44.Поняття авторського міфа

Широкое распространение в лит-ре 20-го века. получили так называемые «авторские мифы», под которыми следует понимать ситуации, образы и мотивы лит.творив, что в силу выходной мощности их структурно-содержательной доминанты начали активно использоваться проч. авторами и в процессе дальнейшего функц-ния подверглись своеобразной культурологической мифологизации. Такие ситуации и образы постепенно теряют очевиден н * связь с произведением, где они впервые разрабатывались и воспринимаются духовной культурой как вполне самостоятельные содержанию концентраты каких-то сторон материально-духовного бытия, осмысливаются зависимости от своей функц-ной ориентации в новом контексте в качестве архетипов, символов, метафор, эмблем. Такая функциональная эволюция свойственна символам в «авт-х мифах», к которым можно отнести «Дон Кихота» Сервантеса, «Робинзона Крузо» Дефо, «Странную историю доктора Джекила и мистера Хайда» Р.Стивенсона и др. .. История цивилизации в 20-м ст .. значительной мере определялась глобальными событиями, которые оказывают существенное влияние на соц.-не и духовное бытие человечества. Коренное изменение расположения соц .. сил на мировой арене, значительное распространение эконом., Полет. и культурных зв * связей между народами стали исходной предпосылкой качественной активизации мижлит-х взаимосвязи * связей и взаимодействий нац.-х литератур разных регионов, определили их общность в постановке и интерпретации общечеловеческих проблем.

1. Теорія літератури як наука в системі літературознавчих дисциплін.

2. Методологія системного дослідження.

3. Біографічна та культурно-історична літературознавчі школи.

4. Формалізм і структуралізм як літературознавчі школи.

5.Постструктуралізм і семіотика як літературознавчі школи.

6. Фрейдизм і психологічна літературознавчі школи.

7.Компаративістика і філологічна літературознавча школа.

8.Нова критика і рецептивна естетика як методологічні напрями.

9. Художньо-творча діяльність у системі культури.

10. Художньо-творча діяльність, її специфіка і структура.

11. Літературно-художній твір як носій і передавач художньої інформації.

12. Літературно-художнє сприйняття як етап художньо-творчої діяльності.

13. Особливості та закономірності художнього сприйняття.

14. Роль читача в різні літературні епохи.

15. Художнє сприйняття як співтворчість.

16. Поняття масової та елітарної культури.

17. Критерії художності ЛХТ.

18. Художній образ, його структура. Поняття мікро- та макрообразу.

19. Специфіка літературно-художнього образу. Види образів у ЛХТ.

20. Типізація як спосіб узагальнення дійсності в літературно-художньому творі.

21. Типологізація як спосіб узагальнення дійсності в літературно-художньому творі.

22. Зміст ЛХТ, його складники.

23. Форма ЛХТ, її складники.

24. Співвідношення понять сюжет і фабула ЛХТ.

25. Стиль як літературознавча категорія.

26. Структура художнього відчуження.

27. Епос як літературний рід.

28. Драма як літературний рід.

29. Лірика як літературний рід.

30. Жанр як літературознавча категорія.

31. Екстракатегоріальний та інтракатегоріальний аспекти теорії жанру.

32. Класицизм як літературний напрям.

33. Сентименталізм як літературний напрям.

34. Романтизм як літературний напрям.

35. Реалізм як літературний напрям.

36. Напрями і течії 1 половини ХХ ст.

37. Напрями і течії середини і 2 половини ХХ ст.

38. Періодизація літературно-художнього процесу.

39. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку літературного процесу.

40. Художні взаємодії, їх типологія.

41. Поняття літературного напряму і літературної течії. Художній напрям як річище протікання літературно-художнього процесу.

42. Поняття традиційної структури.

43. Термінологічні визначення традиційних сюжетів залежно від їх структурно-змістової трансформації (протосюжет, сюжет-зразок, сюжет-посередник, традиційна сюжетна схема).

44. Поняття авторського міфу.