Форми планування .

ФОРМИ ПЛАНУВАННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД

ТРИВАЛОСТІ ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ:

-ПЕРСПЕКТИВНЕ (НА ПЕРІОД  5 РОКІВ);

-СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ (НА ПЕРІОД ВІД 1 ДО 5 РОКІВ);

-ПОТОЧНЕ ( ДО РОКУ ), ЯКЕ ВМІЩУЄ ПІВРІЧНЕ, КВАРТАЛЬНЕ, МІСЯЧНЕ, ТИЖНЕВЕ

(ДЕКАДНЕ), ДОБОВЕ ПЛАНУВАННЯ.

ФОРМИ ПЛАНУВАННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ

Від змісту планових рішень:

-СТРАТЕГІЧНЕ : РОЗРОБКА І ПРИЙНЯТТЯ

ПЕРСПЕКТИВНИХ РІШЕНЬ ( ПРОГНОЗІВ, ПРОЕКТІВ

ПРОГРАМ І ПЛАНІВ);

-ТАКТИЧНЕ : СЕРЕДНЬОСТРОКОВЕ ПЛАНУ-

ВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА У ВИГЛЯДІ КОМПЛЕКСНОЇ

ПРОГРАМИ ВИРОБНИЧОЇ, ГОСПОДАРСЬКОЇ І

СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА

ВІДПОВІДНИЙ ПЕРІОД;

-ОПЕРАТИВНО-КАЛЕНДАРНЕ: КОРОТКОСТ-

РОКОВЕ ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ.

Організація планування.

ПЛАНОВУ РОБОТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ КООРДИ- НУЄ ПЛАНОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ВІДДІЛ З ФУНКЦІ-

ЯМИ:

-РОЗРОБКА СТРУКТУРИ ПЛАНІВ І ЇХ ПОДАННЯ НА ЗАТВЕРДЖЕННЯ КЕРІВНИМИ ОРГАНАМИ ПІДПРИЄМСТВА;

-ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПО СКЛАДАННЮ ПЛА- НІВ З УЧАСТЮ ВІДПОВІДНИХ ВІДДІЛІВ І СЛУЖБ ПІД-

ПРИЄМСТВА;

-СКЛАДАННЯ ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНИХ ПРГНОЗІВ ПО ВАЖЛИВІШИМ НАПРЯМАМ ДІЯЛЬ- НОСТІ ПІДПРИЄМСТВА;

-РОЗРОБКА НОРМАТИВНИХ ПЛАНОВИХ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ СТРУКТУРНИХ І ФУНКЦІОНА -ЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА;

-УЗГОДЖЕННЯ ПЛАНІВ УСІХ ПІДРОЗДІЛІВ

ПІДПРИЄМСТВА;

-КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ПЛАНІВ.

РОБОТА ПЕВ ВІДБУВАЄТЬСЯ У ВЗАЄМОДІЇ

З ІНШИМИ ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ПІДРОЗДІЛА- МИ А ТАКОЖ З ОСНОВНИМИ, ДОПОМІЖНИ-

МИ І ОБСЛУГОВУЮЧИМИ ЦЕХАМИ.

БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ОКРЕМИЙ ВИД ПЛАНОВОЇ РОБОТИ:

СКЛАДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНІВ ДЛЯ ВИЗНА -ЧЕННЯ ОЧІКУЄМОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИ ЄМСТВОМ ПРИ СТВОРЕНІ НОВИХ ВИРОБ -НИЦТВ, А ТАКОЖ ПРИ ЗМІНІ ПІДПРИЄМ -НИЦЬКОЇ СТРАТЕГІЇ ІСНУЮЧИХ ВИРОБ -

НИЦТВ.

Функції бізнес планування:

РОЗРОБКА ЗАГАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТ- КУ ПІДПРИЄМСТВА;

ОЦІНКА І КОНТРОЛЬ РОЗВИТКУ ОСНОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА;

ЗАЛУЧЕННЯ ЗОВНІШНІХ КОШТІВ (ПОЗИК, КРЕДИТІВ);

ЗАЛУЧЕННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ ПАРТНЕРІВ.

Процес стратегічного планування:

 РОЗПОДІЛ РЕСУРСІВ (ОБМЕЖЕНИХ ФОН- ДІВ, ДЕФІЦИТНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ,

ТЕХНОЛОГІЧНОГО ДОСВІДУ).-

 АДАПТАЦІЯ ДО ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИ-

ЩА ( З ВРАХУВАННЯМ ЗОВНІШНІХ ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ ВПЛИВІ).

 ВНУТРІШНЯ КООРДИНАЦІЯ (СТРАТЕГІЧНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ З МЕТОЮ ЕФЕКТИВНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ВНУТРІШНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ).

 СТВОРЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРАТЕГІЙ

(З ВРАХУВАННЯМ ПОПЕРЕДНІХ РІШЕНЬ).

СТРАТЕГІЯ – ДЕТАЛЬНИЙ ВСЕ -БІЧНИЙ ПЛАН ЯК ЗАСІБ ПРОГНОЗУ- ВАННЯ МАЙБУТНІХ ПРОБЛЕМ І МОЖ- ЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІСНУВАННЯ МІСІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДО- СЯГНЕННЯ ЇЇ ЦІЛЕЙ.

МІСІЯ – ЧІТКО ВИЗНАЧЕНА ПРИ -ЧИНА ІСНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОСНОВНА ЗАГАЛЬНА ЇЇ ЦІЛЬ.

ПРИ ФОРМУВАННІ МІСІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ:

-ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ЗАДАЧА ОРГАНІЗАЦІЇ З ТОЧКИ ЗОРУ ОСНОВНИХ ПОСЛУГ І ВИРОБІВ, ЇЇ ОС-

НОВНИХ РИНКІВ І ОСНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ЯКОЮ

ПІДПРИЄМНИЦЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ЗАЙМАЄТЬСЯ -

ОРГАНІЗАЦІЯ);

-

-ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, ЯКЕ ВИЗНАЧАЄ РОБОЧІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ;

-ФОРМУЄТЬСЯ КУЛЬТУРА ОРГАНІЗАЦІЇ (РОБО -ЧИЙ КЛІМАТ ВСЕРЕДИНІ ОРГАНІЗАЦІЇ).

ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МІСІЇ ОРГАЛІЗАЦІЇ ВИЗНАЧАЮТЬСЯ ЦІЛІ З ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ:

-КОНКРЕТНІСТЬ І ВИМІРЮВАНІСТЬ;

-ОРІЄНТАЦІЯ У ЧАСІ :

ДОВГОСТРОКОВІ (  5 РОКІВ);

СЕРЕДНЬОСТРОКОВІ ( 15 РОКІВ);

КОРОТКОСТРОКОВІ ( ДО 1 РОКУ);

-ДОСЯЖНІСТЬ ( ЗА НАЯВНИМИ РЕСУРСАМИ І ЗА ЗОВНІШНІМИ ФАКТОРАМИ);

- В ЗАЄМОПІДТРИМКА ЦІЛЕЙ.

Після встановлення місії і цілі аналізується зовнішнє середовище за параметрами і за напрямами.

Аналіз зовнішнього середовища за параметрами:

1.Оцінка змін,які впливають на різні аспекти поточної стратегії.

2.Визначення факторів,які уявляють загрозу для поточної стратегії.

3.Визначення факторів,які надають найбільше можливостей для досягнення загальних цілей організації.

Аналіз зовнішнього середовища за напрямами:

1.Де зараз знаходиться організація?

2.Де вона може опинитись у майбутньому?

3.Що треба зробити для досягнення цього?

Обстеження сильних і слабких сторін організації

(ЗА ОСНОВНИМИ ФУНКЦІЯМИ).

Маркетинг:

• доля ринку і конкурентоспроможність;

• різноманітність і якість асортименту продукції;

• ринкова статистика;

• ринкові дослідження і розробки;

• передпродажне і післяпродажне обслуговування клієнтів;

• ефективні реклама і збут товару;

• прибутки.

Фінанси : визначення фінансового стану.

Трудові ресурси:

-тип співробітників і вимоги до них;

-компетентність і підготовленість керівних працівників;

-ефективність і конкурентноспроможність системи винагороди;

-порядок заміщення керівних посад;

-ефективність підготовки і підвищення кваліфікації керівних працівників;

-причини плинності керівних і провідних спеціалістів;

-інші кадрові проблеми.

Культура і імідж організації: оцінка репутації.

Виробництво:

-можливість зниження ціни і за рахунок чого;

-можливість використання нових мате -ріалів з вибором різних постачальників;

-сучасність устаткування і ефектив -ність його обслуговування;

-спрямованість закупівлі на зменшення величини матеріальних запасів і узгод – женість входу матеріалів і виходу продукції;

- вплив сезонних коливань на звільнення робітників і його попередження;

- можливість обслуговування ринків,де відсутні конкурентні організації;

- ефективність існуючої системи конт-ролю якості;

- ефективність організації виробничого процесу і можливість її покращення.

Стратегічні альтернативи:

Обмежене зростання.

Зростання.

Зменшення.

Змішана стратегія.

Вибір стратегій ( за факторами):

Рівень ризику.

Минулі стратегії.

Поведінка акціонерів.

Вдалий момент.

Оцінка стратегії:

- внутрішня сумісність з можливостям організації;

- прийнятність визначеної міри ризику;

- достатність ресурсів;

- врахованість зовнішніх перешкод і можли - востей;

.- ефективність використання ресурсів організації.

Відповідність стратегії і структури організації:

СТРАТЕГІЯ ВИЗНАЧАЄ СТРУКТУРУ.

СТРУКТУРА ВІДОБРАЖАЄ СТРАТЕГІЮ.

ДИНАМІЧНІСТЬ ВЗАЄМОДІЇ МІЖ СТРА-

ТЕГІЄЮ,СТРУКТРОЮ І НАВКОЛИШНІМ

СЕРЕДОВИЩЕМ , В ЯКОМУ ФУНКЦІО-

НУЄ ОРГАНІЗАЦІЯ.

ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ ФОРМАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ:

ТАКТИКА – КОРОТКОСТРОКОВА СТРАТЕ - ГІЯ,ЯКА ЛЕГКО СПІВСТАВЛЯЄТЬ-

СЯ З КОНКРЕТНИМИ ДІЯМИ.

ПОЛІТИКА – ЗАГАЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПО ДОСЯГ - НЕННЮ ЦІЛЕЙ.

ПРОЦЕДУРИ – ОПИС ДІЙ,ЯКІ СЛІД ЗДІЙСНЮ- ВАТИ У КОНКРЕТНІЙ СИТУАЦІЇ , ЩОБ «ЗНОВУ НЕ ВИНАХОДЖУВА -

ТИ КОЛЕСО».

ПРАВИЛА – ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ У КОНКРЕТ - НІЙ СИТУАЦІЇ.

Правило відрізняється від процедури тим , що воно розраховано на конкретне обмежене питання.

Процедура розрахована на ситуацію, в якій здійснюється послідовність декількох пов’язаних між собою дій.

ПОГОДЖЕНЯ ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЮ ЗДІСНЮЄТЬСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ БЮДЖЕТУ І УПРАВЛІННЯ ПО ЦІЛЯМ.

БЮДЖЕТ–МЕТОД РОЗПОДІЛУ РЕСУРСІВ, ЩО ВИЗНАЧЕНІ У КІЛЬКІСНІЙ ФОРМІ.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТУ:

І - ОГОЛОШЕННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЦІЛІ;

ІІ – ПІДГОТОВКА КОШТОРИСІВ;

ІІІ – АНАЛІЗ КОШТОРИСІВ І РОЗПОДІЛ РЕСУРСІВ ВСЕРЕДИНІ ОРГАНІЗАЦІЇ;

IV – ПІДГОТОВКА ЗАГАЛЬНОГО БЮДЖЕТУ.

УПРАВЛІННЯ ПО ЦІЛЯМ – ОРІЄНТАЦІЯ НА ПЕРЕДБАЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО А НЕ НА РЕАГУВАННЯ ЗАДНІМ ЧИСЛОМ.

ЕТАПИ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПО ЦІЛЯМ:

І – ВИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЕЙ: РІВНОМІРНА РОБОТА-ВИ–ПУСК ПРОДУКЦІЇ ЗА КАЛЕНДАРНИМИ ПЛАНАМИ ГРАФІ- КАМИ; РИТМІЧНА РОБОТА – ВИКОНАННЯ ОДНАКОВОГО

ОБСЯГУ РОБІТ У РІВНІ ВІДРІЗКИ ЧАСУ; КОЕФІЦІЄНТ РІВ -НОМІРНОСТІ –ОЦІНКА РІВНОМІРНОСТІ ВИРОБНИЦТВА.

ІІ – СКЛАДАННЯ ПЛАНІВ ЇХ ДОСЯГНЕННЯ;

ІІІ – СИСТЕМАТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ, ВИМІРЮВАННЯ І ОЦІНКА РОБОТИ І РЕЗУЛЬТАТІВ;

IV – КОРЕГУЮЧІ ЗАХОДИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЗАПЛАНОВАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.

ВИЗНАЧЕННЯ

ЦІЛІ БАЗУЄТЬ- СЯ НА ВСЕБІ –ЧНОМУ АНА –

ЛІЗІ СИТУАЦІЇ,

ВРАХУВАННІ

ВНУТРІШНІХ

І ЗОВНІШНІХ

УМОВ.

ГОЛОВНА ЗАДАЧА ВИРОБ- НИЧОГО ПЛАНУВАННЯ:

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УЗГОДЖЕНОЇ ДІЇ ВСІХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ РІВНОМІРНОЇ РО-БОТИ, РИТМІЧНОГО ВИПУСКУ ПРО -ДУКЦІЇ У ВИЗНАЧЕНОМУ ОБСЯЗІ І НОМЕНКЛАТУРІ ПРИ ЕФЕКТИВНОМУ ВИКОРИСТАННІ РЕСУРСІВ.

РІВНОМІРНА РОБОТА ГАРАНТУЄТЬСЯ

ПЛАНУВАННЯМ І РЕГУЛЮВАННЯМ ВИРОБНИЦТВА.

k p -коефіціент рівномірності;

P – плановий випуск продукції;

n - кількість планових періодів;

Р I ( - ) –від’ємне відхилення від планового рівня виробниц-

тва в і-тий період часу.

ВИДИ ВИРОБНИЧОГО ПЛАНУВАННЯ.

ЗА РІВНЕМ:

ЗАВОДСЬКЕ – ЗАБЕЗПЕЧУЄ ВЗАЄМО-

ДІЮ І КООРДИНАЦІЮ РОБОТИ ОСНОВНИХ І ДОПО -МІЖНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА;

ЦЕХОВЕ – КОНКРЕТИЗУЄ ПЛАНОВІ ЗАВ- ДАННЯ НА ПЕВНИЙ ВІДРІЗОК ЧАСУ ДЛЯ ВИРОБНИ- ЧИХ ДІЛЯНОК І ОКРЕМИХ ПОСТІВ.

ЗА ПЛАНОВО-ОБЛІКОВИМИ ОДИНИЦЯМИ:

ПОДЕТАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ

ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У МАСОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

З ВИКОРИСТАННЯМ ЖОРСТКИХ ГРАФІКІВ ВІПУСКУ

ПРОДУКЦІЇ;

КОМПЛЕКТНЕ ПЛАНУВАННЯ

ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В УМОВАХ СЕРІЙНОГО ВИ- РОБНИЦТВА З ПЛАНУВАННЯМ ВИПУСКУ КОМП-

ЛЕКТІВ ДЕТАЛЕЙ;

ПЛАНУВАННЯ ЗА ЗАМОВЛЕННЯМИ

ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В ОДИНИЧНОМУ І ДРІБНО -СЕРІЙНОМУ ВИРОБНИЦТВІ З ПЛАНУВАННЯМ ВИПУСКУ ЗАМОВЛЕНЬ.

ВИБІР ВИДУ ПЛАНУВАННЯ НА ПІД - ПРИЄМСТВІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ:

ХАРАКТЕРОМ ПРОДУКЦІЇ;

ОБСЯГОМ ВИРОБНИЦТВА;

РЕГУЛЯРНІСТЮ ПОВТОРЕННЯ ВИПУСКУ;

НЕПЕРЕРВНІСТЮ ОСНОВНИХ ПРО ЦЕСІВ;

СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ ВИРОБНИЦТВА.

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ПЛАНУВАННЯ:

Т_і– ЧАС ВИКОНАННЯ i-ТИХ РОБІТ;

М_і – ОБСЯГ і –ТИХ РОБІТ;

N_j – ОБСЯГ j –ТИХ РЕСУРСІВ.

ПРИ ПЛАНУВАННІ РОЗВ’ЯЗУЮТЬСЯ

ОПТИМІЗАЦІЙНІ ЗАДАЧІ З НАСТУПНИМ

УЗГОДЖЕННЯМ ПАРАМЕТРІВ:

ОПТИМАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ РОБІТ (і) У ЧАСІ (Т_і ) ПРИ

ОБМЕЖЕННЯХ НА РЕСУРСИ (N_J) ТА ОБСЯГИ РОБІТ (М_і) –

ЗАДАЧІ ОПТИМАЛЬНОГО КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУВАННЯ.

ОПТИМАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ РЕСУРСІВ(N_J) ПРИ ОБМЕ-

ЖЕННЯХ НА ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ (Т_І) І НА ЇХ ОБСЯГ (М_і) .

ОПТИМАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ОБСЯГІВ РОБІТ (М_j) при обмеженнях на час виконання (Т_і) та на ресурси (N_j) )/

ВИД І ЗМІСТ ЗАДАЧ ВИРОБНИЧОГО

ПЛАНУВАННЯ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД СПІВВІДНО-

ШЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ВИРОБНИЧОГО ЦИК-

ЛУ (Т_Ц ) І ПЛАНОВОГО ПЕРІОДУ (Т_пл ).

ПРИ Т_Ц Т_пл

ВИРОБНИЧЕ ПЛАНУВАННЯ БАЗУЄТЬСЯ НА

РОЗРАХУНКАХ БЕЗ ВИЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ

СТАДІЙ ПРОЦЕСУ.

ТАКА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ ПЕРЕВАЖНО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ У ВИРОБНИЦТВІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ І ВИРОБІВ.

ПРИ Т_ц  Т_пл

ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ МЕТОДИ ТЕОРІЇ РОЗ- КЛАДІВ З РОЗРАХУНКОМ ВИПЕРЕДЖЕНЬ

ЗАПУСКУ ВИРОБІВ У ВИРОБНИЦТВО ПО

ВІДНОШЕННЮ ДО ВИПУСКУ.

ТАКА ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ МАЄ МІСЦЕ У РОБОТІ ДБК ,КІНЦЕВОЮ ПРОДУКЦІЄЮ

ЯКИХ Є СПОРУДЖЕНІ БУДИНКИ.

ВАЖЛИВОЮ ЗАДАЧЕЮ Є РОЗРАХУНОК ЧАСУ ВИПЕРЕ-

ДЖЕНЬ ВИПУСКУ ВИРОБІВ І ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬ -НОГО ЗАПАСУ З ВРАХУВАН -НЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИРО- БНИЦТВА І МОНТАЖУ.

ЧАС ВИПЕРЕДЖЕНЬ –

ПЕРІОД,ЩО ВИЗНАЧАЄ ПРИПУСТИМІ ТЕРМІНИ ЗАКІНЧЕННЯ ЧИ ПОЧАТКУ

РОБІТ ПОСТАЧАЮЧОГО І СПОЖИВА- ЮЧОГО ПОТОКІВ ЯК ГАРАНТІЯ БЕЗПЕРЕБІЙНОГО ФУНКЦІОНУВАН-

НЯ ВСІЄЇ СИСТЕМИ.

ЗАДІЛ –РЕЧОВИННИЙ ВИРАЗ ВИПЕРЕДЖЕНЬ,

ЯКИЙ ВИЗНАЧАЄ У НАТУ --РАЛЬНОМУ ВИРАЗІ НЕЗА- ВЕРШЕНЕ ВИРОБНИЦТВО НА ВСІХ СТАДІЯХ ВИРОБНИ-

ЧОГО ПРОЦЕСУ.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЗАДІЛ – ВИРОБИ ЩО ОДНОЧАСНО

ЗНАХОДЯТЬСЯ В ОБРОБЦІ У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ОРГАНІ-

ЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОГО ПРО -ЦЕСУ.

ТРАНСПОРТНИЙ ЗАДІЛ – РОЗМІР ТРАНСПОРТНИХ ПРАТІЙ, МІСТКІСТЬ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ.

ОБОРОТНИЙ ЗАДІЛ – РЕЗУЛЬТАТ РІЗНОЇ ПРОДУКТИВНО-

СТІ СУМІЖНИХ ПРОЦЕСІВ А ТАКОЖ ХАРАКТЕРУ НАДХОДЖЕННЯ І ВИКО-РИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ І НАПІВ ФАБ-

РИКАТІВ ( ПОШТУЧНО ЧИ ПАРТІЯМИ ,

ОДНОЧАСНО З НАДХОДЖЕННЯМ ЧИ ПІЗНІШЕ, ІЗ ЗМІЩЕННЯМ ПОЧАТКУ

ВЖИВАННЯ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО

ПОЧАТКУ НАДХОДЖЕННЯ).

СТРАХОВИЙ (РЕЗЕРВНИЙ) ЗАДІЛ –

УМОВА БЕЗПЕРЕРВНОЇ РО -БОТИ СПОЖИВАЮЧИХ ЛА -НОК НА ВИПАДОК ЗАТРИМКИ

ПОДАЧІ МАТЕРІАЛІВ І НАПІВ-

ФАБРИКАТІВ ВІД ПОСТАЧА-

ЮЧИХ ЛАНОК.

ЗАГАЛЬНИЙ ЗАДІЛ –ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ЯК СУМА УСІХ ВИРОБНИЧИХ ЗАДІЛІВ.

КОМПЛЕКТНІ І ДОСТАТНІ ЗАДІЛИ –

УМОВА РИТМІЧНОГО ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ПРИ MIN ВИТРА-ТАХ.

НАДЛИШКОВІ І НЕКОМПЛЕКТНІ ЗАДІЛИ-

-

ЗБІЛЬШУЮТЬ ОБІГОВІ

КОШТИ І ЗАТРИМУЮТЬ ЇХ ОБІГОВІСТЬ.

ВИПЕРЕДЖЕННЯ У ВИРОБНИЧОМУ ПРОЦЕСІ

Т_ц – ТРИВАЛІСТЬ ВИРОБНИЧОГО ЦИКЛУ;

Т₁, Т₂ ,Т_{3 –}ТРИВАЛІСТЬ СТАДІЙНИХ ЦИКЛІВ

( 1- ВИРОБНИЦТВА , 2- КОМПЛЕКТАЦІЇ , 3-МОНТА -ЖУ);

Т₁^В ,Т₂^В ,Т₃^В – ЧАС ВИПЕРЕДЖЕНЬ ( 1-ВИП-УСКУ, 2- ЗАПУСКУ ВИРОБІВ НА КОМПЛЕКТАЦІЮ, 3- ПОСТАЧАННЯ КОМПЛЕКТІВ ВИРОБІВ НА МОНТАЖ);

Т₁^Р, Т₂^Р – РЕЗЕРВНИЙ (СТРАХОВИЙ) ЧАС.

ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ:

ТІСНА КООПЕРАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ І БУДІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

ВИМАГАЄ ПРИ ПЛАНУВАННІ ДОСЯГНЕННЯ БАЛАНСУ

ПОТРЕБ БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ І МОЖЛИВОСТЕЙ ЗАВОДСЬКОГО ПРОЦЕСУ.

СТАДІЇ ВИРОБНИЧО-БУДІВЕЛЬНОГО ПРОЦЕСУ, (ЯКІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ)

І – БЕТОНОЗМІШУВАЛЬНИМИ І АРМАТУРНИМИ- ЦЕХАМИ;

ІІ – ФОРМУВАЛЬНИМИ ЦЕХАМИ;

ІІІ – МОНТАЖНИМИ ДІЛЯНКАМИ;

IV – ОЗДОБЛЮВАЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ.

СТАДІЇ ПРОЦЕСУ

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ВИРОБНИЧИХ ПЛАНІВ:

1 – ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ ПОСТАВОК ЗОВНІШ-

НІМ СПОЖИВАЧАМ

ЗБІРНИХ КОНСТРУКЦІЙ,

АРМАТУРИ,

БЕТОННОЇ СУМІШІ

І РОЗПОДІЛЯЄТЬСЯ ЦЯ ПОТРЕБА МІЖ ОЗДОБЛЮВАЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ,ФОРМУВАЛЬ-

НИМИ,АРМАТУРНИМИ І БЕТОНОЗМІШУВАЛЬНИМИ

ЦЕХАМИ;

2 –СКЛАДАЄТЬСЯ ПРОЕКТ ПЛАНУ ОЗДОБЛЮ -ВАЛЬНИХ РОБІТ, ВИХОДЯЧИ З ПОТРЕБИ У ПРО -

ДУКЦІЇ ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ ДІЛЯНОК ТА ЇХ

ВИРОБНИЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ;

3 –ЗА ПРОЕКТОМ ПЛАНУ ОЗДОБЛЮВАЛЬНИХ ДІЛЯНОК ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ПОТРЕБА У ПРОДУК-

ЦІЇ ПОПЕРЕДНІХ СТАДІЙ (МОНТАЖНИХ ДІЛЯНОК

І БЕТОНО ЗМІШУВАЛЬНИХ ЦЕХІВ) І ФОРМУЮТЬ-

СЯ ПЛАНИ РОБОТИ МОНТАЖНИХ ДІЛЯНОК;

4 –ВИХОДЯЧИ З РОЗРАХУНКОВИХ ПРОЕКТІВ ПЛАНІВ МОНТАЖУ У ЗБІРНИХ КОНСТРУКЦІЯХ,

АРМАТУРНИХ ВИРОБАХ І БЕТОННІЙ СУМІШІ;

5 –ПО СУМІ ПОТРЕБ У ЗБІРНИХ КОНСТРУКЦІЯХ ДЛЯ МОНТАЖУ І ДЛЯ ЗОВНІШНІХ СПОЖИВА ЧІВ

З ВРА ХУВАННЯМ ПОТУЖНОСТІ ФОРМУВАЛЬНИХ

ЦЕХІВ ФОРМУЮТЬСЯ ПРОЕКТИ ПЛАНІВ ЇХ РОБОТИ;

6 –ПО СУМІ ПОТРЕБ У БЕТОННИХ СУМІШАХ І АРМАТУРІ РОЗРОБЛЯЮТЬ ПРОЕКТИ ПЛАНІВ

РОБОТИ БЕТОНОЗМІШУВАЛЬНИХ І АРМАТУР-

НИХ ЦЕХІВ.