
- •1. Предмет і завдання курсу.
- •2. Первісна культура на території України: періодизація, головні памятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •3. Первісна культура на території України: світогляд, релігійні вірування, неолітична революція.
- •4. Трипільці: археологічна культура чи цивілізація. Проблема витоків української культури.
- •5. Культура кіммерійців, скіфів та сарматів на території України: періодизація, пам’ятки, особливості світогляду.
- •6. Культура античних міст Північного Причорноморя: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт.
- •7. Культура античних міст Північного Причорноморя: мистецтво, побут, релігія.
- •8. Культура стародавніх словян. Давньословянське язичництво.
- •9. Християнство: особливості прийняття, вплив на розвиток культури України.
- •10. Київська Русь: освіта та наукові знання.
- •11. Київська Русь: писемність і літературна традиція.
- •12. Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •13. Архітектура України (10-11 ст.). Характеристика памяток Києва та Чернігова.
- •14. Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •15. Архітектура й образотворче мистецтво українських земель у хііі-хv ст.
- •16. Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хііі-хv ст.
- •17. Передумови і труднощі культурного піднесення хvi-XVII ст.
- •18. Розвиток освіти і наукових знань у хvi – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •19. Розвиток літератури в Україні (хvi – перша половина XVII ст.). Полемічна література. І. Вишенський.
- •20. Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21. Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні ( XVI – перша половина XVII ст.).
- •22. Козацтво як культурно-історичний феномен.
- •23. Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24. Освіта і наука в Україні в другій половині XVII – XVIII ст.
- •25. Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •26. Література і мистецтво України в другій половині XVII – XVIII ст.
- •27. Українське («козацьке») бароко. Архітектура та живопис XVII – XVIII ст.
- •28. І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29. Виникнення театру в Україні у XVIII ст.
- •30. Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31. Особливості українського національно-культурного відродження ( кінець XVIII – перша пол. XIX ст. ).
- •32. Кирило-Мефодіївське братство, «Руська трійця», громади в контексті української культури.
- •33. Українсько-російські культурні взаємини XVIII – XIX ст. Репресії царизму проти української культури.
- •34. Іван Котляревський – засновник нової української літератури.
- •35. Тарас Шевченко: семантика символів в поезії та живописі.
- •36. Українська література другої пол. XIX – поч. XX ст.
- •37. Український театр XIX ст.: історія становлення, суспільно-політична функція, мистецькі орієнтири.
- •38. М. П. Драгоманов та його місце в історії української культури.
- •39. Іван Франко: філософські, етичні та естетичні погляди.
- •40. Галичина – «український п’ємонт”. Переміщення центру національно-культурного руху в Галичині у другій половині XIX ст.
- •41. Мистецтво в Україні: театр, архітектура, живопис, музика (друга пол.. XIX – поч. XX ст.).
- •42. Модерністська течія в українській культурі на межі XIX – xXст.
- •43. Українська культура в роки Першої світової війни.
- •44. Культура і духовне життя в Україні в 1917 – 1920 рр.
- •45. Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.
- •46. Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр..
- •47. Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •48. Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •49. Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні. «Розстріляне Відродження».
- •50. Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •51. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. XX ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •52. Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської «відлиги»: основні тенденції та характерні ознаки.
- •53. Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат.
- •54. Захист національних культурних традицій та української історичної спадщини (1950 – 1980-ті роки). Дисидентський рух.
- •55. Українська культура в роки «перебудови». Діяльність неформальних громадських обєднань.
- •56. Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
- •57. Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності. Субкультури.
- •58. Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
- •59. Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
- •60. Внесок діаспори в українську культуру XX ст.
1. Предмет і завдання курсу.
Предмет вивчення культури – що сприяло людині створити памятку. Предметом вивчення курсу є матеріальна і духовна культура, творена укр.народом упродовж його етногенезом, тобто розвитком. Завдання: даний курс читається у всіх ВНЗ Укр., і має на меті опанування національної культури, її адекватного розуміння. Завдання: 1) знати найважливіші памятки матеріальної та духовної культури; 2) розуміти до якої епохи відносити ті чи інші памятки; 3) вміти зіставляти українські і європейські шедеври; 4) знати представників укр. Культури; 5) шанобливо нести в культурний простір України інформацію, повязану з укр. Культурою.
2. Первісна культура на території України: періодизація, головні памятки, головні досягнення первісного мистецтва.
Первісна культура є рубежем, який відділяє світ людей від світу тварин. Існує кілька періодизацій первісного суспільства: історична, археологічна, антропологічна. В історії культури первісного суспільства можна виділити три періоди за назвою відповідних епох, доповнюючи їх археологічною хронологією. Першим періодом буде культура ранньопервісної общини перших мисливців, збирачів і рибалок (верхній палеоліт, мезоліт). Другим періодом - культура пізньопервісної общини землеробів і скотарів (мезоліт, неоліт). Третім - культура первісної сусідської общини, або стратифікованого суспільства (верхній неоліт, мідна, бронзова, рання залізна доби). Культура первісного суспільства, це перший і найтриваліший історичний тип культури. Її витоки сягають верхнього палеоліту і завершуються добою раннього заліза. Ця величезна культурно-історична смуга розпочалася з розвитку камяної, кремяної і кісткової техніки й завершилася опануванням перших металів. Від найпростішого скребка через винайдення лука і стріл, кераміки, гончарної печі, ткацького верстату, колеса, парусних кораблів, приручення тварин — такий шлях розвитку знарядь виробництва. Повільно, розширюються місця поселення стародавньої людини: від стоянки до городища і виникнення перших міст. Стоянки людей пізнього палеоліту на Україні (Мізинська на Десні, Кирилівська, Межирічська , Гінцівська), також нещодавно українські археологи на Закарпатті знайшли камяні знаряддя праці, виготовлені людиною, які датуються 1 млн. років тому. Це на сьогодні найстаріша памятка в Європі палеолітичного періоду.У процесі повсякденної трудової діяльності розвивається мова і мислення людини, складаються міфи, поширюються позитивні знання, вірування, звичаї і мистецтво. Види образотворчого мистецтва палеоліту досить різноманітні: петрогліфи зображення тварин і людей, виконані на камені, гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і камяні скульптури. Працювали давні художники при світлі смолоскипів або світильників з мохом. Рукою чи пензлями наносилися сажа, мінеральні фарби. Зображували переважно тварин: зубрів, коней, оленів, мамонтів. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягла вражаючого рівня. Фігури тварин стали малювати упевненою лінією, дотримувалися пропорції.