37. Розкрийте суть інтеграційні процесів в Американському регіоні

Даний регіон тривалий час характеризувався розвитком еконо-мічних зв’язків переважно на корпоративному рівні, у результаті чого на початку 80-х років почав формуватися регіональний американсько- канадський господарський комплекс. Посилення міждержавної економічної взаємодії зумовило створення у 1988 році зони вільної торгівлі „США - Канада".

Метою даного об’єднання було:

-усунення тарифів у взаємній торгівлі двох країн;

-ліквідація національних преференцій на всі урядові контракти;

-заборона обмеження у взаємній торгівлі паливом та енергією;

-усунення тарифних і лібералізація нетарифних бар’єрів у взаєм¬ній торгівлі сільськогосподарською продукцією;

-введення національних режимів для взаємного інвестування;

створення спільної Комісії для координації дій, спрямованих на реалізацію угод

У 1993 році було створено нове інтеграційне угруповання за участю США, Канади, Мексики, яке отримало назву Північноамери¬канська угода про вільну торгівлю (НАФТА).

Відповідними угодами в рамках НАФТА передбачається:

- пом’якшити тарифне регулювання;

-скоротити наполовину податки на імпорт в Мексику автомобі¬лів і запасних частин до них;

-забезпечити вільний допуск американських компаній на мекси-канський ринок телекомунікацій;

-відмінити тарифи на текстильні товари

І відмінити ліцензії з боку Мексики на імпорт сільськогоспо¬дарської продукції;

- відкрити Мексиканський фінансовий ринок для партнерів; -забезпечити активну діяльність американських компаній на

Мексиканському страховому ринку;

-лібералізувати взаємне інвестування, зокрема зняти обмеження з боку Мексики на такі дії американських фірм, що експортують з Мексики, коли вони отримують право на інвестиції в її економіку;

-відкрити мексиканську транспортну мережу для американських фірм

Дане об’єднання має свою специфіку:

-у межах НАФТА не створені органи регулювання;

-у відносинах міжкраїнами-учасницями існує деяка асиметрич¬ність: домінуюче положення належить США, а Мексика та Канада швидше за все є не партнерами, а конкурентами на американському ринку

Країни Латинської Америки першими з країн, що розвиваються обрали шлях регіональної економічної інтеграції. З 1960-х років активно формуються і розвиваються великі та малі регіональні й субрегіональні інтеграційні угруповання, серед яких:

-Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР, 1960р.);

-Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі (ЛАВТ, 1960 р.), аз 1980 року-Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛААІ);

- Карибська асоціація вільної торгівлі (КАРІФТА, 1965 р.), а з 1973 року Карибський спільний ринок (КАРІКОМ);

- Андська група (Картахенська угода, 1969 р.);

- Латиноамериканська економічна система (ЛАЕС, 1975 р.), до якої увійшли 26 країн Латинської Америки.

Аналіз латиноамериканських інтеграційних угруповань усклад-нюється істотними змінами їх політики, орієнтації, складу, а також назв.

Дослідження міжамериканського банку розвитку виявило три моделі інтеграції у Латинській Америці, а саме:

-зону вільної торгівлі (ЛАВТ, КАРІФТА);

-спільний ринок (Андська група, ЦАСР, КАРІКОМ);

-модель часткових економічних преференцій (ЛАДІ).