3. Аналіз статистики з охорони і раціонального використання атмосферного повітря.

Обсяги антропогенного забруднення щороку зростає, це пов’язане з збільшенням енергозабезпеченості людства, недосконалими технологічними процесами.

Тільки за 1 рік в атмосферу потрапляє 5млрд т вуглекислого газу (СО₂), інша особливість антропогенних забруднень пов’язана із локалізацією їх у містах і промислових центрах і інколи це забруднення переважає самоочищення атмосфери.

Система статистичних показників з охорони атмосферного повітря враховує лише антропогенний вплив, при цьому ведеться облік за стаціонарними і пересувними джерелами забрудників атмосфери.

Статистика розглядає дві групи стаціонарних джерел забруднення:

• джерела що виділяють забруднюючі речовини в повітря: технічні агрегати(обладнання) чи об’єкт (відвали порід, що горять, терикони шахт), які в процесі експлуатації виділяють шкідливі речовини;

• джерела, що викидають шкідливі речовини в повітря спеціальне обладнання (труби, вентиляція), завдяки яким відбувається відведення забруднюючих речовин в атмосферу.

До статистичних показників, за допомогою яких аналізують стан повітря відносяться:

• Загальна кількість викидів і виділень забруднюючих речовин. До цієї величини відносять весь сумарний обсяг шкідливих речовин у рідкому, твердому і газоподібному станах.

• Викиди і виділення забруднюючих речовин за окремими видами. В Україні щорічно потрапляє в атмосферу 200 млн. тонн оксидів вуглецю, 140 млн. тонн оксидів сірки і 1 млн. тонн свинцю.

• Ступінь вловлювання забруднюючих речовин. Показник, що характеризує ефективність атмосфероохоронних заходів. Щоб покращити цей показник необхідно будувати очисні споруди, які затримують і знешкоджують забруднюючі речовини. Уважається, що вдається уловлювати приблизно 78%, але все ж значна частина шкідливих речовин потрапляє в атмосферу навіть після очищення, у зв’язку з його недостатньою ефективністю.

• Показник питомих викидів забруднюючих речовин на 1 особу і 1 км² території. В Україні на кожного жителя він становить 300кг/рік шкідливих речовин, які потрапляють в атмосферу.

4. Аналіз статистики з охорони і раціонального використання земельних і лісових ресурсів.

Земельні ресурси – частина земельного фонду, що використовується чи може використовуватися в народному господарстві.

Існує ціла низка статистичних показників, які допомагають оцінити на якому рівні знаходиться стан земельних і лісних ресурсів.

До цих багатств необхідно ставитись дуже раціонально. Україна має велику територію земель і для того, щоб вони не скорочувались та не втрачали якість проводиться серія різноманітних заходів, до яких відносять протиерозійні та протизсувні: формування полезахисних лісосмуг, закріплення ярів і балок, проведення агротехнічних протиерозійних робіт. Нині проблемою залишаються роботи з рекультивації порушених земель; земель, що після господарської діяльності втратили свою початкову цінність і тому є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище.

Аналіз стану земельних ресурсів показує, що в результаті інтенсифікації і безконтрольного застосування засобів хімізації якість ґрунтів постійно погіршується, а родючість їх знижується.

Через надмірну експлуатацію і забруднення з обороту виведено 60% чорнозему, а 5% землі зайнято побутовими відходами.

Така сама ситуація і із лісовими ресурсами. Значну шкоду лісам наносять пожежі, кислотні дощі, вирубка. Нераціональна та підпільна вирубка лісів у Карпатах призвела до «облисіння» значної частини гір і, як наслідок, ми тепер зазначаємо великої шкоди від снігових лавин та обрушення скель, які раніше утримувались лісними масивами дерев.

До статистичних показників земельних і лісових ресурсів відноситься:

• Загальна кількість земельних і лісових ресурсів. Земельний фонд Україні становить 60,4 мільйонів га, з них на СГ угіддя припадає 71,3 %, лісові і інші насадження – 17,2%. У Карпатах та на Поліссі зосереджено основний лісний фонд України. На їх долю приходиться 70% усіх лісів України. На сьогоднішній день у зв’язку з неграмотним використанням лісного фонду скоротилась лісистість в Україні. Вона складає 14,35% усієї території (при нормі не менше 30%).

• Розподіл земельних і лісових ресурсів по території. У Карпатах зосере­джено більше 30% лісів, у Поліссі – біля 40% усієї площі лісів країни.

• Питома забезпеченість земельними і лісовими ресурсами на 1 особу і 1км². У середньому в Україні на 1 особу припадає 0,6 га ріллі, але цей показник знижується. Тенденція викликана ерозією ріллі, збільшенням кількості кислих земель, надзволоженням, засміченістю, заболочуванням, необґрунтованою меліорацією земель.

На 1 жителя України припадає 0,2 га лісу ( у світі цей показник досягає 1,4 га на 1 особу).

Збільшення антропогенних навантажень на земельні ресурси нашої планети, зумовлене зростанням населення та науково-технічним прогресом, призвело до того, що площа земельних ресурсів, яка припадає на душу населення, скоро­чується щорічно на 2%, а площа сільськогосподарських угідь – на 6-7%.

• Кількість використаних земельних і лісових ресурсів. Розглядаючи цей показник, слід підкреслити необхідність розвитку та впровадження ресурсозберігаючих технологій, що значно зменшить кількість використаних земельних і лісних ресурсів. Про це свідчать такі факти: вихід паперу з 1 м³ деревини в Україні в 5-7 разів нижче, ніж у високорозвинутих країнах і це при тому, що за рахунок власних ресурсів Україна задовольняє свої потреби у деревині лише на 1/3.

Земельні ресурси умовно поділяють на землі сільськогосподарського призначення та несільськогосподарські землі. Вони використовуються в сільському господарстві, промисловості та інших галузях народного господарства. Основними землевласниками та землекористувачами є:

• сільськогосподарські підприємства та господарства;

• громадяни, яким надана земля у власність та користування.

• Якість земельних і лісових ресурсів. В Україні площа сільськогосподар­ських угідь, що забруднені радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, складає 8908,9 тисяч га, а пашні - 7338,6 тисяч га. За наявності сучасних способів і методів ведення землеробства виникає реальна загроза втрати родю­чості земельних угідь. Наприклад, за останні 25 років у ґрунтах України вміст гумусу зменшився на 25%, тобто на 1% щороку

Для ощадливого використання, збереження та примноження природних ресурсів треба до статистичних показників додати екологічну освіту, правові екологічні закони, створення ефективної системи взаємозв’язку людини, її потреб, інтересів суспільства з можливостями природи.

Контрольні питання:

1. Що сприяло появі статистики навколишнього середовища?

2. Що є методичною основою та предметом досліджень нової галузі стати­стики?

3. Перелічіть основні функції статистики навколишнього природного середовища.

4. Назвіть розділи, які сформовані в системі показників статистики навко­лишнього природного середовища.

5. Які статистичні показники відображають стан, охорону і використання водних ресурсів?

6. Розкрийте зміст статистичного показника “скидання використаних стічних вод”.

7. Які особливості існують у статистиці з охорони атмосферного повітря?

8. Що таке природні та антропогенні джерела забруднення атмосфери?

9. Дайте характеристику стаціонарним джерелам забруднення атмосфери.

10. Які статистичні показники оцінюють стан охорони атмосферного повітря?

11. Як класифікуються природоохоронні заходи?

12. Які основні статистичні показники дають уявлення про стан земельних і лісових ресурсів?