1.Сутність, зміст і структура ринку праці. Моделі ринку праці.

Ринок праці як складова частина ринкової економіки являє собою систему суспільних відносин із узгодженими інтересами роботодавців та найманої робочої сили.

Ринок праці має наступні характеристики:

Ринок праці – це:

• Сукупність економічних відносин між попитом і пропозицією робочої сили;

• Місце перетинання різних економічних і соціальних інтересів;

• Поле взаємин окремого підприємства і його співробітників, які думають про перехід на нове місце роботи в межах фірми.

Прихильники марксистської теорії ринкових відносин зазначають, що на ринку праці продається робоча сила, тобто здатність до праці, яку і використовує роботодавець.

Сучасна економічна теорія вражає що на ринку праці продається і купується праця, а заробітна плата це і є плата за працю.

Третя точка зору полягає в тому, що її прихильники вважають, що ринок праці – це ринок ресурсів. В якості основних суб’єктів купівлі-продажу виступає роботодавець – покупець праці і юридично вільний та захищений власник – продавець ресурсу праці. На ринку праці ціна праці виступає в формі ставки – заробітної плати, яка вказується в договорі, що заклечається між роботодавцем та найманим працівником. Ринкова ціна одиниці ресурсу праці складається в залежності між попитом і пропозицією на ринку праці. Фактична ціна праці відображає рівноважну ставку заробітної плати.

Функціонування ринку праці має ряд особливостей:

• невіддільність прав власності на працю від його власника.

• значна тривалість контакту між продавцем і покупцем

• дія не грошових факторів угоди (умови праці, мікроклімат в колективі, перспективи професійного росту)

• наявність великої кількості інституційних структур особливого роду. До них можна віднести систему трудового законодавства, різні організації та служби регулювання зайнятості, державні програми у сфері праці та зайнятості.

• високий ступінь індивідуалізації угод.

Головними складовими ринку праці є сукупна пропозиція ( П ), що охоплює всю найману робочу силу і сукупний попит ( С ) як загальна потреба економіки в найманій робочій силі. Вони утворюють сукупний ринок праці. На малюнку, та частина, яка утворюється перетином сукупного попиту та сукупної пропозиції має назву задоволений попит на працю(УС). Частини, які не перетинаються відповідають поточному ринку праці. ТР=СР-УС. ТР –поточний ринок праці. СР – сукупний ринок праці.

Основними елементами ринку праці є:

• суб’єкти ринку праці ( найманий працівник, роботодавець)

• правові аспекти, які регламентують відносини між суб’єктами на ринку праці

• кон’юнктура ринку праці

• служби занятості населення

• інфраструктура ринку праці

• система соціального захисту.

Моделі ринку праці (робочої сили)

Відомо кілька моделей ринку праці, які пов’язані з особливостями політики зайнятості, що проводиться в окремих країнах. Національна модель ринку праці складається з тієї чи іншої системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників, системи заповнення вакантних робочих місць і способів регулювання трудових відносин з участю профспілок. Відповідно до комбінації цих складових розрізняють японську модель ринку праці, американську, шведську та ін.

Японська модель. Характерна система трудових відносин, що ґрунтується на принципі "довічного наймання", за якої гарантується зайнятість постійного працівника на підприємстві до досягнення ним віку 55-60 років. Розміри заробітної плати працівників і соціальних винагород прямо залежать від кількості відпрацьованих років. При цьому протягом усієї трудової діяльності працівники періодично підвищують кваліфікацію у відповідних внутрішньофірмових службах, і переміщення їх на нові робочі місця відбувається строго за планом. Така політика сприяє вихованню у працівників фірми творчого ставлення до виконання своїх обов'язків, підвищенню їх відповідальності за якість роботи, формує турботи про престиж фірми і внутрішньофірмовий патріотизм. У разі необхідності скорочення виробництва підприємці здебільшого вирішують ці проблеми не шляхом звільнення персоналу, а переведенням частини працівників за їхньої згоди на інші підприємства або скороченням тривалості робочого часу на даному підприємстві.

Американська модель. Характерна децентралізація законодавства про зайнятість і допомогу безробітним, що приймається кожним штатом окремо. У разі необхідності скорочення обсягу праці або виробництва тривалість робочого часу одного працівника не змінюється, а частина працівників може бути звільнена. Про звільнення працівників повідомляють не заздалегідь, а перед самим звільненням. Колективними договорами охоплена тільки чверть усіх працівників. Внутрішньофірмової підготовки персоналу майже немає, за винятком підготовки специфічних спеціальностей. Така політика фірм веде до високої географічної і професійної мобільності працівників, а також до вищого рівня безробіття, ніж в Японії та Швеції.

Шведська модель. Характеризується активною політикою держави в області зайнятості, у результаті чого рівень безробіття в цій країні мінімальний. Головний напрямок політики на ринку праці полягає в попередженні безробіття, а не в сприянні тим, хто вже втратив роботу. Повна зайнятість досягається за рахунок таких заходів: 1) проведення відповідної фіскальної політики, спрямованої на підтримання менш прибуткових підприємств і обмеження прибутку високодохідних фірм з метою зниження інфляційної конкуренції між фірмами через підвищення заробітної плати; 2) проведення «політики солідарності» у заробітній платі для досягнення однакової плати за однакову працю незалежно від фінансового стану тих чи інших фірм, що спонукає малоприбуткові підприємства скорочувати чисельність працівників, зменшувати або припиняти свою діяльність, а високоприбуткові — обмежувати рівень оплати нижче своїх можливостей; 3) підтримування зайнятості у тих сферах економіки, які мали низькі результати діяльності, проте забезпечували розв’язання соціальних завдань; 4) проведення активної політики на ринку праці по підтримці слабко конкурентних працівників, для цього підприємці одержують значні субсидії.

2. 1. Що являє собою поняття праця?

А) це доцільна діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей з метою задоволення потреб;

(За допомогою праці людина створює певні блага, які використовує для задоволення фізичних і духовних потреб)

2. Яке поняття більш широке за змістом?

а) соціальні відносини;

б) трудові відносини;

в) колективні відносини;

г) індивідуальні відносини.

Колективні та індивідуальні відносини є складовою частиною трудових відносин. Трудові відносини є частиною суспільних відносин, оскільки вони виникають між суб’єктами трудової діяльності, які в свою чергу є частиною суспільства.

3. Основні складові праці

б) робоча сила і засоби праці

4. Згідно до класичної школи головним регулятором праці є:

б) Заробітна плата.

(Згідно з теорією “цінової рівноваги” за умов існуючої конкуренції в ринковому середовищі заробітна плата гнучко змінюється і прагне до свого рівноважного рівня , коли обсяг попиту і пропозиції зрівноважений.)