2. Екологічний інжиніринг.

Якщо екологічний аудит встановлює діагноз екологічному здоров'ю підприємства за визначеними параметрами, оцінює можливості екологічного оздоровлення підприємства, пропонує "ліки", екологічний маркетинг "шукає" і налає необхідні технологічні й управлінські "ліки", то екологічний інжиніринг визначає режими "лікування" або оздоровлення систем життєзабезпечення підприємства.

Екологічний інжиніринг – це еколого-інженерна діяльність, яка має на меті техніко-економічне обґрунтування комплексу заходів щодо екологічної модернізації виробництва з проведенням, за необхідності, попередніх технологічних досліджень на пілотному (експериментальному) устаткуванні, наприклад очисному.

Класичними прикладами екологічного інжинірингу є оцінка впливу об'єктів, що проектуються, на навколишнє природне середовище, екологічні обґрунтування інвестиційних проектів, оцінка екологічних ризиків у складі проектування організаційних схем.

В умовах реформування економіки, дефіциту коштів екологічний інжиніринг модернізації виробництва доцільно проводити на галузевому або корпоративному рівні. Тобто розробка корпоративної програми екологічної модернізації підприємств має здійснюватися на основі попередньо проведених екологічних експрес-аудитів і екологічного інжинірингу на підприємствах галузі, корпорації, характерних для виробничої системи.

Вибір корпоративних підприємств-представників здійснюється за рекомендаціями корпоративних експертів так, щоб вони мали характерні типи технологічних систем і характерний технічний рівень або стан виробництва.

При цьому пріоритет надається тим підприємствам, які з економічного погляду є перспективними, і їх модернізація здатна підвищити конкурентоспроможність.

Завданнями екологічного інжинірингу є:

• здійснення пошуку на ринку екологічного обладнання, технологій, сучасних методів, технічних засобів, здатних задовольнити вимоги екологічного аудиту, екологічної модернізації виробництва;

• виконання еколого-економічного обґрунтування пропозицій щодо виготовлення або придбання пілотного устаткування, ліцензій;

• проведення технологічних досліджень на пілотному устаткуванні стосовно можливостей промислового використання запропонованої технології очищення стічних вод або зменшення відходів;

• розробка вихідних даних для техніко-економічних обґрунтувань промислового проектування екологічної модернізації виробництва і розробки відповідної галузевої програми;

• розробка корпоративної програми "зеленої" модернізації виробництва.

Отже, особливість екологічного інжинірингу модернізації виробництва в період реформування економіки полягає в його здійсненні на окремих підприємствах-представниках галузі з наступним розповсюдженням результатів на інші корпоративні підприємства за визначеними пріоритетами.

3. Екологічний лізинг.

Слово "лізинг" походить віл англійського "lease" – брати чи здавати майно в оренду, тобто в тимчасове володіння користування. Згідно із законом України "Про лізинг" лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виняткове користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодження із лізинго одержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до чинного законодавства, у тому числі продукція, вироблена державними підприємствами, а також майно, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передавання його в лізинг.

У галузі екології до об'єктів лізингу належать основні засоби, що використовуються для контролю за очищенням викидів, скидів забруднених вол. питної води тощо.

Суб'єктами лізингу є лізингодавець – суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська установа, який передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; лізингоодержувач – суб'єкт підприємницької діяльності, який одержує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу; продавець лізингового майна (продавець) суб'єкт підприємницької діяльності, який виготовляє майно (машини, устаткування тощо) та (або) продає власне майно, що є об'єктом лізингу.

Предметом лізингу може бути промислова установка, засоби виробництва чи інше устаткування, а також будь-яке інше не вилучене із цивільного обігу (обороту) індивідуально визначене непоживне майно, віднесене чинним законодавством до основних фондів, – за винятком майна, заборона передачі якого в лізинг прямо передбачена цим Законом та іншими законодавчими актами.

Суб'єктами договору лізингу є сторони, які мають безпосереднє відношення до об'єкта цього договору. їх можна поділити на прямих і непрямих учасників.

До прямих учасників договору лізингу належать:

• лізингові фірми й компанії – лізингодавці;

• виробничі підприємства, фірми, бази відпочинку та ін. – лізингоодержувачі;

• постачальники об'єктів лізингу (машин, обладнання, транспортних засобів, іншого майна) – продавці.

До непрямих учасників договору лізингу належать комерційні та інвестиційні банки, які кредитують лізингодавця і виступають гарантами договорів, страхові компанії, брокерські та інші посередницькі фірми, різноманітні фонди.

Лізингодавцями, як правило, виступають спеціалізовані лізингові компанії чи комерційні банки, які здійснюють операції, пов'язані з придбанням майна та передаванням його в оренду лізингоодержувачу. Лізингові компанії (фірми) – це комерційні організації, які мають різні організаційно-правові форми (акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо) і виконують відповідно до установчих документів функції лізингодавців.

Зміст лізингової операції полягає в тому, що майбутній лізингоодержувач, у якого відсутні або обмежені власні кошти, звертається до лізингової компанії з пропозицією укласти договір лізингу. За цим договором лізингодавець придбає у власність і передає майно лізингоодержувачу в тимчасове володіння й користування за відповідну плату на умовах, зазначених у договорі. Після закінчення дії договору, залежно від його умов, майно повертається лізингодавцю або переходить у власність лізингоодержувача.

Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізинго-одержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізинг є строковим та платним, відповідно до визначених конкретним договором умов, користуванням майном (в т.ч. спеціально придбаним на замовлення), переданим лізингоодержувачу особою, яка є власником цього майна (лізингодавцем).

"Лізинг – це оренда майна з подальшим правом його викупу. Лізинг є строковим, цільовим та платним. Всі умови передачі, оплати, користування майном і набуття права власності визначаються лізинговим договором".

У 60-і та 70-і роки заходи по охороні навколишнього середовища розглядалися в рамках підприємницької діяльності як виключно витратні, погіршуючи конкурентні позиції, а відповідно – небажані. В рамках екологічного маркетингу відповідальна поведінка підприємства стає запорукою його економічного успіху. Сьогодні це очевидно для підприємців усіх розвинутих країн.

Контрольні питання:

1. В чому полягає сутність екологічного маркетингу?

2. Назвіть мету та основні завдання екологічного маркетингу.

3. Які основні завдання екологічного маркетингу?

4. Що таке екологічний інжиніринг? Які основні завдання інжинірингу ви знаєте?

5.Охарактеризуйте поняття «екологічний лізинг». В чому полягає суть екологічного лізингу?