- •1. Предмет і завдання курсу.
- •2. Первісна культура на території України: періодизація, головні памятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3. Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція.
- •4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •5. Культура кіммерійців, скіфів та сарматів на території України: періодизація, пам’ятки, особливості світогляду.
- •6. Культура античних міст Північного Причорноморя: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
- •7. Культура античних міст Північного Причорноморя: мистецтво, побут, релігія.
- •8. Культура стародавніх словян. Давньословянське язичництво.
- •9. Християнство: особливості прийняття, вплив на розвиток культури України.
- •10. Київська Русь: освіта та наукові знання.
- •11. Київська Русь: писемність і літературна традиція.
- •12. Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •13. Архітектура України (10-11 ст.). Характеристика памяток Києва та Чернігова.
- •14. Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15. Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хііі-хv ст.
- •16. Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хііі-хv ст.
- •17. Передумови і труднощі культурного піднесення хvi-XVII ст.
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у хvi – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •19. Розвиток літератури в Україні (хvi – перша половина XVII ст.). Полемічна література. І. Вишенський.
- •20. Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні ( XVI – перша половина XVII ст.).
- •22. Козацтво як культурно-історичний феномен.
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24. Освіта і наука в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •25. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •27. Українське («козацьке») бароко. Архітектура та живопис XVII – XVIII ст.
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29. Виникнення театру в Україні у XVIII ст.
- •30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31. Особливості українського національно-культурного відродження ( кінець XVIII – перша пол. XIX ст. ).
- •32. Кирило-Мефодіївське братство, «Руська трійця», громади в контексті української культури.
- •33. Українсько-російські культурні взаємини XVIII – XIX ст. Репресії царизму проти української культури.
- •34. Іван Котляревський – засновник нової української літератури.
- •35. Тарас Шевченко: семантика символів в поезії та живописі.
- •36. Українська література другої пол. XIX – поч. XX ст.
- •37. Український театр XIX ст.: історія становлення, суспільно-політична функція, мистецькі орієнтири.
- •38. М. П. Драгоманов та його місце в історії української культури.
- •39. Іван Франко: філософські, етичні та естетичні погляди.
- •40. Галичина – «український п’ємонт”. Переміщення центру національно-культурного руху в Галичині у другій половині XIX ст.
- •41. Мистецтво в Україні: театр, архітектура, живопис, музика (друга пол.. XIX – поч. XX ст.).
- •42. Модерністська течія в українській культурі на межі XIX – xXст.
- •43. Українська культура в роки Першої світової війни.
- •44. Культура і духовне життя в Україні в 1917 – 1920 рр.
- •45. Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.
- •46. Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр..
- •47. Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •48. Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •49. Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні. «Розстріляне Відродження».
- •50. Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •51. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. XX ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •52. Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської «відлиги»: основні тенденції та характерні ознаки.
- •53. Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат.
- •54. Захист національних культурних традицій та української історичної спадщини (1950 – 1980-ті роки). Дисидентський рух.
- •55. Українська культура в роки «перебудови». Діяльність неформальних громадських обєднань.
- •56. Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності. Субкультури.
- •58. Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
- •59. Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
- •60. Внесок діаспори в українську культуру XX ст.
58. Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
За десятиліття незалежності України помічено такі тенденції в релігійному житті:
• динамічний розвиток релігії й церкви
• зростання різноманітних конфесій
• існування напруження в міжконфесійних відносинах.
На початку 1999 року в Україні діяли:
• Українська православна церква Московського патріархату
• Українська православна церква Київського патріархату
• Українська автокефальна православна церква
• Українська греко-католицька церква
• Римо-католицька церква.
У сучасній Україні існує 17 тис. релігійних громад. Більшість з них існує на легальній основі, а ті, що загрожують громадському життю й здоровю людини, переслідуються згідно із законом.
59. Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
Успіхи сучасного українського кіномистецтва. Вийшло багато документальних фільмів, присвячених в основному, історичному минулому України. Створено декілька багатосерійних фільмів, серед них Пастка за І. Франком, телесеріал Роксолана
Продовження розвитку сучасного театрального мистецтва в Україні повязане з діяльністю таких яскравих режисерів, як Р.Віктюк, Б.Жолдак, С.Донченко, Б.Шарварко, та акторів Б. Ступки, А.Хостікоєва, Б.Бенюка, Н.
Література. Продовжують творити письменники й поети старшого покоління: І.Драч, Р.Іваничук, П.Загребельний, Л.Костенко, Ю.Мушкетик, Б.Олійник, Д.Павличко. Проте література відчуває на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем покупцем. Ця тенденція сприяє розвитку масової та популярної літератури, переважно російськомовної. Розквітають такі жанри, як фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман
Музика. У роки незалежності українська музика, входячи в контекст світового музичного процесу, була зорієнтована на новизну, на експериментаторство, на пошуки чогось надзвичайного.
60. Внесок діаспори в українську культуру XX ст.
Чотири хвилі української еміграції :
1. 1861-й вважається роком початку масової імміграції українців, яка тривала до 1914 року і привела за океан понад 180 тисяч українців. Переважну більшість становили вихідці з Галичини, Буковини та Закарпаття — земель, що входили до складу Австро-Угорської імперії. Вони осіли в основному у степах Західної Канади, де потрібні були хлібороби і дешева робоча сила, а також лісоруби й шахтарі. Головні причини виїзду за океан — перенаселення, безземелля й безробіття.
Нині за океаном відзначають великий внесок перших українських поселенців у розбудову Канади. Вони розорали сотні тисяч гектарів цілини для вирощування ярої пшениці урожайнішу озиму в континентальному кліматі не сіють. Іммігранти привезли із собою українську пшеницю, яка була схрещена з канадською.
2. , з 1920-го по 1930 рік за кордон ринула друга хвиля українських емігрантів. Ця хвиля отримала назву політичної імміграції. створення в діаспорі дуже динамічної структури, яка охоплювала все: від спортивного життя до літературних гуртків та видань. Частково активна українська громада охопила і попередні генерації іммігрантів. Велику роль тут відіграли національні церкви — Українська православна й Українська греко-католицька зі своїми метрополіями, єпархіями, владиками, семінаріями.
3. з 1947 року. Вони постійно виступали проти русифікації української мови і культури. Різко протестували проти увязнення чи фізичного нищення українських дисидентів. Серед них було чимало остарбайтерів — людей, вивезених з України під час другої світової війни на примусові роботи в нацистську Німеччину; значну частину становили колишні вояки УНА, ветерани української дивізії Галичина, яким вдалося прорватися на Захід й уникнути ліквідації радянськими спецслужбами
4. з 1980 року. Чимало нових іммігрантів працюють в українській спільноті в галузях освіти, культури, релігії, спорту та бізнесу. Їх внесок не тільки зміцнює українську діаспору в Канаді, а й забезпечує її майбутність у ХХІ столітті.
Українська діаспора відрізняється від діаспор інших народів тим, що вона не мала повнокровних звязків із Батьківщиною. Вона існувала не лише в географічній, а й у культурній, політичній і, навіть, родинній ізоляції від рідного краю. Мало того, радянська влада змальовувала образ діаспори як ворожої сили, яка бажає лиха українському народові.