2. Дайте характеристику методів дослідження економічної взаємодії на міжнародному рівні та системи економічних показників міжнародної економіки.

Методи пізнання законів та закономірностей розвитку міжнародних економічних відносин, в основному, такі ж, як і методи інших економічних наук, але мають певну специфіку.

Так, метод наукових абстракцій, як і в інших науках, використовується для усунення другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від конкретних національних економічних процесів, щоб пізнати дію міжнародних економічних законів.

Міжнародні економічні явища і процеси мають добре виражений системний характер, а тому широко використовується метод аналізу та синтезу, за яким аналізуються окремі елементи цілісної системи, а зроблені узагальнення щодо кожного елемента об’єднуються (синтезуються) в одне ціле системне узагальнення.

Оскільки міжнародні економічні відносини здійснюються на різних рівнях, то в дослідженнях користуються методом мікро- та макроаналізу. Це означає, що пошуки проводяться, з одного боку, на рівні зовнішньоекономічної діяльності підприємств, а з іншого – на рівні міждержавних і наддержавних економічних стосунків. Відповідно, при цьому використовуються такі інструменти макро- та мікроаналізу, як порівняння показників економічного зростання, з’ясування стану макроекономічної рівноваги, визначення циклічності міжнародного розвитку.

За допомогою історичного і логічного методів вивчаються історичні етапи розвитку конкретних міжнародних та економічних відносин, визначаються тенденції їхнього розвитку, передбачаються можливі варіанти подальшого перебігу подій, робляться історичні аналогії.

Оскільки експеримент не може широко застосовуватись в економічних дослідженнях, особливо у сфері міжнародної економіки, то неабияку роль відіграє використання такого методу наукових досліджень, як моделювання в математичній та логічній формах. Моделювання базується на використанні попередніх методів і важливе для прогнозування розвитку того чи іншого міжнародного явища: розробка гіпотез та їх перевірка; побудова прогнозованого сценарію; прогнозування за випереджаючою інформацією.

Варто зазначити, що дослідження міжнародних економічних відносин потребують також врахування взаємопов’язаності, взаємозалежності, діалектичної єдності сукупності міжнародних явищ і процесів між собою, а також з національно-господарськими явищами та процесами.

Як і всі економічні явища, міжнародні потребують кількісного обґрунтування. Для цього використовується система показників. Економічні показники – це система кількісних характеристик, що визначають функціонування міжнародної економіки, а також її структурних елементів. Показники поділяються на дві групи: вартісні, що обраховуються в грошових одиницях, та натуральні, які виражаються у фізичних одиницях.

Залежно від змісту економічні показники поділяються на кількісні та якісні, а також залежно від способу одержання – на абсолютні (статистичні) або відносні (аналітичні). Абсолютні можуть виражатися як у грошових, так і у фізичних одиницях. Відносні розраховуються на основі абсолютних.

Рівень дослідження міжнародних економічних відносин спричиняє розподіл економічних показників на:

– мікроекономічні, що характеризують функціонування та ефективність міжнародних зв’язків на рівні первинної ланки господарювання:

а) вартість експорту;

б) вартість імпорту (як у цілому, так і за окремими товарними групами);

в) швидкість обігу коштів за зовнішньоекономічними операціями;

г) ефективність зовнішньоекономічних операцій;

д) рівень забезпеченості банківськими кредитами для здійснення зовнішньоекономічних операцій;

е) віддача обігових коштів при здійсненні експортних та імпортних операцій;

– макроекономічні, що відбивають міжнародні економічні зв’язки на державному та наддержавному рівні:

а) чистий експорт – різниця між експортом та імпортом;

б) показник руху капіталу, що визначається як різниця загального обсягу інвестицій у країні та обсягу національних заощаджень:

І - S

в) обмінний курс;

г) державний борг – показник, що відбиває суму заборгованості держави. Державний борг може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішній складається з зовнішніх позик, а внутрішній виникає внаслідок систематичного випуску внутрішніх позик для покриття дефіциту держбюджету. Світовий досвід показує, що пороговим є таке значення зовнішнього боргу, яке становить 70 % річного експорту країни. Світова практика вказує на ще один індикатор загрози економічної безпеки країни – коли річна сума на обслуговування зовнішнього боргу перевищує 25 % загальних валютних надходжень країни або 20 % експорту товарів; д) валютні резерви центрального банку – показник, що відбиває активи центрального банку в іноземних валютах, що використовуються для забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Відповідно до світової практики валютні резерви країни повинні бути не меншими від тримісячного обсягу імпорту.