МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний університет водного господарства та природокористування
Технічний коледж
КУРС ЛЕКЦІЙ
з дисципліни
«Економіка природокористування»
КРЕДИТНО-ТРАНСФЕРНА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ
НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Рівне-2012
УДК 504.064
Затверджено методичною радою Технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування
(Протокол № 1 від 23.02.2012 р.)
Рецензенти:
Клименко Л.В., кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач кафедри екології Національного університету водного господарства та природокористування;
Гакало О.І., викладач Технічного коледжу Національного університету водного господарства та природокористування.
Упорядник: Белеля М.О.
Курс лекцій з дисципліни «Економіка природокористування» для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія». – Рівне: Технічний коледж НУВГП, 2012. – с. 175
Курс лекцій з дисципліни «Економіка природокористування» має на меті формування у студентів еколого-економічного світогляду та надання їм відповідних знань, які дозволять майбутнім фахівцям не лише визначати рівень забруднення довкілля, величину завданої йому шкоди, але й вести ефективну цілеспрямовану роботу з його охорони і відновлення.
Призначено для студентів спеціальності 5.04010602 «Прикладна екологія». Даний курс лекцій сприятиме засвоєнню студентами знань з дисципліни в повному обсязі.
©Технічний коледж НУВГП
ЗМІСТ
Вступ 4
Предмет, мета, основні завдання економіки природокористування 5
Навколишнє середовище і розвиток 10
17
Концепція сталого розвитку 18
Економіко-організаційний механізм сталого розвитку 25
Природні ресурси в суспільному розвитку 28
Економічний механізм в галузі забезпечення охорони і використання надр 44
Управління природокористуванням 49
Економічний механізм природокористування 65
Плата за використання природних ресурсів 69
Плата за забруднення навколишнього природного середовища 82
Еколого-економічні збитки та методики визначення збитків 88
Екологізація економіки та ресурсно-екологічна безпека 103
Екологічний менеджмент 109
Екологічний аудит 115
Екологічний маркетинг, інжиніринг, лізинг – ринкові важелі природокористування 123
Економічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів 131
Тестові завдання 138
Перелік тем професійно-орієнтованих наукових доповідей, рефератів 152
Список рекомендованої літератури 154
ДОДАТКИ 157
Вступ
Нині зміни у середовищі проживання людини стають настільки глобальними, що на перший план висувається необхідність регулювання людської діяльності з урахуванням можливостей природних ресурсів.
Сучасний етап природокористування – це такий стан взаємодії людини і природи, коли деградація навколишнього середовища справляє дедалі зростаючий вплив на умови життя людей, їх здоров’я, відпочинок, естетичне виховання. Безконтрольне з боку суспільства природокористування стає причиною збідніння природних багатств, різкого скорочення потенційних можливостей відшкодування збитків, завданих природному середовищу. Різке загострення екологічної ситуації продемонструвало неспроможність традиційного механізму природокористування вирішити проблему охорони природи, тому з’явилась необхідність у зміні взаємовідносин суспільства і природи. Це спонукає до пошуків нових форм природокористування.
Забезпечення раціонального природокористування в умовах інтенсифікації виробництва вимагає ретельної розробки наукових рекомендацій щодо сучасного стану взаємодії суспільства і природи, які б характеризували інтенсивність наростання антропогенного впливу на природні системи; поліпшення природокористування на основі активізації людського фактора, підвищення відповідальності на всіх рівнях за бережне використання природних ресурсів, удосконалення управління природокористуванням, інтенсифікацію виробництва і раціоналізацію природокористування.
Метою даного навчального посібника є допомога студентам у вивченні дисципліни, сприяння кращому засвоєнню теоретичних положень та соціально-економічних аспектів природокористування.
Предмет, мета, основні завдання економіки природокористування
1. Поняття, види і особливості природокористування.
2. Мета, предмет, об’єкт дисципліни.
3. Принципи і основні завдання науки.
4. Методи економіки природокористування.
1. Поняття, види і особливості природокористування.
Процес експлуатації природних ресурсів з метою задоволення матеріальних потреб суспільства називається природокористуванням. Природокористування може бути раціональним і нераціональним.
Природа та її ресурси є середовищем, об’єктом, результатом життя і господарчої діяльності людей, які приводять як до позитивних, так і до негативних наслідків. Тому необхідна правильна, раціональна організація природокористування.
Раціональне природокористування – вивчення природних ресурсів, їх ощадлива експлуатація, охорона і відтворення з урахуванням не тільки нинішніх, а й майбутніх інтересів держави.
Поняття раціонального природокористування включає три елементи.
Рис. Основні елементи раціонального природокористування
Економічна ефективність використання природних ресурсів означає отримання максимальної кількості високоякісного продукту за умови мінімального використання ресурсу.
Охорона природних ресурсів та НПС передбачає проведення попереджувальних і профілактичних заходів у процесі виробництва, комплекс заходів з відновлення у процесі виробництва, комплекс заходів з відновлення властивостей і заходів поліпшення якості, що були порушені через господарську діяльність людини.
Відтворення природних ресурсів – відновлення втрачених властивостей і якості природних ресурсів та НПС.
Нераціональне природокористування – тип експлуатації природних ресурсів, за якого вони втрачають здатність до відновлення, неефективно використовуються і є загроза забруднення довкілля.
Нажаль, сучасний стан природокористування може бути охарактеризований як нераціональний, бо він призводить до виснаження (іноді до зникнення) природних ресурсів, навіть таких, що відновлюються, до посилення забруднення навколишнього середовища.
Причин таких явищ достатньо. Насамперед це недостатнє знання законів екології, дуже слабка матеріальна зацікавленість виробників продукції, низька екологічна культура населення, нехтування прямою залежністю екологічного стану країни з економічним та ін.
Необхідно прагнути, щоб природокористування було більш раціональним; спиратись на знання, закони та особливості різних природних систем; працювати в напрямах підтримки рівноваги в екосистемах; використовувати можливості науково-технічного прогресу. Нині виникає потреба економічно оцінювати дії та наслідки природокористування.
2. Мета, предмет, об’єкт дисципліни.
Економіка природокористування – порівняно молода наука
Її зародження відбулося на рубежі 60-70 рр. ХХ століття і було історично обумовленим. Саме в ці роки зовнішні негативні прояви природного чинника стали досить очевидними.
Економіка природокористування – галузь науки, що вивчає шляхи і методи зменшення негативного впливу на НПС.
Економіка природокористування – наука, що вивчає шляхи ефективного використання природних ресурсів з метою забезпечення потреб суспільства.
Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у студентів знань з економічного управління природокористування, використання еколого-економічних важелів і інструментів охорони навколишнього середовища та раціонального природокористування, опануваннями уміннями визначати екологічну й економічну ефективність природоохоронних заходів, оцінювати збитки від забруднення навколишнього середовища, а також формування вмінь проводити дослідження, пов’язані з удосконаленням фінансово-механічного середовища.
Об’єктом економіки природокористування виступають різні за рівнем і масштабом еколого-економічні системи.
Також необхідно мати на увазі, що об’єктом економіки природокористування є природні умови середовища, що постійно змінюється.
Предметом економіки природокористування – є дослідження механізму суспільних відносин в процесі охорони навколишнього середовища та залучення природних ресурсів в процес розширеного виробництва з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу та об’єктивних законів розвитку біосфери.
Як і будь-яка наука економіка природокористування має систему загальних категорій і понять, яка пояснює загальну сутність процесів взаємодії суспільства і природи, до неї входять:
еколого-економічна система;
економічна оцінка природних ресурсів;
економічна ефективність природокористування.
Людина, засоби виробництва і природа знаходяться у взаємодії між собою і утворюють еколого-економічну систему, в якій є три види зв’язку:
економічні зв’язки , які виникають між людьми в процесі виробництва;
технологічні, які виникають між людьми, засобами виробництва і природним оточенням;
екологічні, які виникають між окремими елементами природи.