- •1. Предмет і завдання курсу.
- •2. Первісна культура на території України: періодизація, головні памятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3. Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція.
- •4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •5. Культура кіммерійців, скіфів та сарматів на території України: періодизація, пам’ятки, особливості світогляду.
- •6. Культура античних міст Північного Причорноморя: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
- •7. Культура античних міст Північного Причорноморя: мистецтво, побут, релігія.
- •8. Культура стародавніх словян. Давньословянське язичництво.
- •9. Християнство: особливості прийняття, вплив на розвиток культури України.
- •10. Київська Русь: освіта та наукові знання.
- •11. Київська Русь: писемність і літературна традиція.
- •12. Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •13. Архітектура України (10-11 ст.). Характеристика памяток Києва та Чернігова.
- •14. Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15. Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хііі-хv ст.
- •16. Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хііі-хv ст.
- •17. Передумови і труднощі культурного піднесення хvi-XVII ст.
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у хvi – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •19. Розвиток літератури в Україні (хvi – перша половина XVII ст.). Полемічна література. І. Вишенський.
- •20. Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні ( XVI – перша половина XVII ст.).
- •22. Козацтво як культурно-історичний феномен.
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24. Освіта і наука в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •25. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •27. Українське («козацьке») бароко. Архітектура та живопис XVII – XVIII ст.
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29. Виникнення театру в Україні у XVIII ст.
- •30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31. Особливості українського національно-культурного відродження ( кінець XVIII – перша пол. XIX ст. ).
- •32. Кирило-Мефодіївське братство, «Руська трійця», громади в контексті української культури.
- •33. Українсько-російські культурні взаємини XVIII – XIX ст. Репресії царизму проти української культури.
- •34. Іван Котляревський – засновник нової української літератури.
- •35. Тарас Шевченко: семантика символів в поезії та живописі.
- •36. Українська література другої пол. XIX – поч. XX ст.
- •37. Український театр XIX ст.: історія становлення, суспільно-політична функція, мистецькі орієнтири.
- •38. М. П. Драгоманов та його місце в історії української культури.
- •39. Іван Франко: філософські, етичні та естетичні погляди.
- •40. Галичина – «український п’ємонт”. Переміщення центру національно-культурного руху в Галичині у другій половині XIX ст.
- •41. Мистецтво в Україні: театр, архітектура, живопис, музика (друга пол.. XIX – поч. XX ст.).
- •42. Модерністська течія в українській культурі на межі XIX – xXст.
- •43. Українська культура в роки Першої світової війни.
- •44. Культура і духовне життя в Україні в 1917 – 1920 рр.
- •45. Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.
- •46. Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр..
- •47. Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •48. Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •49. Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні. «Розстріляне Відродження».
- •50. Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •51. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. XX ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •52. Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської «відлиги»: основні тенденції та характерні ознаки.
- •53. Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат.
- •54. Захист національних культурних традицій та української історичної спадщини (1950 – 1980-ті роки). Дисидентський рух.
- •55. Українська культура в роки «перебудови». Діяльність неформальних громадських обєднань.
- •56. Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності. Субкультури.
- •58. Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
- •59. Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
- •60. Внесок діаспори в українську культуру XX ст.
30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
Становлення в Україні професійної філософії, як самостійної складової частини культури українського народу, відноситься к XVII віку і невідривно повязано з діяльністю Києво-Могилянського колегіуму мислителі києво-російского періоду трактували філософію як пізнання істини, здійснюване через життя в істині, то в Києво-Могилянській академії обґрунтовується погляд на філософію як на спосіб інтелектуального пізнання людини і природи. Григорія Саввовіча Сковороди 1722-1794
Вже в ранній період своєї творчої діяльності Сковорода починає створювати свою філософію, яка, на його думку, повинна слугувати теоретичною основою для вирішення поставленої ним проблеми щастя. З точки зору мислителя, філософія повинна бути тісно повязана з життям і розвязанням суспільно-практичних завдань. Для створення філософії Сковорода використав ідейну спадщину минулого і спирався на досягнення сучасної йому науково-філософської думки.
Сковорода вважав, що предметом філософії повинна стати жива людина з її земними справами, її думками і почуттями.
Не втративши авторитету проповідника та вчителя, Сковорода, прагнучи навчити як власним прикладом, так і словом, закликав почати філософське освоєння світу з простого: пізнати віру та любов у всій їхній повноті, бо це і є пізнання людини. Поділяючи світ надвоє — на істинне та тлінне, віддаючи перевагу Вічності, Богу, Сковорода по суті пропонує подвійне співвідношення духовного та тілесного. Людину Сковорода поділяв на дві частини: на внутрішню та зовнішню. Всі характеристики зовнішньої людини визначаються формою її існування — земним буттям. Саме це земне буття і є головним іспитом людини на її життєвому шляху та в пізнанні істини. Найчастіше зовнішня людина, її буття заслоняє невидимий світ внутрішню людину. Люди віддають перевагу видимому над невидимим.
31. Особливості українського національно-культурного відродження ( кінець XVIII – перша пол. XIX ст. ).
Кінець ХVІІІ — початок ХХ ст. є періодом національно-культурного відродження на українських землях. Головним його моментом було формування і пробудження національної самосвідомості, активного політичного життя і модерної української культури. Розуміння цих загальнотеоретичних проблем, зокрема передумов, наслідків та значення національноговідродження в західноукраїнських землях є одним з основних напрямків дослідження. Питання історії національного відродження має безумовно важливез начення для цілісного розуміння історичногорозвиткуУкраїни в ХІХ — початку ХХ ст., культурної свідомості та на історії національних традицій. Сьогодні українські землі, які на протязі багатьох століть знаходились в різних соціо культурних системах, обєднані спільною державою і національними кордонами. Це ставить перед нами потребу більш ґрунтовного вивчення особливостей культурно-політичного розвитку кожного з регіонів, передусім для запобігання регіонального розколу україни, культурного нігілізму, денаціоналізації та ігнорування національних традицій. Потрібно розуміти, що національне відродження ХІХстоліття стало міцним імпульсом для державного відродження 1917-1920 рр., сформувавши платформу українського руху.