3. Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція.

Первісна культура є рубежем, який відділяє світ людей від світу тварин.  В духовній культурі з самого початку існували елементи раціонального світогляду. Але вже в родовій общині люди досягали такого рівня розвитку інтелекту, коли з’явилася потреба пояснити все, що їм доводилося спостерігати і було незрозумілим, викликало страх і безсилля. Тому поряд із раціональним світоглядом виникає релігія у ранніх формах тотемізм(це віра в існування тісного зв’язку між людиною та її тотемом – певним видом тварин, інколи рослин), фетишизм(це віра в надприродні можливості неживих предметів, які нібито здатні допомагати людині, напр..: камінь(талісман)), магія(віра в здатність людини впливати на інших людей, тварин, явища природи), анімізм(віра в існування надприродніх істот, що містяться в будь-яких тілах(душах), або діють самостійно (духи)). З’являються чаклуни, шамани. Таким чином, духовній культурі ранньородової общини було властиве тісне переплетіння раціональних та релігійних уявлень. Лікуючи рану, людина вдавалася і до корисних трав, і до магії або перед полюванням протикали списом зображечня тварин. Неолітична революція — історичний період переходу в епоху неоліту від привласнюючого до відтворюючого типу господарства, це пов'язано виникненням скотарства, тваринництва, землеробства. Цей процес сприяв виникненню міських поселень, ремесел та писемності.

4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.

Трипільська культура — археологічна культура часів енеоліту, назва якої походить від назви тоді села Трипілля на Київщині.

Ранній етап. Житла будували у вигляді заглиблених землянок або напівземлянок, а також переважно наземні, підлогу і вогнище або печі з припічком зміцнювали глиною; стіни споруджували з дерева обмазаного глиною. Розселювалися в басейні Дністра і Південного Бугу. Основою господарства було хліборобство і скотарство, полюванняСіяли пшеницю, ячмінь, горох. Урожай збирали з допом. серпів з кремінними вкладнями. Зерно розтирали камяними зернотерками. Жінка ліпила посуд, виробляла пряжу і відігравала в суспільному житті значну роль. Чоловіки полювали, стерегли худобу, виробляли знаряддя з кременю, кісток та каменю.

Середній етап. Племена трипільської культури посідали величезні простори лісостепу. Наземні житла буд. по колу або овалом. Житла мали форму видовженого прямокутника. З глини робили ритуальні жертовники в житлах, круглі або у формі хреста. Суспільний лад племен Т. к. за цього періоду лишався далі матріархально-родовим.

Пізній етап. Складається патріархальний лад. Змінюється характер житлобудівництва, Зявляється новий тип поховання в ямах з насипом та без насипу з камяною обкладкою навкруги і витворюється обряд поховання, подібний до обряду сусідніх патріархальних племен ямної культури.

5. Культура кіммерійців, скіфів та сарматів на території України: періодизація, пам’ятки, особливості світогляду.

Кіммерійці розселилися у степах Північного Причорноморя наприкінці II -на початку І тис. до н.е. Провідною галуззю їхнього господарства було дуже ефективне кочове скотарство. Кіммерійці першими на території України освоїли технологію залізного виробництва із болотяних руд. Кіммерійські памятки представлено лише похованнями, зазвичай курганними. Поширені вони від Дунаю до Волги. ховали в простих прямокутних та овальних ямах

Чоловіків супроводжували зброя , а жінок — глиняний посуд. Згодом змінився поховальний обряд: зявилися глибокі ями, відомі прямокутні ями з деревяним дахом.

У середині VII ст. до н.е. у південноукраїнських степах зявилися іраномовні племена скіфів, витіснивши кіммерійців. Свого письма скіфи не мали.

Основним заняттям скіфів було кочове скотарство. Розводили коней, велику та дрібну рогату худобу. Житла-Це двокамерні напівземлянки з округлими приміщеннями, де розміщувалося відкрите вогнище та земляні лави по периметру. Існувала віра в багатьох богів.

Високого рівня у скіфів досягло ювелірне мистецтво. На посуді, головних уборах та одязі є характерні зображення тварин — ведмедя,бика, коня чи кози. Саме зображення тварин дало назву особливій течії в декоративно-прикладному мистецтві звіриний стиль. Найвідомішим у світі зразком мистецтва скіфів є золота пектораль із кургану Товста Могила. Розділена на три смуги — зооморфну, рослинну і антропоморфну,пектораль є яскравим прикладом греко-скіфського ювелірного мистецтва.

Сарматські племена домінували на території України з ІІІ ст. до н. е. по ІІІ ст. н. е. Прийшли вони з південно-уральських степів, облаштувалися на північному сході від скіфів. У релігійних поглядах сарматів панівними були культи сонця й вогню. Вже згодом вони перейняли від скіфів традицію поклоніння мечу.

І, як і скіфи, мали свої аналоги грецьких богів. Сармати обожнювали ювелірні прикраси сарматські золоті й срібні вироби виконані в звіриному стилі. Найдавніші поселення: Тира, Пантікапей(Кечрч), Херсонес – найсуттєвіша памятка, Ольвія(Миколаївська область).