для києво-чернігівського будівництва була будівельна техніка. Під стильовим оглядом києво-чернігівські церкви належали в основному до візантійського стилю, хоча подекуди, помітні впливи західноєвропейського романського стилю. Літописні відомості і збережені памятки нашого малярства християнської, домонгольської доби підкреслюють його залежність від візантійських зразків, під оглядом як форм, так і техніки.