3. Основні принципи сталого розвитку.

Концепція сталого розвитку ґрунтується на п`яти головних принципах:

1. Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби.

2. Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов`язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.

3. Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на більш благополучне життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф – злидні, які стали у світі звичайним явищем.

4. Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.

5. Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.

4. Концепція сталого розвитку для України.

Основною метою сталого розвитку в Україні є зазначення динамічного зростання соціально-економічного зростання, збереження якості НПС і раціонального використання природно-ресурсного потенціалу, задоволення потреб сучасних і майбутніх поколінь через побудову високоефективної екологічної системи, що стимулює екологічну сталість, продуктивну працю.

Забезпечення сталого розвитку України ґрунтується на притаманних державі географічних, демографічних, соціально-економічних і екологічний особливостей з урахуванням яких основними цілями є:

1) економічне зростання – формування соціально-орієнтованої ринкової економіки та екологічне забезпечення можливостей, мотивів, гарантій праці громадян, якості життя, раціональне споживання матеріальних ресурсів;

2) створення громадянам умов для життя в якісному довкіллі з чистим повітрям, землею, водою;

3) стабілізація чисельності населення, надання всебічної підтримки молодим сім’ям, охорона материнства і дитинства.

Контрольні питання:

1. Що таке «сталий розвиток»? Коли була сформована концепція сталого розвитку?

2. Яка конференція затвердила ідеї сталого розвитку?

3. Назвіть основні документи, що були прийняті в Ріо-де-Жанейро.

4. Що таке “Порядок денний на ХХІ століття”?

5. Охарактеризуйте схему сталого розвитку.

6. Опишіть принципи сталого розвитку.

7. Назвіть основні напрямки забезпечення сталого розвитку в Україні.

Економіко-організаційний механізм сталого розвитку

1. Основні критерії сталого розвитку.

2. Економічні заходи для забезпечення сталого розвитку.

3. Етапи переходу до сталого розвитку.

1. Основні критерії сталого розвитку.

Центральне місце в понятті сталого розвитку займає проблема обліку довготривалих екологічних наслідків економічних рішень, які приймаються сьогодні. Необхідна мінімізація нега­тивних екологічних наслідків для наступних поколінь. Немож­ливо жити за рахунок своїх дітей і онуків, неможливо витра­чати природні ресурси лише для себе. Отже, проблема екологічних обмежень, компромісу між поточним і майбутнім споживанням має стати основною при розробці соціально-еко­номічної стратегії розвитку на тривалу перспективу для будь-якої країни.

Як показує історія людства, радикальні економічні зміни останніх років, проекти і заходи, які здійснюються відповідно до природних закономірностей, через тривалий час виявля­ються економічно ефективними. І навпаки, економічні про­екти, які приносять швидку і значну вигоду, але здійсню­ються без урахування довготривалих екологічних наслідків, у перспективі зазвичай виявляються збитковими. Тобто для тривалого інтервалу часу є правильним простий принцип: «що екологічне, те економічне».

Можна виділити чотири критерії сталого розвитку на довготривалу перспективу (цей підхід базується на класифіка­ції природних ресурсів і динаміці їхнього відтворення), а саме:

• кількість відновлюваних природних ресурсів (земля, ліс та ін.) або їхня здатність продукувати біомасу мають при­наймні не зменшуватись із часом, тобто повинен бути забезпечений режим простого відтворення максимально можливе вповільнення темпів вичерпання;

• запасів невідновлюваних природних ресурсів (наприклад, корисних копалин) з перспективою заміни їх у майбут­ньому на невичерпні види ресурсів (наприклад, часткова заміна нафти, газу, вугілля на альтернативні джерела енергії – сонячну, вітрову та ін.);

• можливість зведення до мінімуму відходів на основі впро­вадження маловідхідних, ресурсозберігаючих технологій;

• забруднення навколишнього середовища (як сумарне, так і за видами) в перспективі не повинне перевищувати його сучасний рівень («нульового» забруднення очікувати нереально).

Ці критерії (їх може бути й більше) потрібно враховувати у процесі розробки концепції сталого або збалансованого роз­витку, їх урахування дасть змогу зберегти навколишнє середо­вище для наступних поколінь і не погіршити екологічні умови проживання.