Контрольні запитання

1. Що включає в себе охорона надр?

2. Чому питання раціонального використання природних ресурсів та охорони надр набуває дедалі більшої актуальності?

3. Надайте визначення літомоніторингу.

4. Для чого проводять рекультивацію земельних ділянок?

5. Які види рекультивації Вам відомі? Надайте їх визначення.

6. Що Ви розумієте під раціональним використання мінеральних ресурсів?

3.5 Геологічні заповідні території і об’єкти України (лекція)

Мета: ознайомитися з геологічними заповідними територіями і об’єктами України, їх характеристикою та особливостями призначення; зробити висновки щодо їх необхідності та ефективності в галузі раціонального використання природного середовища.

План

1. Заповідні території, їх категорії.

2. Державні заповідники.

3. Державні заказники.

4. Державні пам’ятки природи, типи геологічних пам’яток.

Під впливом інтенсивної господарської діяльності людини змінюються природні ландшафти України, збіднюється рослинний і тваринний світ, руйнуються геологічні об’єкти. Тому давно назріла необхідність виявлення й охорони державою найцінніших ділянок та об’єктів як живої, так і неживої природи з метою їх збереження для майбутніх поколінь. За останні роки в цій справі досягнуто певних успіхів. Природний заповідний фонд України уже охоплює понад 5300 територій і об’єктів, його мережа і далі розширюється. Цінні геологічні об’єкти потребують особливо дбайливої охорони, бо, на відміну від об’єктів живої природи, їх після руйнування не можна відновити, і вони втрачаються назавжди. Згідно з сучасною класифікацією заповідні території і об’єкти в Україні поділяються на дев’ять заповідних категорій: державні заповідники; державні природні національні парки; державні заказники загальнодержавного і місцевого значення; державні пам’ятки природи загальнодержавного і місцевого значення;державні ботанічні сади; державні дендрологічні парки; державні зоологічні парки; державні парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення; державні заповідні урочища.

Державним заповідником оголошується територія (акваторія), в межах якої є природні об’єкти, що мають особливу наукову або культурну цінність. Він є науково-дослідною установою, основним завданням якої є збереження еталонів природи і генетичного фонду, розробка методів охорони природи та раціонального природокористування. Суто геологічних заповідників немає, всі вони мають комплексний характер, але в складі деяких заповідників є цінні геологічні об’єкти, які і слугують підставою для їх створення (Карадазький, Канівський, Карпатський).

На відміну від державних заповідників, де охороняється весь природний комплекс, в державних заказниках тимчасово або постійно охороняються лише окремі його компоненти. Державні заказники створюються для відтворення й збереження певних видів рослин, тварин, палеонтологічних пам’яток, геоморфологічних утворень або й окремих унікальних ландшафтів. На території заказника частково дозволяється господарська діяльність, якщо вона не шкодить об’єктам, які охороняються. Державні геологічні заказники створюються для збереження унікальних або рідкісних геологічних утворень (геологічні відслонення, печери, скелі, каньйони, місця знаходження викопних решток рослин і тварин тощо). В Україні їх виділено небагато, переважна більшість таких об’єктів віднесена до категорії державних геологічних пам’яток. Серед державних геологічних заказників варто назвати: Качинський каньйон, Чорна Ріка, Дніпровські пороги, Роздольненський та Аюдаг.

Державні пам’ятки природи – відносно невеликі за площею ділянки території або окремі об’єкти, цінні в науковому, культурному або естетичному відношенні, які охороняються державою. За своїм значенням вони поділяються на державні пам’ятки природи загальнодержавного та місцевого призначення. В Україні налічується понад 700 геологічних пам’яток.

Геологічні пам’ятки поділяють на типи:

• стратиграфічні і геохронологічні – виходи гірських порід на земну поверхню, характерні для певного геологічного віку;

• мінералого-петрографічні – відслонення особливо цікавих, рідкісних або типових гірських порід та порід з рідкісними мінералами;

• сліди давніх виробок корисних копалин;

• палеонтологічні – відслонення гірських порід із збереженими в них рештками фауни і флори тих далеких часів, коли утворювалися ці породи;

• тектонічні – різноманітні деформації гірських порід, які свідчать про колишні рухи земної кори та згаслі вулкани;

• геоморфологічні – оригінальні форми земної поверхні, які утворилися під дією тих чи інших геологічних процесів;

• мальовничі – геологічні утворення, які мають особливу культурно-естетичну цінність.